ФК "Оболонь": дві команди, одна історія
За тур до відходу української футбольної Прем'єр-ліги на зимові канікули київська "Оболонь" розташовується на скромному 12-му місці в турнірній таблиці, лише за один крок від зони перехідних матчів і можливого вильоту в нижчий дивізіон. Але ж були часи, коли столична команда навіть претендувала на медалі УПЛ. Водночас у цьому сезоні "Оболонь" вже стала автором сенсації в Кубку України, вибивши з розіграшу турніру на ранній стадії титулованих земляків із "Динамо", обігравши гранда українського футболу з рахунком 1:0.
Vesti.ua продовжують рубрику "Анатомія футболу", в якій розповідають про команди вищого дивізіону українського футболу. У минулій статті йшлося про "Олександрію" – команду, яка з'явилася на світ у 1990 році, але яка вже у 2001-му дебютувала в елітному дивізіоні, а сезон 2018/2019 завершила на 3-му місці, у призерах чемпіонату України. А сьогодні йтиметься про "Оболонь", що спочатку замислювалася місцевими ентузіастами футболу як скромна команда районного масштабу, а виросла у великий клуб Прем'єр-ліги.
Історія, поділена на дві команди
Говорячи про столичну "Оболонь", насамперед варто пам'ятати, що "Оболонь" зразка 1992-2012 років і нинішня "Оболонь" (після 2013-го) юридично два абсолютно різні клуби. Скандалів і поділу майна уникнути не вдалося, як і багато кому з побратимів по українському футболу – "Дніпру", "Металісту", "Карпатам"...
Спочатку, в 1992 році, колектив ентузіастів об'єднався та створив футбольний клуб на базі відомої на всю Україну футбольної школи "Зміна", який вже в перший рік від свого заснування здобув право виступати в чемпіонаті України серед колективів фізкультури. Почавши виступати під назвою "Зміна", команда згодом не раз змінювала назву – "Оболонь-Зміна", "Оболонь-ПВО", а з 2000 року – "Оболонь".
У сезоні ж сезоні 1993/1994 команда дебютувала в першості КФК, одразу посівши третє місце у своїй групі. А вже наступного року з першого місця вийшла до Другої ліги України, де відіграла чотири сезони. У сезонах 1995/1996 і 1996/1997 команда посіла четверте місце, у сезоні 1997/1998 – п'яте місце, у сезоні 1998/1999 – перше місце. Отже, зігравши чотири сезони, команда вперше у своїй історії здобула право змагатися в Першій лізі. Але втриматися там не вдалося, після закінчення сезону "Оболонь" посіла 16 місце.
У цей час в історії команди настає доленосний період: спонсором стає концерн "Оболонь" – виробник пива та безалкогольних напоїв, а почесним президентом клубу на громадських засадах став народний депутат України Олександр Слободян (фактичний власник концерну "Оболонь"). Отримавши таку потужну підтримку, керівництво поставило завдання якнайшвидше повернутися до Першої ліги, а на посаду головного тренера запросили відомого в минулому гравця київського "Динамо" Володимира Мунтяна.
Поставлене завдання команда виконала та вже за рік повернулася до Першої ліги. На зимову перерву сезону 2001/2002 команда пішла, посідаючи третю позицію. У той же зимовий період Володимир Мунтян очолив російську "Аланію" (Владикавказ), а керівництво клубу запросило на посаду головного наставника Петра Слободяна. Упродовж другого кола сезону 2001/2002 команда втрималася на завойованих позиціях і, зрештою, залишилася на третьому місці, вперше в історії клубу вийшовши до Вищої ліги (попередниця нинішньої української Прем'єр-ліги).
Для гри у Вищій лізі до команди були запрошені одразу кілька нових виконавців: Сергій Коваленко, Володимир Черніков, Руслан Єрмоленко, Євген Сухина, Всеволод Романенко, Ігорь Продан, Олег Тимчишин, Андрій Драголюк, Павел Онисько, Сергій Дітковський та Роман Литовчак. "Пивовари" відіграли у Вищій лізі три сезони: 2002/2003, 2003/2004 та 2004/2005. А найвищим досягненням стало 6-те місце в сезоні 2003/2004. Проте влітку 2004 року команда змушена була опуститися на ранг нижче – до Першої ліги.
