Ігор Палиця

Український політик, народний депутат України VI, VII та IX  скликань, Заслужений економіст України, Голова Одеської ОДА (2014 — 2015), голова Волинської обласної ради (2015—2019). Народний депутат України IX скликання. Член депутатської групи "За майбутнє". Секретар Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Власник футбольного клубу "Волинь" (Луцьк), а також спонсор сімферопольського футбольного клубу "Таврія". Засновник і власник благодійного фонду "Тільки разом".

Народився в Луцьку 10 грудня 1972 року.

Профіль на Facebook 

Освіта

1994 р. – закінчив Волинський національний університет імені Лесі Українки за спеціальністю "Історія і право".

Відзнаки та рейтинги

2004 р. – Заслужений  економіст України. 

2009 р. – Кавалер Ордена "За заслуги" III ступеня. Від цієї ж спілки Палиця отримав звання "Народний герой Волині".

2013 р. – Лауреат премії імені Євгена Чикаленка

2014 р. – Лауреатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень". Цю відзнаку йому вручили за благодійність та "вклад у розвиток і популяризацію національної культури, науки та книговидання"

2016 р. - Кавалер ордена Волинської спілки учасників АТО "Золотий тризуб" І ступеня.

Сім’я

Одружений, має сина. Дружина Оксана і син Захар проживають у Швейцарії. Син навчається в Женеві і веде типове життя представника "золотої молоді".

Кар’єра та бізнес

Професійна кар’єра Палиці розпочалася ще під час навчання у виші.

1993 –1999 рр. історик Палиця очолює українсько-латвійське СП "Мавекс-Л".

1999 – 2003 рр. – на посаді виконувача обов’язків члена правління, комерційного директора і голови правління ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який на той час контролювався фінансово-промисловою групою Ігоря Коломойського "Приват".

2003 – 2007 рр. – стає головою правління ВАТ "Укрнафта", що теж пов’язана зі структурами Коломойського (з 2003 року операційне управління "Укрнафтою" здійснювала група "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова).

Ігоря Палицю напряму пов’язують і з гірським туристичним комплексом "Буковель", який теж перебуває у сфері впливу Ігоря Коломойського. За непідтвердженою інформацією, частка активів курорту належить саме Палиці.

2011 р. – придбав 60 % акцій футбольного клубу "Волинь" (Луцьк). Нині є почесним президентом луцького клубу.

2011 р. розпочав роботу Благодійний Фонд Ігоря Палиці під назвою "Новий Луцьк". Наразі назва Фонду "Тільки разом" – це недержавна, неприбуткова благодійна організація.

2012 р. – у пресі з’являється повідомлення про те, що Ігор Палиця є співвласником двох престижних готелів в Австрії. Після придбання елітної нерухомості прізвище волинянина двічі потрапляло на шпальти австрійських видань — у грудні 2012 року компанія, співвласником якої є Палиця, купила найбільший готель на лижному курорті Земмеринг – Panhans Grandhotel. Згодом, навесні 2013 року, ця ж компанія купила в Земмерингу інший фешенебельний готель – ARTIS Hotel. У компанії, яка придбала елітну нерухомість, Палиці належало 25%.

2013 р. – в телеефірі ТВІ Ігор Палиця спростовував свою причетність до готелів. "Я бізнесом не займаюсь. Я читав ці публікації, але не купляв ніякі готелі, це – дезінформація", - заявив він.

2019 року Палиця бере на себе також фінансування сімферопольської "Таврії".

2020 р. – у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Палиця причетний до двох підприємств, що виробляють зброю. Так 29 січня 2020 року в Україні зареєстрували дві компанії з виробництва зброї, серед бенефіціарів яких — олігархи Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, партнерами цих підприємств є дружина та син Ігоря Палиці – Оксана і Захар Палиці.

Йдеться про ТОВ "Таргет-М" і ТОВ "Рокіт-М". У обох компаній основним видом економічної діяльності зазначено виробництво зброї та боєприпасів.

