Усі досьє
Геннадій Кернес

Геннадій Кернес

Геннадій Кернес народився 27 червня 1959 року у м. Харків.

17 грудня 2020 року Геннадій Кернес помер від наслідків коронавірусу.

Профіль у Facebook

Освіта

1976 р. – закінчив середню школу № 76 м. Харкова.

1977-1979 рр. – вступив до ПТУ № 14, і закінчив його за спеціальністю "кресляр-конструктор".

Освіта вища: юрист (Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого), магістр державного управління (Харківський державний економічний університет). Роки навчання у вишах в публічних джерелах не зазначаються.

2013 р. – захистив дисертацію "Механізми впливу регіональної еліти на державне управління України". Кандидат наук з державного управління.

Кар’єра і бізнес

1976-1984 рр. – після закінчення школи був звільнений від армії за статтею 7-Б (психопатія) і пішов працювати на завод "Світло шахтаря". Після 7 місяців роботи на заводі пішов працювати на молочний комбінат зливальником-розливальником молока. Після 4 місяців рооти на молокозаводі пішов на роботу учнем майстра по ремонту годинників. Згодом отримав власну кваліфікацію майстра, працював в різних майстернях і мав власний пункт ремонту.

1984 р. – звільнився з годинникової майстерні і почав "ламати чеки" - скуповував за номіналом чеки мережі магазинів "Берізка", де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку дорожче за номінал.

1986 р. – отримав патент на індивідуальну трудову діяльність, відкрив майстерню з пошиття одягу. Пізніше перейшов працювати до кооперативу "Ікар", де займався виготовленням одягу. З початком розвитку в Україні приватного підприємництва заснував кілька торговельних і виробничих підприємств.

1988 р. – Звинувачувався в шахрайстві на території Росії за використання фальшивих чеків і недоплату грошей, була порушена кримінальна справа, але до в'язниці не потрапив.

1992 р.  – за вироком Харківського обласного суду визнаний винним у скоєнні пограбування та шахрайства (за ст. 143 ч. 2 КК України). Був засуджений до 3 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією майна за намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля, а також за хуліганство. Але в процесі слідства "сприяв встановленню істини, покаявся". З урахуванням цього, а також строку, проведеного за час слідства в ув'язненні (понад два роки), суд звільнив Кернеса з-під варти.

1992-1994 рр. – керував виробничо-комерційним підприємством "Акцептор".

1994-1999 рр. – голова правління, а потім,  з 2001 по 2006 рік - президент акціонерного товариства відкритого типу з іноземними інвестиціями "НПК-ХОЛДІНГ".

1999-2001рр. – перший заступник директора Харківської філії дочірньої компанії "Торговий дім "Газ Україна".

Нині Кернес є власником нерухомості та підприємств у Харкові — володіє готелем "Національ", заводом "Металіст" і кількома іншими підприємствами. Офіційна частина бізнесу Геннадія Кернеса належить його цивільній дружині — Оксані Гайсинській

Звання та нагороди

 

2003 р. – почесна відзнака Харківської облради "Слобожанська слава"

 

2006 р. – отримав почесну грамоту Кабінету Міністрів України

 

2012 р. – нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, золотим знаком Міжнародної асоціації "Поріднені міста", відзнакою Предстоятеля Української Православної Церкви за особливі заслуги перед УПЦ. Також нагороджений орденом "Патріот Вітчизни".

 

2013 р. – почесна грамотою Верховної Ради.

 

2015 р. - обраний президентом Асоціації міст-володарів Призу Європи.

 

Сім'я 

 

Батько – Адольф Лазаревич (1934 р. н.), мати – Ганни Абрамівни (1935 р. н.) Має сестру.

 

Офіційно Кернес був одружений двічі.

 

1982 р. – перша дружина Оксана Василенко в шлюбі, який тривав рік, народила сина Кирила.

 

1988 р. – друга дружина - Галина Привалова, народила йому сина Данила.

 

Третя цивільна дружина - Оксана Гайсинська, дочка колишнього заступника Генерального прокурора України Юрія Гайсинського. Щоправда  Кернес заявляв, що у них немає ніяких стосунків, хоча пара з'являється разом на світських заходах, а також разом літає на відпочинок. У Кернеса є також пасинок Родіон, син Оксани Гайсинської від попередніх стосунків.

 

Політичний бекграунд

 

На початку 2000-х років почав цікавитися політикою. Став співвласником телевізійної компанії "Тоніс-центр" та газети "Вечірній Харків", співпрацював з батьком майбутнього мера Харкова Добкіним Марком.

 

Фінансував молодіжне об'єднання "Новий Харків", став депутатом Харківської міської ради, брав участь у роботі комісії з питань планування бюджету та фінансів, а також в комісії по контролю за виконанням бюджету.

 

2002 р. – обраний секретарем міської ради більшістю депутатського корпусу, але через місяць був звільнений з цієї посади тією ж більшістю (за наполяганням тодішнього мера Харкова Володимира Шумілкіна).

 

2004 р.  – спільно з Арсеном Аваковим брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові (на боці "помаранчевих").

 

2006 р. – фінансував передвиборчу кампанію кандидата на посаду міського голови Михайла Добкіна й фактично очолював його передвиборчий штаб. За його дорученням Добкіну вдалося переконати чинного мера Володимира Шумілкіна, що він є виключно технічним кандидатом, проте його більше цікавить мандат народного депутата (Добкін паралельно балотувався у парламент по списку Партії регіонів). Це дозволило Кернесу виграти час та розвернути потужну передвиборчу кампанію, яка запам'яталась багатьом по телевізійному ролику "Міша, у тєбя скучноє ліцо, тєбє нікто дєнєг нє даст", що швидко став інтернет-мемом.

