70-річний француз приїхав до Києва, щоб стати волонтером: готовий проміняти пенсію у Тулузі на війну

Патріс, колишній директор з розвитку та маркетингу одного з паризьких банків, насолоджувався заслуженим відпочинком на пенсії у тихому куточку поблизу Тулузи. Але коли розпочалася війна в Україні, його життя змінилося.

Незважаючи на відсутність особистих зв'язків із цією країною, Патріс перейнявся болем українців, вирішив вирушити до Києва та стати волонтером, щоб допомогти постраждалим від війни. Однак йому відмовили – вся справа у віці.

Інтерв'ю з Патрісом опублікували у RFI.

70-річний Патріс усе життя працював у Парижі. Він обіймав посаду директора з розвитку та маркетингу у місцевому банку та керував гуманітарною асоціацією під головуванням відомого французького актора та режисера Клода Бебера. Після виходу на пенсію Патріс переїхав до сільської місцевості біля Тулузи, де насолоджувався мирним життям серед дітей та онуків.

Хоча Патріс не мав особистих зв'язків з Україною, він сприймав те, що там відбувалося, як свій власний біль. Французькі телеканали майже цілодобово висвітлювали події російської агресії, і з кожним днем ​​Патріс все більше переймався стражданнями українців.

Його батьки пережили Другу світову війну, і розповіді батька-офіцера про ті важкі часи залишили глибокий слід у душі Патріса. Саме ці спогади та їхня боротьба пояснюють його бажання допомогти.

У той час як багато французьких асоціацій збирали кошти та допомагали українським біженцям знайти житло та роботу у Франції, Патріс прийняв рішення вирушити прямо до Києва.

"Я просто хочу бути волонтером в Україні, щоб бути корисним українським людям"

Його сім'я та друзі були здивовані цим рішенням, особливо з огляду на його слабке здоров'я. Але Патріс заспокоїв їх, сказавши, що він уже надто старий для служби в армії і просто хоче бути корисним українцям у ролі волонтера. Він не боявся можливих небезпек, вважаючи, що ймовірність загинути від російської ракети не вища, ніж потрапити в автомобільну аварію.

Патріс зіткнувся з відмовою Червоного Хреста, яка не прийняла його через вік. Однак він не опускає руки і готовий приєднатися до будь-якої організації, яка дозволить йому зробити свій внесок у підтримку та захист українського народу.

Патріс розуміє, що його вік та незнання української мови можуть бути перешкодами, але він готовий до будь-якої роботи:

"Я планував стати гуманітарним волонтером. Допомагати людям із елементарними гуманітарними потребами. Знаю, що в деяких регіонах є проблеми з водою, електрикою та навіть їжею"

Якщо волонтерські організації знову відмовлять йому, Патрі готовий допомагати українським біженцям у Франції. Він може викладати французьку мову, консультувати з адміністративних питань чи допомагати з працевлаштуванням.

Провівши деякий час в Україні, Патріс поспілкувався з людьми та ще глибше зрозумів їхні страждання. Він також був присутнім на демонстрації 23 травня на Майдані, де зустрівся із сім'ями військовополонених, яких утримує росія. Це підтвердило йому реальність війни, її біль та страждання.

Тиждень у Києві був лише розвідкою. Патріс планує повернутися на більш тривалий термін та допомогти нужденним, незважаючи на вік та мовні бар'єри, бо відчуває сильне бажання бути корисним.

Крім того, Знай.ua повідомляв, у українці можуть допомогти ЗСУ, не витративши жодної гривні: потрібно віддати свої кришечки від пляшок.