Неосновні види діяльності – виробництво машин та устаткування спеціального призначення; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; обслуговування систем безпеки; організація конгресів і торговельних виставок; гуртова торгівля відходами та брухтом.

Кінцеві бенефіціарні власники у обох компаній однакові: Геннадій Боголюбов, Олексій Буйніс, Юрій Кіперман, Євген Кричевський  (Україна), Світлана Делі, Дмитро Потішман  (Ізраїль), Мордехай Корф, Уріел Лейбер (США), Захар Палиця і Оксана Палиця, а також Ігор Коломойський (Швейцарія).

Як відомо, Мордехай Корф і Уріел Лейбер — вихідці з єврейської громади штату Флорида, які є партнерами Коломойського в його інвестиціях в США. Це, зокрема, нерухомість в Клівленді, сталеливарний комбінат "Warren Steel Holdings" в Огайо, завод з виробництва засобів для очищення сталі "Felman Productions" в Вірджинії, а також ряд переробних підприємств по всій Америці. Лейбер у 2010—2019 рр. був членом наглядової ради "Укрнафти", де міноритарною часткою володіють структури Коломойського.

Батько Ігоря Палиці Петро Якович та дружина Оксана є власниками ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЮБАРТ", зареєстрованого у Луцьку. Статутний капітал підприємства – 3 млн 870 тис грн. Згідно із КВЕД, підприємство займається столярним виробництвом.

Водночас ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЮБАРТ" є власником 75,69% акцій публічного акціонерного товариства "ЕНКО". Цьому підприємству зокрема належить Луцький електроапаратний завод.

Окрім того, засновником Луцького електроапаратного заводу ВАТ "ЕНКО" є публічне акціонерне товариство з такою ж назвою, а от бенефіціарними власниками цієї юридичної особи є знов таки Оксана Палиця та Петро Палиця.

Політичний бекграунд

2006 р. – Палиця був кандидатом у народні депутати України від Селянської партії України, але до парламенту не пройшов.

2007-2012 рр. – з другої спроби Палиця став народним депутатом України 6-го скликання від Блоку "Наша Україна — Народна самооборона", № 63 в списку. У Раді був членом фракції Блоку "Наша Україна — Народна самооборона" та секретарем Комітету з питань економічної політики.

2012-2014 рр. – став народним депутатом України 7-го скликання. У парламент Палиця пройшов уже як мажоритарник-самовисуванець по виборчому округу №22 на Волині. Він набрав тоді 40,3% голосів і переміг 11 суперників на окрузі. У парламенті - член Комітету з питань економічної політики.

2014 –2015 рр. – обраний депутатом Верховної Ради 8 скликання від БПП (№34 у списку), але згодом був призначений на посаду Голови Одеської обласної державної адміністрації. На цій посаді він пробув рівно рік — до травня 2015-го. Указом Порошенка Палицю звільнили, а на його місце призначили Михаїла Саакашвілі.

2015 р. --  Палиця стає членом політради партії УКРОП, пов’язаної з олігархом Ігорем Коломойським (сам мільярдер у 2016 році очолив Комісію партійного контролю УКРОПа). Головою партії був Геннадій Корбан, соратник Коломойського і колишній керівник апарату Дніпропетровської ОДА.

2015 р. – на виборах до місцевих рад Палиця стає депутатом Волинської облради, а вже в листопаді — її головою. Склав повноваження голови облради у зв’язку з обранням народним депутатом України.

2015 – 2019 рр. – балотувався до Луцької міської та Волинської обласної рад 7 скликання від партії УКРОП (№1 у списку), був обраний депутатом та головою Волинської облради. З 2015 року - член політради партії УКРОП. 

2019 р. – обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання за виборчим округом №22 (м.Луцьк Волинської області) як самовисуванець та член партії УКРОП. Палиця з результатом 37,17% обійшов найближчого опонента, кандидата від "Слуги народу" Сергія Пісачука.

Нині Палиця - член депутатської групи "За майбутнє", секретар Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Член Президії партії УКРОП.

В кулуарах парламенту Палицю називають довіреною особою Ігоря Коломойського у Верховній Раді.