 

2006 р.  – обраний секретарем міської ради. Член Партії Регіонів, очолював Харківську міську організацію партії.

 

2010 р. – після призначення Михайла Добкіна главою Харківської ОДА  Кернес почав виконувати обов'язки міського голови Харкова.

 

31 березня 2010 року введений до складу Харківського регіонального комітету з економічних реформ.

 

31 жовтня 2010 року, Геннадій Кернес - кандидат від Партії Регіонів на посаду харківського міського голови одержав перемогу .

 

2015 р. – з результатом 65,8% повторно виграв вибори Харківського міського голови.

 

2019 р. – кандидат у народні депутати від партії "Опозиційний блок" на парламентських виборах, № 3 у списку.

 

2020 р. - Кернес переміг на місцевих на виборах Харківського міського голови з результатом 60,34% голосів.

 

17 грудня 2020 року Геннадій Кернес помер від наслідків коронавірусу. Йому був 61 рік. Про смерть мера Харкова повідомив бізнесмен і його друг Павло Фукс, який весь останній час інформував про стан здоров'я політика.

 

Декларація

 

Геннадій Кернес з 2015 року декларує оренду кімнати в будинку пенсіонера та готельний номер в Харкові. У той же час його цивільна дружина Оксана Гайсинська володіє елітним автопарком, дорогою нерухомістю, а на відпочинок витрачає десятки тисяч доларів.

 

Як стверджують розслідувачі програми "Наші гроші", з 2015 року Оксана Гайсинська володіє квартирою на 150 кв. м на вулиці Шовковичній, поруч з урядовим кварталом Києва, вартістю 25 млн грн. Жінка володіє ще двома квартирами загальною площею 300 квадратів у Харкові, ринкова вартість яких складає понад $300 тис.

 

Журналісти знайшли фото дружини Кернеса в Лондоні біля одного з будинків на Бейкер стріт. Найімовірніше, саме в цьому домі проживає син Гайсинської Родіон. Оренда квартири в цьому будинку на три роки коштує приблизно $390 тис.

 

За даними журналістів, останні роки Гайсинська мала цілий автопарк, до якого входили Bentley brooklands, Rolls-royce ghost, BMW X-6, Audi A8. Сукупна вартість на час купівлі — близько $700 тис.

 

Пасинок Кернеса також їздить на дорогих автомобілях, які записані на його маму Оксану. Так, у 21 рік хлопець став власником Porche Panamera.

 

Завдяки Instagram Гайсинської журналісти Bihus.Info визначили, де відпочиває родина Кернеса.

 

У 2014 році його цивільна дружина Оксана разом з сином Родіоном відпочивали в готелі Anantara kihavah на Мальдівах. Ціна за тиждень проживання складає приблизно 500 тис грн.

 

У 2015 році Гайсинська відпочивала на Сейшельских островах у готелі Fregate Private Island. Пляжі цього курорту названі журналом Times найкращими у світі. Ціна за тиждень відпочинку сягає 1,5 млн грн.

 

Майже щороку родина Кернеса відпочиває у п’ятизірковому готелі Palace Merano в Італії. Тиждень відпочинку в готелі коштує понад ‎€5 тис без детокс-програми.

 

Також частина фотографій Гайсинської була зроблена у Лондоні. Тут, у елітній Regent’s Business School навчався її син Родіон Гайсинський.

 

 На своїй старій сторінці в соціальній мережі "ВКонтакте" Родіон вказав факультет, де він навчався. Навчання на магістерській програмі коштує від 17 тисяч фунтів за рік. Термін навчання варіюється від трьох до чотирьох років. Тож принаймні 3 роки навчання пасинка Кернеса коштували 1,8 млн грн.

 

Скандали

 

Березні 2014 р. – проти Кернеса висунули звинувачення у незаконному позбавленні волі, катуваннях і погрозах вбивства активістів харківського євро майдану. Печерський суд Києва частково обмежив Кернесу свободу пересування, але засідання у справі Кернеса постійно переносилися і справа "повисла".

 

28 квітня 2014 року на Геннадія Кернеса було скоєно замах. Опівдні під час велопрогулянки він отримав кульове поранення.

 

2016 р. – співробітники Генпрокуратури України та Служби безпеки України обшукали приміщення, що належать Геннадію Кернесу, у зв'язку з кримінальною справою щодо організації схеми з розкрадання 654 га землі Харкова на суму 4 млрд грн.

 

2019 р. – під час сесії Харківської міської ради Кернес відмовився надавати слово представникам громадськості, невдоволеним підвищенням тарифів на проїзд у громадському транспорті, назвавши їх "буйно-гучними дебілами". Також він назвав колишнього депутата міської ради і громадського активіста Дмитра Мариніна "кнопкою".

 

2020 р. –на території ринку "Барабашово" сталися сутички між активістами руху "Стоп-дорога" та невідомими молодиками, що хотіли допомогти комунальникам знести вхідну арку на територію ринку "Барабашово". Внаслідок сутичок постраждали кілька людей. За словами Кернеса, комунальні служби виконували припис щодо демонтажу об'єкта (арки над дорогою), і все було погоджено з правоохоронцями. Під час прес-конференціі він повідомив журналістам, що конфлікт на території поблизу ринку "Барабашово" слід розглядати, як протистояння господаря ринку з містом.