Христос і писанки: сім українських легенд про Великдень

В українському фольклорі існує багато легенд щодо свята Великодня, яке 2024 року християни східного обряду святкують 5 травня.

"Апостроф" розповідає сім легенд, пов'язаних з Великоднем, писанками та з Воскресінням Христа.

Читайте також: Христос Воскрес! Гарні листівки та душевні привітання зі святом

Легенди про Великдень

За повір'ями, це свято почали так називати, бо коли народився Христос, сонце на небі світило яскраво, а дні були такими довгими, що один день, як сім теперішніх. Як зійде сонце в неділю вранці, так і зайде в суботу ввечері. Коли ж Христа розп’яли, то дні стали коротше. Зараз тільки брами у церкві стоять навстіж сім днів, ось чому цей день звуть Великим.

Українські пращури також вірили, що колись жив чоловік Свирид, який на Великдень вирішив перевірити, чи справді цей день великий. На перший день Світлого Свята Великодня запряг волів і пішов з ними орати, поки інші люди молилися у храмі. Як тільки почав працювати, земля страшна загуділа, ніби грім. Чоловік разом з плугом та волами провалився під землю і стала на тому місці могила, яку назвали "Свиридова могила". Також вірять, що якщо прикласти вухо до землі, куди провалився Свирид, то можна почути як хтось волів поганяє.

Легенди про Воскресіння Христа

У Канівському повіті є легенда про архангела Гавриїла, який показався Матері Божій у суботу та промовив: "Твій син воскресне з мертвих". Вона саме снідала рибою, м’ясо об'їла та залишилися лише реберця. Перехрестилася вона та зазначила: "Мій син воскресне, як ця риба оживе!". Як тільки Мати Божа це сказала, одразу риба ожила.

Водночас на Галичині розповідають легенду, про чоловіка, який їв півня й до нього прийшов наймит зі словами "Христос воскрес!". Той йому: "Воскресне, як цей півень оживе!". Щойно він це сказав, кісточка до кісточки зібрались і півень ожив.

Легенди про писанки та крашанки

На Поділлі ходить легенда, що коли Христос воскрес, то сказав воякам, які його гріб охороняли, щоб розповіли усьому світу про воскресіння, а щоб їм повірили, Спаситель дав зі свого гробу крашанку. Відтоді пішов звичай робити на Великдень крашанки - зварені, зафарбовані в один колір яйця, якими грають у великодні забави.

На Уманщині вірять, що коли Христос йшов на страждання, то недовірки спокушали його - набрали у пелену каміння й спитали його: "Що в пелені?", а він їм сказав: "Писане та крашене". Коли відкрили пелену, аби посміятись над помилкою, там справді були писанки й крашанки.

На Полтавщині розповідають, що писанки робила Мати Божа для маленького Ісуса, який дуже тішився цими цяцьками. Водночас на Гуцульщині існує інша легенда, за якою Мати Божа робила зі сльозами на очах писанки та дарувала їх Пілатові, щоб він змилувався над її сином. Тому у цьому регіоні України вимальовують на яйцях цяточки подібні до сліз.

Раніше ми писали, де і на скільки скоротять комендантську годину на Великдень

• Вас може зацікавити:

Де в Україні освятити паски на Великдень: графік богослужінь у різних містах

Що має бути у великодньому кошику, а що не можна брати у церкву на Великдень

Сонячне свято: яке язичницьке коріння має Великдень