Декларація

У декларації Ігоря Палиці, поданій 2019 року перед звільненням з посади голови Волинської обласної ради вказано, що він зареєстрований у м. Яремче Івано-Франківської області.

З нерухомості в документі фігурують записані на дружину Оксану квартира у Києві площею 628 кв. м і 5 машиномісць.

У самого Палиці нерухомості немає, але є три дорогих годинника: два Audemars Piguet та один Rolex.

Транспортних засобів, цінних паперів, корпоративних прав, жодних доходів і подарунків у декларації не зазначено.

Також Палиця задекларував понад мільйон гривень вкладу у Приватбанку та 28 млн 700 тис грн готівкою.

Серед видатків – майже 200 тис грн на оплату навчання сина у Швейцарії і ще майже по 200  тис грн – на утримання машиномісць і на благодійність.

Через те, що офіційна декларація Палиці стала майже порожньою, нардеп 2019-го випав з сотні найбагатших українців за версією Forbs, хоча у минулі роки неодноразово потрапляв туди.

Скандали

2014 -2015 рр. Гучний скандал стався, в той час, коли Палиця очолював Одеську ОДА. Журналісти оприлюднили його переписку з народним депутатом Віталієм Хомутинніком, у якій депутат консультує тодішнього одеського губернатора Палицю з питань корупційної схеми і "тарифів", які діють на українській митниці. У скандалі фігурує також і заступник голови Державної фіскальної служби Анатолій Макаренко. 

2016-2017 рр. – Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом можливого службового підроблення головою Волинської облради Ігорем Палицею та його заступниками. Про це йдеться в матеріалах суду.

Зазначено, що слідчим управлінням Головного управління СБУ в Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу.

"Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи вносили неправдиві відомості в офіційні документи, а саме підписували від імені голови обласної ради, розпорядження голови ради з кадрових питань, розподілу бюджетних коштів та комунального майна, з інших питань, в той час, коли голова облради перебував за кордоном (жив у Швейцарії). За період з 2016 року по вересень 2017 року Палиця перебував за кордоном 338 днів. Водночас, Палиця міг перебувати за кордоном у службових відрядженнях, однак 07.09.2017 він заявив на прес-конференції, що літав до Швейцарії до своєї сім'ї. До підписання зазначених розпоряджень у відсутність голови облради можливо причетні його заступники", - сказано в матеріалах суду.

2020 р. – СБУ попросила у суду доступ до документів, які знаходяться у Волинській облраді, а саме, до оригіналів посадових обов'язків голови Волинської обласної ради, його першого заступника та заступника; оригіналів табелів обліку робочого часу вказаних чиновників; оригіналів підписаних у 2016 і 2017 роках від імені Палиці розпоряджень з кадрових питань, розподілу бюджетних коштів та комунального майна, з інших питань, в документальному (письмовому) та електронному вигляді. Також суд дозволив правоохоронцям вилучити зразки підпису Палиці та його заступників.

Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження, фігурантом якого був голова Волинської облради Ігоря Палиця, щодо  схеми фальсифікації спецдозволів на користування надрами.

У березні 2016 року на сесії Волинської облради за ініціативи голови облради Ігоря Палиці депутати схвалили створення комунального підприємства "Волиньприродресурс". Основна мета створення підприємства – видобуток бурштину.

За інформацією журналістів, в період 2016-2017 років посадовими особами комунального підприємства "Волиньприродресурс" і кооперативу "Геолог", за попередньою змовою з головою Волинської облради, внесено недостовірні  відомості у документи, які надавались для отримання спецдозволів на користування надрами шляхом безпідставного зменшення реальних коефіцієнтів геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, яка проводилася виробничим кооперативом "Геолог", в результаті чого фактично занижено розмір офіційних платежів до державного бюджету України з більш ніж 600 млн грн до 37,9 млн грн, чим заподіяно істотної шкоди. Про це сказано в матеріалах суду.

