Століття важкої боротьби за власну державу: Україна святкує День Соборності

У понеділок, 22 січня, Україна відзначає День Соборності - на честь проголошення Акту Об'єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у 1919 році.

"Апостроф" розповідає, що таке соборність і як українці прагнули її протягом століть.

Читайте також: Новий календар ПЦУ: всі дати православних свят на 2024 рік

Що таке соборність

Соборність - поняття з багатьма значеннями. Це і об'єднання земель, де мешкає певна нація, і територіальна цілісність держави, і найголовніше - згуртованість усіх громадян країни. На жаль, українцям упродовж усієї історії доводилося відстоювати своє право на національну державу.

Київська Русь

Українська державність налічує тисячолітню історію. І починається вона з перших згадок про заснування Києва у 482 році. З цього часу Київська Русь активно розвивалася і найбільшого розквіту досягла за правління князів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого.

У 1016 році була оприлюднена перша збірка правових норм на території Київської Русі - Руська правда Ярослава Мудрого, яка регулювала кримінальне, спадкове, торгове та процесуальне законодавство.

Галицько-Волинське князівство

Після навали монголів на територію Київської Русі наприкінці XII століття ідея соборності українців нікуди не зникла, а трансформувалася у новому Галицько-Волинському князівстві (1199-1349). Коронація Данила Галицького у 1253 році показала, що Україна рухалася європейським шляхом і відповідала традиціям західних монархій.

Велике князівство Литовське

Велике князівство Литовське - це спілка литовських, білоруських та українських земель. У той час землі Русі були набагато розвиненішими за литовські як економічно, так і культурно. Тому Велике князівство Литовське взяло чимало норм та законів права, мову, віру та культуру. Українські землі мали широку автономію.

Гетьманщина

Гетьманщина виникла внаслідок національно-визвольної війни у середині XVII століття на основі Запорізької Січі. Козаки розселилися на теренах Подніпров'я, Слобожанщини, Донбасу та створили нову модель української держави. В її основу лягли ідеї та принципи особистої свободи людини та прямої демократії. Хоча Гетьманщина не змогла довго протриматися, гетьман Богдан Хмельницький створив справжню життєздатну державу, яка мала свою територію, закони, органи влади, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи. А в 1710 році гетьман Пилип Орлик написав першу у світі Конституцію - норми та правила політико-правового розвитку Гетьманщини.

УНР та ЗУНР

Під час революції 1917-1921 років було створено Українську Народну Республіку. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила її незалежність та суверенітет. УНР мала власні судову, виборчу, фінансову системи, уряд, герб, гімн, прапор, грошову одиницю, мову, церкву та військо. Також утворилася і Західноукраїнська Народна Республіка. Розділені між імперіями українські землі змогли об'єднатися 22 січня 1919 року, коли УНР та ЗУНР проголосили Акт Об'єднання на Софіївській площі у Києві. Пізніше на основі УНР функціонувала Карпатська Україна (1939) та був прийнятий Акт відновлення української держави у червні 1941 року у Львові. Якщо подивитися на карту України у 1919 році, то можна побачити, що вона виходила за межі сучасних кордонів нинішньої держави. У 1991 роцы українці показали соборність, самопожертву та патріотизм у прагненні створити незалежну державу.

Раніше "Апостроф" писав, як змінився календар свят в Україні з початку війни.

• Вас також може зацікавити:

Собор Пресвятої Богородиці: нова дата та традиції

Коли святкуватимуть Великдень у 2024 році: названо точну дату

В Україні переглянуть державні свята та пам'ятні дати: Зеленський поділився деталями