Договір довічного утримання: що треба знати українцям

Кожен з нас мріє про спокійну старість та піклування з боку рідних. Але багато людей похилого віку залишаються самотніми. Одним із ефективних способів вирішення цього питання є укладення договору довічного утримання. Міністерство юстиції України надало роз'яснення про те, що означає цей договір і хто може його укласти.

Договір довічного утримання – це угода між двома сторонами. Людина, яка потребує допомоги (відчужувач), передає свою квартиру або інше цінне майно іншій людині (набувачу). У свою чергу, набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача матеріально та піклуватися про нього до кінця життя. Це свого роду обмін: майно на догляд.

Відчужувачем може бути будь-яка людина незалежно від віку та стану здоров’я. Головне – мати майно, яке можна передати.

Набувачем може бути будь-яка повнолітня дієздатна особа або навіть організація. Якщо набувачів кілька, вони разом володіють майном і разом піклуються про відчужувача.

Договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. При посвідченні договору накладається заборона відчуження майна, про що робиться напис на всіх примірниках договору. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, міняти майно або укладати щодо нього інші правочини.

Права на майно переходять до набувача з моменту нотаріального посвідчення договору. Якщо це нерухомість, права набувача офіційно реєструються. Набувач зобов’язаний забезпечувати відчужувача всім необхідним для гідного життя, включаючи медичний догляд та матеріальну підтримку.

Якщо предметом договору є земельні ділянки сільськогосподарського призначення, договір може бути укладений тільки з подружжям, родичами або близькими людьми (наприклад, дітьми, батьками, братами, сестрами). Для інших типів земельних ділянок таких обмежень немає.

У договорі можна визначити всі види матеріальної підтримки та догляду, які набувач повинен надавати відчужувачу. Якщо обов’язки набувача не були чітко визначені або виникають нові потреби, спірні питання вирішуються на основі справедливості та розумності.

Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача житлом у переданому будинку чи квартирі. В такому разі в договорі чітко прописується частина помешкання, де відчужувач має право жити.

Матеріальне забезпечення, яке надається відчужувачу щомісяця, підлягає грошовій оцінці та індексації згідно із законом. Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну переданого майна на інше, при цьому обсяг обов’язків набувача може бути змінений за згодою сторін.

Втрата або пошкодження майна не звільняє набувача від його обов’язків. Якщо набувач не може виконувати свої обов’язки через істотні причини, вони можуть бути передані іншій особі за згодою відчужувача. Відмова відчужувача може бути оскаржена в суді.

Якщо відчужувач помирає, набувач зобов’язаний організувати поховання. Витрати на це можуть бути розподілені між набувачем і спадкоємцями відчужувача.

Також, Підвищення, доплати та сюрпризи: що чекати пенсіонерам влітку