Олександр Скляров

Народився 23 листопада 1957 року у місті Старобільськ Луганської області.

Профіль у Facebook

Освіта

У 1979 році здобув вищу освіту, закінчивши Ворошиловградський сільськогосподарський інститут.

У 1987 році йому було надано звання кандидата економічних наук. Має другий ранг державного службовця. 

Крім того, Скляров є автором наукових публікацій з питань економіки, статистики, економічного аналізу. Закінчив курси банківської справи та фінансів в Університеті штату Айова, проходив стажування в банках Credit Suisse (Цюрих, Швейцарія), Bankers Trust (Нью-Йорк, США), Skopbanka (Гельсінкі, Фінляндія), курси Euromoney (Оксфорд, Велика Британія).

Кар’єра

Трудову діяльність розпочав у 1979 році на посаді асистента кафедри статистики і економічного аналізу Ворошиловградського сільськогосподарського інституту.

У 1990-1991 роках працював вченим секретарем секції економіки Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук і вченим секретарем відділення економіки Української академії аграрних наук.

У 1992 році почав працювати у Республіканському акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна". Пройшов шлях від провідного економіста відділу валютних ресурсів управління валютних ресурсів і кореспондентських відносин до заступника голови Правління банку "Україна".

З 1995 року обіймав посаду виконавчого директора Української аграрної біржі. Згодом – заступника голови Правління Акціонерного комерційного банку "КИЇВ-ПРИВАТ".

3 1999 до 2004 року працював заступником генерального директора СП "Український Мобільний Зв’язок".

2002-2006 рр. – помічник-консультант на громадських засадах депутата Верховної Ради (ВР) 4-го скликання, члена комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерія Мартинівського (блок "За єдину Україну", №26 за списком партії).

З 2005 по 2007 рік – член Національної комісії з питань регулювання зв’язку України.

2006-2007 рр. – помічник-консультант нардепа ВР 5-го скликання, голови підкомітету з питань телекомунікацій і поштового зв'язку Євгена Зіміна ("Блок Юлії Тимошенко", №121 за списком партії) на громадських засадах.

З 2010 до 2013 року працював у ПАТ "ФОНДОВА БІРЖА ПФТС", де обіймав посади голови Ради Директорів, голови Правління та радника секретаря Наглядової Ради.

2014 - 2020 рр.  - до призначення на посаду першого заступника голови Київської облдержадміністрації працював членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Політичний бекграунд

8 січня 2020 року Скляров був призначений президентом на посаду першого заступника голови Київської обласної державної адміністрації.

На місцевих виборах 2020 року Склярова обрали депутатом Київської облради від "Слуги народу" (№2 у списку партії).

27 листопада 2020 року Скляров став головою Київської облради.

27 квітня 2021 року депутати Київської облради відправили Олександра Склярова у відставку. За зняття його з посади проголосували 59 депутатів із 60 присутніх.  Сам посадовець на сесію не прийшов. Також у відставку відправили заступників Склярова – Марину Сапожко і Валерію Ксензенко. За інформацією ЗМІ, Скляров є близьким до нардепа Олександра Дубінського, якого раніше виключили з фракції "Слуга народу" і зняли з посади голови Київської обласної організації правлячої партії.

Громадська діяльність

З липня 2004 по квітень 2005 року був заступником директора громадської організації "Центр Європи" (Київ) на громадських засадах.

Сім’я

Скляров був двічі одружений. Має сина Аллена та доньку Маргариту.

Декларація

У декларації Склярова за 2020 рік вказується, що він разом із сином володіє квартирою у Києві площею 28 м кв.Крім цього, у власності Склярова-старшого є квартира у столиці площею 71,97 м кв. й будинок 72,30 м кв. Також Скляров має будинок у Гнідині, що на Київщині, його площа – 25,90 м кв. У його власності декілька земельних ділянок площею 2500 м кв. і 1000 м кв. 1683 м кв., остання з яких розташована у Ялті, що в окупованому Криму.

З 2006 року Скляров орендує будинок площею 419 м кв. у Козині в Обухівському районі, що на Київщині.

До декларації чиновник вніс й годинники Rolex і Breguet, а також 6 картин українських митців (40-ві й 70-ті роки), колекцію ювілейних та пам’ятних монет СРСР (з дорогоцінних металів) й колекцію ювілейних та пам'ятних монет України (з дорогоцінних металів).

Пересувається Скляров на Mercedes-Benz GL 350 BlueTEC 4M 2014 року випуску, а також на мотоциклі Harley Davidson.

У декларації вказано, що за основним місцем роботи Скляров заробив 863 тис. 855 грн. А також отримав пенсію у розмірі 166 тис. 244 грн.

На рахунку у банку Скляров має $7 859, а готівкою зберігає $122 250 й 10 650 євро. Також він вказав, що позичив $17 500.

Скандали

У березні 2014 року, коли територію Кримського півострова вже окупували війська Російської Федерації, Скляров став власником ділянки в смт Сімеїз, що поблизу Ялти. 

За інформацією ЗМІ, під час весняного локдауну, після евакуації українців із ОАЕ, Олександр Скляров та інші чиновники вимагали від  евакуйованих сплатити за проживання в готелі для ізоляції. У той час, як постанова Кабміну передбачала безкоштовне розташування у обсерваторіях (ізоляторах).

У мережі присутні нібито скрін-шоти листування Валерії Гонтаревої та її чоловіка Олега, в яких йдеться про те, що Гонтарева сплатила борг  Склярову у розмірі $430 тис. Ім’я Склярова у листуванні не фігурує, проте за інформацією народного депутата Олександра Дубинського кредитором родини Гонтаревих був саме Олександр Скляров.

У листопаді 2020 року Склярова було обрано головою Київської облради. Однак голову вдалось обрати не з першого разу. Так попередньо Скляров набрав 38 голосів, а його опонент Ярослав Москаленко ("За майбутнє") набрав 42 голоси. Для ухвалення рішення "за" мало проголосувати не менше 43 депутатів. Тож голову обирали повторно 27 листопада. Лічильна комісія ухвалила рішення про виготовлення не одного бюлетеня, в якому в алфавітному порядку, вказані прізвища усіх кандидатів, як це було раніше, а двох - один "За” або "Проти” Склярова і аналогічний для Москаленка.

Спочатку усі мали проголосувати за кандидата від "Слуги народу”, у разі ж, якщо його не буде обрано, то депутатам роздадуть бюлетені із прізвищем представника "За майбутнє”. Цікавим є той факт, що за алфавітним порядком прізвище Москаленка мало б голосуватися раніше за Склярова. Також мав місце факт того, що депутатів для голосування викликали не за алфавітом, а пофракційно, щоб чіткіше контролювати голосування фракцій, яке мало б бути таємним. На повторному голосуванні за Склярова віддало голоси 44 депутати і його було обрано головою. У результаті таких дій фракції "ЄС" та "За майбутнє" покинули залу ради та заявили про наміри звернення до суду.