Віктор Пінчук

Український бізнесмен, меценат. Засновник інвестиційної компанії EastOne Group, медіа-групи StarLightMedia (телеканали СТБ, Новий, ICTV, М1, М2, QTV, газету "Факти", видавництво "Економіка"), благодійного фонду Viktor Pincuk Foundation. Станом на 2020 рік володіє статками у розмірі $1,4 млрд.

Сторiнка Wikipedia

Народився 14 грудня 1960 року в Києві.

Освіта

1983 р. – отримав червоний диплом Дніпропетровського металургійного інституту за фахом інженер-металург.

1987 р. – захистив кандидатську дисертацію з проблем нових технологічних схем виробництва трубної продукції.

Кар'єра і бізнес

Ще під час навчання працював лаборантом кафедри, різчиком труб на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі, нічним охоронцем на авторемонтному заводі.

1897 р. - працював у Державному науково-дослідному проектному інституті трубної промисловості в Дніпропетровську на посаді старшого наукового співробітника.

1990 – 1997рр. - за допомогою свого тестя Володимира Аршави, матері Софії Пінчук та дружини Олени Аршави заснував інвестиційно-науково групу "Інтерпайп”, яка займалася перепродажем труб. Пізніше став президентом корпорації.

2006 р. – створив інвестиційно-консалтингову групу EastOne Group, яка об’єднала понад 20 бізнес-проектів. Цього ж року завершив політичну кар'єру.

2007р. – продав "Укрсоцбанк”, яким володів раніше, італійській групі UniCredit.

2010 р. - журнал "Кореспондент" оцінює його статок в більше ніж в $3 млрд.

2020 р. - статок Віктор Пінчук $1,4 млрд. Інформації по електронним деклараціям бізнесмена у вільному доступі немає, адже Віктор Пінчук вже більше 10 років не займається політичною діяльністю та не претендує на державні посади. Втім достеменно відомо, що йому належить вілла на Сардинії (острів у Середземному морі, який входить до складу Італії) та апартаментами у Кенсінгтоні (район Лондона, Великобританія)

Звання, нагороди та рейтинги

2004 р. -лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

2014 р. – нагороджений медаллю митрополита Андрія Шептицького за внесок у зміцнення українсько-єврейських відносин і підтримку проєвропейських прагнень України.

Сім'я

Батько -  Віктора Пінчука, металург.

Мати - Софія Пінчук, науковий співробітник Дніпропетровського металургійного інституту.

1980 р. – одружився із Оленою Аршавою, донькою завідувача Дніпропетровського відділу охорони здоров'я. 

1997 р. – розлучилися в Оленою Аршавою.

2002 р. – одружився із Оленою Франчук, дочкою тодішнього президента України Леоніда Кучми.

Має трьох дітей: дочку Марію від першого шлюбу (38 років) та доньок Катерину (17 років) і Вероніку (9 років). Виховував сина Олени Франчук від першого шлюбу Романа (29 років).

Благодійність

2006 р. – заснував найбільший приватний благодійний фонд  Viktor Pincuk Foundation. Віктор Пінчук опікується мережею сучасних центрів надання допомоги новонародженим "Колиски надії”, програмою співробітництва з фондом Біла Клінтона по боротьбі з ВІЛ/СНІД і Фондом "АНТИСНІД” Олени Франчук, стипендіальною програмою "Завтра. UA№, Київською Школою  Економіки (KSE), програмою співробітництва з Інститутом Aspen, Центром сучасного мистецтва PinchukArtCentre.

2004 р. – створив Ялтинську Європейську стратегію (YES).

Політичний бекграунд

До січня 2000 р. – радник Президента України.

До лютого 2000 року - член Ради підприємців при КМ України.

Народний депутат України III-IV скликань від мажоритарного округу в Дніпрі. Засновник партії "Трудова Україна".

2004 р. – під час президентських виборів та "Помаранчевої революції” підтримав проросійського кандидата у президенти Віктора Януковича.

2016 р. – видання The Wall Street Journal опублікувало статтю Віктора Пінчука. У ній олігарх говорить про те, що Україна має піти на компроміс із РФ, провести вибори на окупованому російськими військами Донбасі та відмовитися від перспективи стати членом НАТО.

Скандали

Віктор Пінчук кілька разів фігурував у політичних та економічних скандалах. Деякі з них завершувалися навіть судовими розглядами.

Так, український бізнесмен, нібито за підтримки свого впливового тестя Леоніда Кучми, приватизував "Дніпрообленерго”, "Запоріжжяобленерго”, "Миколаївобленерго”, "Тернопільобленерго” та "Луганськобленерго”.

1999 р. – ЗМІ звинуватили у розкраданні державного майна, ухилення від сплати податків і приховуванні валюти за межами України.

2004 р. – Господарський суд Києва визнав незаконним продаж пакета акцій комбінату "Криворіжсталь” і постановив повернути їх до Фонду держмайна. Нагадаємо, що тоді консорціум "Інвестиційно-металургійний союз", співзасновниками якого були Віктор Пінчук і Рінат Ахметов, в 2004 році отримав у власність 93,02% акцій одного із найбільш виробників металу в Україні.

2005 р. – суд визнав незаконною приватизацію Пінчуком Нікопольського феросплавного заводу і постановив повернути контрольний пакет державі. Справа завершилася угодою між групами Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського по розділу прав на завод. Держава не повернула собі ні майно, ні гроші.