Україна отримає снаряди 155 калібру з дальністю ураження на 100 км

Армін Паппергер, голова компанії Rheinmetall, висловлює турботу щодо відсутності в Німеччині виробництва вибухових матеріалів. Він зауважує, що більшість вибухівки для артилерійських снарядів постачається з Китаю.

Паппергер стверджує, що конфлікт в Україні суттєво змінив підходи до знарядь війни та до виробників зброї в Німеччині. Він повідомляє, що компанія Rheinmetall з Дюссельдорфу планує постачити в Україну сотні тисяч снарядів у 2024 році, включаючи ті, що мають дальність дії до 100 кілометрів.

Паппергер стверджує, що на сучасній війні такі снаряди надзвичайно важливі. Він вказує на те, що західний світ не готовий до традиційної війни, а виробництво артилерійських снарядів в Європі та США зменшувалося, у той час як Росія продовжує збільшувати свої потужності.

Паппергер заперечує твердження про те, що німецька військова промисловість обмежується лише виробництвом танків, і наголошує на необхідності розвитку виробництва боєприпасів.

Він розповідає, що компанія Rheinmetall планує побудувати нові заводи для виробництва артилерійських снарядів в Нижній Саксонії та Литві, а також запустити спільний проект з виробництва зброї в Україні. Паппергер повідомляє, що США та Індія вже виявили інтерес до співпраці з Rheinmetall у цьому секторі.

Компанія також зосереджує увагу на забезпеченні безпеки ланцюжків поставок. У 2023 році Rheinmetall вклала майже 1,3 мільярда євро в цей сегмент з метою створення запасів вибухових матеріалів, броньової та амуніційної сталі на декілька років. Проте проблемою залишається відсутність виробництва вибухових матеріалів в Німеччині, що призводить до того, що більша частина вибухівки для артилерійських снарядів постачається з Китаю, який є найбільшим виробником в цій галузі.

Загалом керівництво Rheinmetall передбачає, що оборонній промисловості ФРН доведеться працювати неперервно протягом близько десяти років, щоб забезпечити необхідні запаси для Бундесверу відповідно до “військового потенціалу”, заявленого міністром оборони Борисом Пісторіусом.

Проте, згідно з висловлюванням Арміна Паппергера, ці реформи можуть зазнати неуспіху, якщо спеціальний фонд буде вичерпано, і не вистачатиме щорічної суми в 30 мільярдів євро. З його точки зору, потрібен новий підхід, який має бути надзвичайно гнучким, щоб відповідати потребам. В іншому випадку, вимога НАТО щодо виділення 2% ВВП на оборону може залишитися недосяжною.

Щодо Rheinmetall, генеральний директор вважає, що поточну ринкову капіталізацію,  на даний момент становить майже 22 мільярди євро, можна збільшити більш ніж вдвічі до приблизно 50 мільярдів євро в середньостроковій перспективі.