Сонячне свято: яке язичницьке коріння має Великдень

Великдень, одне з найбільших християнських свят. Кожен православний поважає цей день, але багато хто не знає, що багато традицій цього свята беруть коріння з язичництва.

Матеріал підготував "Апостроф".

Читайте також: Великдень 2024: до українців звернулись з важливою заявою

Паска – "сонячний" слов’янський калач

Ще в давнину наші предки що жили на Русі, святкуючи перемогу світла над темрявою у рівнодення (або Дажбожий Великдень), пекли спеціальний коровай, що був своєрідною жертвою божествам. Чим калач був вищим та кращим – тим більшим був урожай та приплід худоби.

Писанки малювали ще до хрещення Русі

Не можна стверджувати, що традиція писанкарства прийшла до нас із християнством, адже найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується IX століттям. А це майже за 100 років до хрещення Русі. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому і дарували його одне одному саме на Великдень. А орнаменти, якими прикрашали писанки, мали дуже важливе значення й несли в собі зашифрований зміст, як вірили наші предки.

Гаївки – язичницька традиція прославляння природи

Усім нам знайомий ще з дитячих років звичай водити гаївки (або ж по-іншому веснянки) насправді не має нічого спільного із християнством. В жодній з традиційних гаївок нема слів про Христа, про Бога, про воскресіння. Натомість постійно згадується природа, сонце, весна, пробудження всього живого, всі ці образи є зверненням до слов'янських богів.

Освячення великоднього кошика – жертвоприношення божествам

Принаймні, походження цієї традиції саме таке. У давнину язичники задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали із жертвоприношенням їжі. Зараз же, ми освячуємо великодній кошик, стравами з якого розпочинаємо святкову неділю. До слова, його наповнення не дуже й змінилось. Яйця, святковий калач (паска), м'ясо, хрін, сир – всі ці продукти входили у звичний для наших предків раціон. Це говорить про велику тяглість звичаїв українського народу.

Обливання водою – давній обряд очищення

Бешкетна традиція обливаного понеділка, яка, щоправда, збереглась переважно у Західній Україні, насправді ж має серйозне підґрунтя. У давнину хлопці на наступний після Дажбожого Великодня день також обливали дівчат водою. Це вважалось побажанням краси та здоров’я, адже воду наділяли магічними властивостями, і вона мала змити із собою всі хвороби та біди.

Раніше "Апостроф" писав про загрозу ракетного ударуна Великдень.

• Вас може зацікавити:

Сходження Благодатного вогню в Єрусалимі: де і коли дивитися онлайн

Великдень 2024 онлайн: де дивитись святкові богослужіння

Де і на скільки в Україні скоротять комендантську годину на Великдень