Євген Іванов

Народився 2 червня 1985 року у Харкові.

Кар’єра і бізнес

2007-2010 роки – аспірантура, Інститут проблем кріобіології й кріомедицини НАН України, м. Харків; кандидат біологічних наук.

2010-2012 – інженер, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м.Харків;

з 2012 по 2018 рік – комерційний директор Фермерського господарства "Альфа", с. Одноробівка, Золочівський р-н, Харківська обл. (ЄДРПОУ 21235629). З 2018 року – начальник юридичного відділу Фермерського господарства "Альфа".

З 2015 року – старший науковий співробітник НДІ біології при ХНУ ім. В.Н. Каразіна; доцент кафедри біотехнології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, автор понад 30 наукових статей, в тому числі 15 іноземних в провідних світових виданнях (рейтинг Scopus і Pubmed), автор 1-го патенту України на винахід, співавтор монографії.

Рішенням Ради адвокатів Харківської області від 14 вересня 2022 року отримав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. 

 

Політичний бекграунд

 

З 2011 по 2020 рік – помічник депутата Харківської обласної ради  Бєлінського В.І.

З 2015 по 2019 рік – помічник народного депутата України Біловола О.М.

З 2015 по 2017 рік – радник голови Харківської обласної державної адміністрації.

З 2017 по 2020 рік – радник першого заступника голови Харківської обласної державної адміністрації.

З 2015 по 2020 рік – депутат Золочівської районної ради Харківської області, голова бюджетної комісії.

З 2018 року – директор і співзасновник агропромислового підприємства ТОВ "Схід Агрогруп".

У 2018 році нагороджений  почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації "За вагомий внесок в роботу органів місцевого самоврядування".

З 2020 року – радник голів Харківської та Полтавської обласних державних адміністрацій;  помічник Народного депутата України Красова О.І. Секретар Координаційної Ради ХОДА з питань розвитку регіону.

21 лютого 2022 року стало відомо, що Євген Іванов подав декларацію як кандидат на посаду заступника голови Харківської обласної державної адміністрації.

З 11.2022 року по цей час - заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації.

Згідно з декларацією сім'ї Іванових належить понад 70 ділянок землі. Також у декларації вказано квартири у Львові та Харкові. За 2021 рік дружина кандидата отримала 6 млн грн дивідендів від фермерського господарства.

У родини Іванових у власності дві машини MERSEDES-BENZ GLS450 2021 року випуску та RANGE ROVER VELAR 2020 року. Іванови є засновниками кількох фірм. Серед них "Дарина-Агро" та "Схід Агрогруп". Дружина кандидата вказана серед засновників компанії "Відродження-1881".

Сім’я

Одружений, має доньку.

Діяльність

У фермерському господарстві "Альфа" (одне з найбільших (існує з 1991 року) підприємств Харківської області) Євген Іванов вісім років поспіль обіймає керівні посади. Під його керівництвом господарство збільшило земельний банк на 40%, була проведена автоматизація і діджиталізація виробництва, автоматизовані процеси отримання молока на власному племінному заводі.

В процесі зайняття науковою діяльністю (досвід роботи – 14 років) з 2007 року Іванов захистив кандидатську дисертацію в системі НАН України, що стосується впливу низьких температур і низькомолекулярних фракцій кордової крові на регенерацію травмованого колінного суглоба.

Також мав місце досвід роботи інженером в інституті кріобіології і кріомедицини НАН України, після чого перейшов на посаду старшого наукового співробітника інституту біології і на посаду доцента кафедри біотехнології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, педагогічний стаж на цей час – п’ять років, запланована докторська дисертація по впливу екстрактів молозива на цироз печінки і синтез стовбурових клітин.

На посаді радника голів Харківської та Полтавської обласної державної адміністрації реалізовував такі напрямки:

- підвищення інвестиційної привабливості регіону і поліпшення бізнес-клімату;

- оптимізація швидкості виділення у власність земельних ділянок для ведення особистого фермерського господарства (ОСГ 2 га) громадянам України з першочерговим правом для учасників бойових дій;

- сприяння геокадастру в процесі передачі повноважень (передача в комунальну власність) за розпорядженням землею об'єднаним територіальним громадам, а громадам, своєю чергою, надання допомоги в інвентаризації земель та складання карт і детального плану території;

- вироблення механізму компенсації втрачених земельних ділянок, пайовикам, які постраждали при будівельних заходах – зміцненні кордону між Росією й Україною;

- реалізація положень закону за порядком обміну земельними ділянками між фермерами.

