Вадим Бойченко

Народився 5 червня 1977 року в м. Маріуполь.

Освіта

2001 р. - закінчив Приазовський державний технічний університет. Кваліфікація "Спеціаліст з транспортних технологій".

2015 р. - закінчив Донецький національний університет. Кваліфікація "Магістр з бізнес-адміністрування".

2015 р. - Французька бізнес-школа INSEAD "Стратегічна програма розвитку"

2016 р. - The Aspen Institute Kyiv "Відповідальне лідерство"

2016 р. – навчався у Школі мерів за інноваційно-освітньою програмою яку використовують для підготовки чинних міських голів та кандидатів у мери разом з їх командами.

Кар'єра і бізнес

1995 – 2010 рр. – ВАТ "МК "Азовсталь". Пройшов шлях від помічника машиніста тепловозу до начальника відділу транспортних цехів служби заступника директора з мотивації.

2010 – 2013 рр. – ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ". Пройшов шлях від експерта з кадрів та мотивації до начальника управління Дирекції з персоналу.

2013 – 2015 рр. – ПАТ "ММКІ". Пройшов шлях від заступника генерального директора з розвитку до директора з персоналу та соціальних питань.

2015 р. – міський голова м. Маріуполь

Бойченко є засновником і керівником "Фонду розвитку Маріуполя”.

Політичний бекграунд

2015 р. – обраний Маріупольським міським головою як безпартійний самовисуванець. За нього проголосували майже 73% виборців.

2019 р. – балотувався до Верховної Ради від партії "Опозиційний Блок” 5 номером у списку як безпартійний.

У травні 2020 року в Україні з`явилася політична партія "Блок Вадима Бойченка", зареєстрована у Маріуполі. До 24 лютого 2020 року партія мала назву "Соборність" і нею керував адвокат Фелікс Аронович. Після перереєстрації її очолив депутат маріупольської міської ради Михайло Орличенко.

Вадима Бойченка називають ставлеником головного олігарха країни Ріната Ахметова. Власнику Метінвесту необхідний був в Маріуполі "свій мер”. Після втрати донецьких заводів саме маріупольські ММК ім. Ілліча і Азовсталь стали оплотом в металургії Ахметова.

Але до 2015 року його позиції в місті були не такими міцними, як у Донецьку. А після захоплення сепаратистами і російськими військами столиці Донбасу, Маріуполь перетворився в індустріальну столицю і морські ворота східних областей.

Тому Ахметову потрібна була молода, енергійна людина на чолі міста, без зв’язків з "регіоналами” і сепаратистами. Нею і став Вадим Бойченко.

Результати виборів мера в 2015 році здивували багатьох маріупольців. Адже ще за півроку до початку виборчої кампанії про Вадима Бойченка в місті майже ніхто не знав, а у підсумку він зміг набрати рекордні для місцевих виборів 73% голосів. Тому у місцевих ЗМІ писали, що реальні результати голосування були прикриті "каруселлю”, яку влаштував "Метінвест”.

Бойченко підтримує зв`язки з іншими мерами міст, які увійшли до "Опоблоку" на виборах 2019 року до Верховної Ради. Найперше це мер Харкова Геннадій Кернес, мер Ужгорода Богдан Андріїв, Одеси – Геннадій Труханов, Запоріжжя - Володимир Буряк.

Також Бойченка згадують поруч з Євгеном Мураєвим, Олександром Вілкулом та олігархом Вадимом Новинським.

2020 р. – переміг на місцевих на виборах Маріупольського міського голови з результатом 64,77% голосів.

Сім’я

Дружина – Бойченко Галина, працює у фінансовій службі ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" Рината Ахметова.

Син Сергій – вчиться у військовій академії сухопутних військ у Одесі.

Дочка Наталія - студентка Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Декларація

У декларації Вадима Бойченка за 2019 рік зазначена малесенька квартирка на 23,2 кв.м і ще одна трохи більша площею 45,1 кв.м.

Галина Бойченко володіє житловим будинком площею 105.8 метрів квадратних з надвірними будівлями, спорудами та городом у селищі Мудриголови (Городоцький район, Хмельницька область), квартирою у Києві площею 99,5 кв.м з паркомісцем і коморою, а також двома автомобілями 2017 року випуску INFINITI і Ford Mustang S550.

Дружина мера протягом року заробила 12 млн 785 тис. грн, а також отримала понад 127 тис. грн процентів за депозитом в банку. Серед "вагомих" банківських вкладів – $176,7 тиc та 176,6 тис грн.

Сам Бойченко заробив лише 539 тис грн, що фактично в 23 рази менше, ніж його дружина. Мер має готівкою 345 тис. грн, ще понад 64 тис. грн зберігає у банку.

Також мер Маріуполя вказав дохід від відчуження рухомого майна – 325,6 тис. грн.

Скандали

У грудні 2015 року Бойченко відмовився визнати Російську Федерацію агресором, а самопроголошені "республіки” — терористичними організаціями. Коли депутат маріупольської міської ради Олександр Ярошенко запропонував поставити на голосування це питання, то Вадим Бойченко відмовився. Він заявив, що депутати минулого скликання вже прийняли це рішення. Хоча раніше міський голова заявляв, що дане питання може бути винесено на голосування повторно.

Вадиму Бойченку закидають також тендерні махінації, а саме необґрунтоване проведення закупівлі "в одного учасника". Як пише Укр.ав з посиланням на інтернет-видання ІА Вчасно, влада Маріуполя виділила майже 2 млн грн на річну передплату газети "Приазовский рабочий" без проведення тендеру. Вона належить ПрАТ "Газета "Приазовський робочий" Ріната Ахметова.

Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко своїм розпорядженням вирішив направити на передплату газети кошти, передбачені у бюджеті на соціальний захист населення.

Однак згідно з законодавством ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо сума закупівлі товарів чи послуг більше 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 млн грн, то забороняється їх придбання без проведення тендеру. Але у Prozorro відсутня інформація щодо закупівлі за результатами відкритих торгів Маріупольською міськрадою чи її підрозділами послуг з передплати періодичних видань на 2019 рік, де визначено переможцем закупівлі ПрАТ "Газета "Приазовський робочий".

Ще один скандал виник стосовно працевлаштування дружини Бойченка Галини. Поки її чоловік був високооплачуваним топ-менеджером холдингу "Метінвест", Галина не працювала. Однак як тільки Бойченка обрали мером Маріуполя, вона одразу ж влаштувалася у фінансову службу того ж холдингу, не маючи навіть відповідного стажу роботи. Більше того, вона за перший же рік почала отримувати мільйонні зарплати. За даними відкритих джерел, сам мер з цього приводу зауважив, що його дружині просто пощастило, і вона вирішила його підтримати.