Костянтин Павлов
Народився 12 січня 1973 року в Кривому Розі Дніпропетровської області. 15 серпня 2021 року Павлова було знайдено мертвим у будинку в селі Вільне під Кривим Рогом, поруч була зброя.
Профіль у Facebook
Освіта
У 1992 році закінчив Криворізький політехнічний технікум, де здобув кваліфікацію "електрослюсар”. Потім закінчив навчання в Міжрегіональній академії управління персоналом, де отримав спеціальність "економіста”. Після цього закінчив Відкритий Міжнародний університет Великої Британії ЛІНК за спеціальністю - "менеджер організацій”.
Кар’єра
1992 -1996 рр. - працює на підприємстві "Крівбассконсалтінг".
1996 -1998 рр. - обіймає посаду заступника директора підприємства "Крівбассконсалтінг”.
1998 - 1999 рр. - директор підприємства "Крівбассконсалтінг".
1999 - 2002 рр. - "Південний гірничо-збагачувальний комбінат” - заступник начальника відділу збуту і зовнішньоекономічної діяльності в управлінні комбінатом.
2002 - 2006 рр. - переходить на роботу першим заступником директора і виконавчим директором Криворізького сурікового заводу, який спеціалізувався на виробництві сухих пігментів і лакофарбової продукції.
З 2012 року — голова федерації футболу Кривого Рогу.
Політичний бекграунд
У 2005 році вступив до "Партії регіонів”.
2006 – 2013 рр. – працював першим заступником міського голови Кривого Рогу.
В 2006 і 2010 роках за списком "Партії регіонів” обирається депутатом Дніпропетровської обласної ради.
2010 - 2014 рр. - очільник Криворізької міської організації Партії регіонів.
2012 - 2014 рр. - народний депутат України VIІ скликання від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 31. Набрав 43,37% голосів виборців.
2014 р. - народний депутат України VIII скликання. Обрався на 31 одномандатному виборчому окрузі; самовисуванець. Став членом депутатської фракції "Опозиційний блок".
На місцевих виборах у 2015 році балотувався від партії "Політична Партія "Опозиційний блок"" до органу "Дніпропетровська область Металургійна районна у місті Кривому Розі рада”.
21 липня 2019 року балотувався на парламентських виборах до Верховної Ради України як самовисуванець за 31 округом (м. Кривий Ріг) та член партії "Опозиційний Блок". Програв вибори на окрузі, отримавши 25,96% підтримки.
На місцевих виборах 2020 року став кандидатом на посаду мера Кривого Рогу від партії ОПЗЖ. У першому турі політик зайняв 3 місце, його підтримало 9,15%.
6 грудня 2020 року у другому турі виборів був обраний мером Кривого Рогу отримавши 56,96% голосів виборців.
Сім’я
Одружений. У нього залишився син.
Декларація
У декларації за 2019 рік Павлов вказував, що в селі Вільне на Дніпропетровщині володіє ділянкою землі в 1 500 м кв. і житловим будинком у 241 м кв.
У Кривому Розі у Олени Володимирівни Павлової є квартира, площею в 69 м кв. Він також вказав ще одну криворізьку квартиру. Вона належить братові політика - Андрію Юрійовичу Павлову.
З цінного рухомого майна колишній народний обранець зазначив чотири пари швейцарських годинників (дві належать йому, дві - дружині).
Власного автомобіля у депутата двох скликань не було. Зате він є у дружини. У 2014 році вона придбала Toyota Highlander за 357 тис. грн.
За 2019 рік дохід Павлова склав понад 1 млн грн. Сюди, крім зарплати, увійшли кошти, пов'язані з виконанням депутатських повноважень, а також різноманітні компенсації. Ще 20 тис. грн він отримав як банківські відсотки.
Готівкою Павлов декларував $41 500 та сто 35 тис. грн. У Олени Володимирівни Павлової є 14 тис. 600 євро і $91 тис.
На банківських рахунках у нього понад 330 тис. гривень.
Скандали
У 2015 році "Громадське телебачення" зафіксувало кнопкодавство з боку політика.
Згідно, з даними громадського руху "Чесно", 9 листопада 2017 року народний обранець ще раз попався на кнопкодавстві. На сайті громадського руху політик відзначений, як грічкосіятель, тобто він займався роздачею подарунків, в тому числі продуктів і квитків на розважальні заходи, які можуть впливати на волевиявлення виборців.
У сьомому скликанні парламенту Костянтин Юрійович Павлов був одним з народних депутатів, які 16 січня 2014 року прийняли пакет антидемократичних законів, які істотно обмежували права і свободи українців. В народі вони отримали назву "диктаторські закони".
У 2014 році напередодні виборів Костянтин Павлов і його товариші по партії "Опозиційний блок" потрапили в скандал. Павлов виявився причетним до справи про ковбасу, яку виготовляли в Кривому Розі в антисанітарних умовах, а потім згодовували криворізьким школярам.
Парламентський фотограф Ян Доброносов зловив в об'єктив переписку Павлова зі своїм сином. Криворізький нардеп Костянтин Павлов чатився з сином, "жартував" "про тьолочку", обговорюючи питання покупки молокозаводу в Трускавці.
ЗМІ звертали увагу на той факт, що наручний годинник Юрія Павлова фірми de Grisogono, які задекларував нардеп, коштують більше, ніж його тато заробляє за рік у Верховній Раді.
18 січня 2018 року Павлов був одним з 36 депутатів, які проголосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької і Луганської областей.
Павлов був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
У Кривому Розі перехожий зіпсував інтерв'ю народного депутата Костянтина Павлова від "Опозиційного блоку", назвавши його "упирем"// Youtube-відео