- мінімізація взаємодії силових відомств і фіскальної служби з представниками агробізнесу, та інші.

Важливі заяви

Про вплив бойових дій на агросектор Харківщини

Ще у березні 2022 року Євген Іванов зазначав, що через повномасштабне вторгнення Росії в Україну та окупацію аграрних районів Харківщини, а також внаслідок ударів по цивільній інфраструктурі аграрний сектор країни може зазнати значних втрат. На думку Іванова, величезною проблемою є мінування полів, пожежі та обстріли полів, а також удари по цивільній інфраструктурі.

Про дефіцит палива для аграріїв

В квітні Євген Іванов зазначав, що дефіцит палива може вкрай негативно позначитись на роботі агропромислового комплексу Харківської області та всієї України. Експерт наголошував, що влада має терміново переорієнтувати логістику на нові види постачання палива від наших європейських партнерів. Оскільки отримати паливо морем тоді було неможливо, то це можна було зробити лише сухопутним коридором з Європи.

Як позначиться на роботі АПК курс долара 

Крім того, у квітні 2022 року Євген Іванов наполягав, що курс гривні до долара, зафіксований Нацбанком України на початку війни на рівні 29,25 гривні, негативно впливає на фінансові можливості українських аграріїв. Він це пояснював так: "Україна один із провідних світових експортерів зернових, наші аграрії продають своє зерно за валюту. І різниця між реальним та офіційним курсом дуже сильно б'є по кишені аграріїв і по їхніх можливостях займатися весняними польовими роботами".

На його думку, виживання аграрного бізнесу за умов повномасштабної війни опинилося під великою загрозою. По-перше, експорт сухопутними коридорами ускладнює і робить дорожчою логістику. А, по-друге, вважає Іванов, коли аграрії отримують свої валютні надходження, то вони трансформуються у "долар по 29,25", хоча його реальна вартість приблизно на 25% вища.

Про ситуацію з логістикою в умовах війни

Труднощі з логістикою в умовах воєнного стану ставлять на межу зникнення цілі галузі аграрної промисловості Харківської області, зазначав експерт в травні 2022 року. На його думку, існує високий ризик втрати вже зібраного врожаю, що зберігається.

"Тарифна політика Укрзалізниці з перевезення не враховує тих ризиків, які з’явилися у сільському господарстві з урахуванням війни, що може негативно позначитися на розвитку великої кількості підприємств області. Укрзалізниці потрібно більше спілкуватися з фермерами та великими виробниками, тому що сьогоднішні тарифи на залізничні перевезення на фоні складнощів з іншими видами транспорту, втрати аграріями техніки та посівних площ ставить багато підприємств області на межу виживання", – зазначав експерт.

"Потрібно терміново розпочати діалог аграріїв, обласної влади та Укрзалізниці про ситуацію з тарифами та знайти способи регулювання ситуації, щоб не втратити вже зібраний урожай та зберегти на плаву стратегічно необхідні підприємства АПК", – заявляв Євген Іванов.

Значення успіхів ЗСУ для агробізнесу Харківщини

"Відсунення російських окупантів від Харкова дозволило суттєво відсунути і зону ураження артилерією та РСЗВ аграрної інфраструктури та полів. Це дало змогу відновити та продовжити роботу частини агропідприємств", – заявляв Євген Іванов у травні.

На його думку, успіхи з метою відсунення російських військ від Харкова частково розблокували роботу багатьох агрокомпаній.

Про шляхи розблокування морських портів

"Через блокування морських портів та знищення частини зернових терміналів сільськогосподарське виробництво у Харківській області опинилося на межі колапсу. Потрібно терміново шукати шляхи розблокування експорту зерна морем", – наголошував Євген Іванов.