Як раніше повідомляв Громадський Рух ЧЕСНО,  у Генпрокуратурі заявляли, що посадовці Держгеонадр були у змові з комунальниками, коли видавали їм спецдозволи без аукціонів. Окрім того, прокуратурі не відоме походження коштів, які КП заплатило за спецдозволи. Судові процеси в цій справі тривали протягом року. До того моменту, коли у грудні 2017-го Київський окружний адмінсуд залишив позов Генпрокуратури до Держгеонадр про скасування спецдозволів без розгляду. Суд мотивував своє рішення тим, що прокуратура пропустила термін звернення до адмінсуду.

2016 р. – Ігор Палиця перерахував на користь партії УКРОП 0,5 млн грн. Про це йдеться у партійному звіті на сайті НАЗК. Однак у е-декларації голови Волинської облради інформація про такий видаток відсутня. Згідно з законом депутат мав вказати всі видатки, сума яких перевищувала 50 мінімальних заробітних плат ().

Невідповідність у декларації є кримінальним правопорушенням у випадку, якщо сума перевищує 250 мінімальних заробітних плат (). Законом також передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподаткованих мінімумів (), громадські роботи та навіть ув’язнення до двох років (). Крім цього, за рішенням суду, Ігор Палиця міг позбутися посади голови обласної ради. 

2017 р. – Волинські журналісти Юрій Горбач та Аріна Крапка  розповіли у розслідуванні програми "Слідство.Інфо" про приватну армію під прикриттям громадської організації, яка ймовірно належить та фінансується волинським Головою обласної адміністрації Ігорем Палицею та здійснює вплив та контроль над опонентами.

Утворена у 2014 році організація "Варта порядку", нібито, мала на меті співпрацювати з правоохоронними органами. Так, вона була долучена до охорони будівлі Волинської ОДА, договір був підписаний Віктором Талашко, завгоспом облради.

Згідно з офіційною відповіддю на запит журналістів, щороку "Варті порядку" перераховують 50 тисяч гривень з міського бюджету Луцька. Але основні витрати так званого громадського формування покриває Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом".

 2018 р. – Голова Волинської облради Ігор Палиця  задекларував дохід 6,4 млн грн, які отримав від офшорної фірми за продаж нерухомого майна. Проте, якщо вірити його декларації, у посадовця немає жодної власної нерухомості, повідомляло інтернет-видання "Волинь 24".

Цікаво, що електронну декларацію за 2017 рік Ігор Палиця заповнив 26 березня 2018 року. Із нерухомого майна, яке належить посадовцю – задекларував тільки паркомісце для автомобіля у Києві площею 19 квадратів. Все інше – дві квартири, ще два паркомісця в столиці, а також офіс у Луцьку – в оренді. Проте, за два дні після заповнення декларації Палиця вніс відомості про суттєві зміни. Зокрема, про те, що отримав 6,4 млн грн від офшорної фірми "Амерсфуд ЛТД" за відчуження нерухомого майна. Якого саме – не зрозуміло, адже в декларації немає жодного об’єкту нерухомості, який би належав Палиці.

До речі, 2016-го Ігор Палиця уже отримував дохід від цієї ж фірми "Амерсфуд ЛТД", яка зареєстрована на Кіпрі. Так само – за відчуження майна. Тоді сума становила 35 млн грн.  Проте на той час у посадовця була нерухомість: нежитлове приміщення в Києві площею 267,8 м кв. Щоправда, оборудка теж видавалась дивною, адже ціна була суттєво вищою за ринкову. Приміром, офісне приміщення в центрі столиці такою ж площею на рієлторських сайтах пропонували за ціною від 5 до 10 млн. грн. Сам Палиця, за інформацією з декларації, придбав цю нерухомість у 2013 році за 3,2 млн грн. 

2019 р.  – дружина Ігоря Палиці обмежила громадянам доступ до води. Йдеться про маєток в Обухівському районі на Київщині, якого офіційно немає в деклараціях, і який, за словами самого Палиці, давно проданий. Тоді як в офіційних документах ділянка землі, огороджена з усіх боків так, що перекриває доступ до річки Козинки, і на якій стоїть розкішний будинок, досі належить дружині Палиці – Оксані.