Він пояснював, що сухопутний варіант експорту зерна – тупиковий, оскільки здійснюється в основному через три країни – Румунію, Польщу та Словаччину і здатний пропустити не більше 5% експортного українського зерна.

Звільнення у травні частини території Харківської області, як вважає експерт, пожвавило роботи на багатьох великих агропідприємствах області, але зараз все упирається у відсутність логістики та можливості реалізації майбутнього врожаю.

Харківщина втратить до 50% посівних площ

Євген Іванов повідомляв, що через обстріл, шкоду екології, мінування та руйнування інфраструктури буде втрачено близько 50% посівних площ на Харківщині.

"Прогнозую на осінь неминуче скорочення посівних площ. На жаль, Харківщина випаде із всеукраїнських аграрних лідерів, буде скорочення площ під посіви приблизно на половину", - наголошував Євген Іванов.

За словами Іванова, вже в червні констатувалося неминуче падіння кількості врожаю, що збирається.

Про стратегію підтримки сільськогосподарського бізнесу на Харківщині

Євген Іванов зазначав, що для того, аби аграрні підприємства Харківської області могли підготуватися до осені, потрібна стратегія взаємодії влади із сільгоспвиробниками, особливо малими та середніми.

"Необхідно ініціювати гранти, мікрокредити, програми відстрочення оплати закупівлі палива для аграріїв. Потрібна стратегія підтримки сільгоспвиробників у Харківській області. Саме від роботи АПК залежить мінімум 40% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Стратегія підтримки сільськогосподарських підприємств, насамперед, має орієнтуватися на малий та середній бізнес, а не на великих гравців", – вважає Євген Іванов.

Про збереження агросектора на Харківщині

Ще у липні Іванов повідомляв, що в умовах війни багато аграріїв Харківщини зіткнулися з проблемою відсутності кредитування, що зупинило роботу цих підприємств. 

За його словами, через необхідність працювати в умовах воєнних дій аграрії Харківщини почали шукати підтримки у банків, але зіткнулися із серйозною проблемою.

"Банки не видають кредити не лише підприємствам у зоні бойових дій, а й тим, які працюють на територіях, що межують із зоною окупації. Кредити не видають усім підприємствам, які, як вважає банк, можуть постраждати через військові дії", - розповів експерт.

За його словами, проблему може вирішити лише діалог представників банківського сектору, уряду з аграріями. "Держава має виступити партнером сільгоспвиробників. Не можна допустити загибелі сільськогосподарського виробництва на Харківщині", – казав він.

Про повернення життя на деокуповані райони Харківської області

Іванов звертав увагу і на те, що для повернення життя деокуповані райони Харківської області українська влада разом із нашими західними союзниками має виробити програму підтримки АПК. Адже сільське господарство – критично важлива галузь для життя деокупованих територій області

"Для населення цих територій працюючі сільгосппідприємства є критично важливими, тому що це робочі місця та основа для формування місцевих бюджетів", – зазначив експерт.

Проте, впевнений експерт, швидке відновлення регіонів буде неможливим без програми підтримки АПК Харківщини з боку влади та міжнародних партнерів.

Також він додав, що необхідні адресні програми з боку наших європейських партнерів для підтримки виробників, "щоб ми не провалилися з погляду виробництва зерна у наступні роки. І не втратили села з погляду роботи та життя людей".

Харківщині потрібна дорожня мапа відновлення АПК

На думку Іванова, війна вкрай негативно вплинула не лише на обсяг зібраного на Харківщині врожаю зернових, а й на якість зерна. За його словами, зниження якості зерна – це результат відсутності догляду за полями навесні та влітку цього року через бойові дії.

"На жаль, це позначиться на позиціях України на світових ринках, де ми завжди славилися дуже якісним товаром. Україна практично завжди експортувала пшеницю топової якості – 1 та 2 класи, але тепер ми скотилися на 3-4 клас, що знижує наш міжнародний рейтинг та відбивається на фінансових надходженнях", – заявив експерт.

Він упевнений, що якість зернових може погіршуватися й надалі, якщо не буде діалогу між агровиробниками та владою, наслідком якого стануть адресні програми підтримки аграріїв.