Водночас, завдяки стабільному фінансуванню, клуб щорічно був фаворитом Першої ліги, але три сезони поспіль команда не могла пробитися до вищого дивізіону. Так, у сезоні 2007/2008 "Оболонь" пішла на зимову перерву на першому місці, але потім поступилася лідерськими позиціями "Іллічівцю" та "Львову". Право виступати в уже Прем'єр-лізі "Оболонь" виборола за підсумками сезону 2008/2009 під керівництвом молодого тренера Юрія Максимова, посівши в першому дивізіоні друге місце слідом за "Закарпаттям" із Ужгорода.
У сезоні 2010/2011 клуб, будучи одним із аутсайдерів, у зустрічах із майбутніми чемпіоном "Шахтарем" і віцечемпіоном "Динамо" набрав більше очок, ніж інші команди, – 10 з 12, що допомогло клубу залишитися в елітній лізі. Утім, це була лише відстрочка, а в сезоні 2011/2012 "вирок" був приведений у виконання. "Оболонь" посіла передостаннє 15-те місце в підсумковій турнірній таблиці та залишила елітний дивізіон... щоб не повернутися до нього вже ніколи...
21 лютого 2013 року, посеред сезону 2012/2013 на адресу ПФЛ (Професіональної футбольної ліги, що проводила змагання серед команд Першої ліги) надійшло повідомлення про те, що у зв'язку з фінансовими проблемами команда не візьме участі у весняній частині змагань. На той момент команда обіймала 15-те місці в турнірній таблиці чемпіонату Першої ліги та ризикувала вибути до Другої ліги. Клуб фактично припинив свою діяльність.
Причина розпаду команди банальна – восени 2012 року через конфлікт керівників клубу "Оболонь" і його почесного президента Олександра Слободяна припинилося фінансування команди, що спричинило її банкрутство.
Повернення в еліту з новою командою
А вже на початку 2013 року було створено нову команду – "Оболонь-Бровар", в основі якої грали молоді хлопці – вихованці ДЮФШ "Зміна-Оболонь". Зі старої команди в клубі залишилися адміністратори, лікарі, масажисти, тренер другої команди Олег Мазуренко та кілька досвідчених футболістів, зокрема Андрій Корнєв.
У травні 2013 року команда розпочала виступи в аматорському чемпіонаті, а вже 14 червня того ж року пройшла атестацію ФФУ, набула статусу професійного клубу та сезон 2013/2014 планувала грати у Другій лізі України. 14 липня 2013 року клуб дебютував у Другій лізі матчем проти іншого дебютанта – миколаївської "Енергії" – матч закінчився внічию, 0:0.
21 серпня 2020 року команду було перейменовано на "Оболонь".
У нової-старої "Оболоні" справи також непогані. Почавши від самих низин у сезоні 2012/2014, уже в наступному чемпіонаті 2014/2015 команда стає віцечемпіоном (2-ге місце) Другої ліги, а в сезоні 2015/2016 бронзовим призером (3-тє місце) Першої ліги. Чого, щоправда, не вистачило для того, щоб підвищитися в класі – в УПЛ підвищувалися тільки дві найсильніші команди.
Повернутися до елітного дивізіону новій "Оболоні" вдалося влітку 2023-го, коли за підсумками сезону 2022/2023 команда посіла 2-ге місце в Першій лізі. І ось уже пів сезону зі змінним успіхом клуб змагається в еліті українського футболу. Водночас в сьогоднішній "Оболоні" під керівництвом головного тренера Валерія Іващенка перебувають виключно футболісти з українським громадянством. Найвідоміший з них – ексворотар київського "Динамо" Олександр Рибка. Також у команді виступає син відомого "динамівця" 1990-х Віталія Косовського Сергій.
Поки що, крім перемоги над "Динамо" в матчі на Кубок, "Оболоні" похвалитися в цьому сезоні абсолютно нічим, але і цей результат для дебютанта Прем'єр-ліги вельми показовий та примітний. До речі, в чемпіонаті на рахунку "пивоварів" уже три перемоги та п'ять нічиїх за семи поразок. Результат майже середняка, хоча керівництво клубу, звичайно ж, мріє про більше.
"Гра забудеться, потрібно рухатися до нових перемог"
Президент клубу та його головний меценат після перемоги над київським "Динамо" в тому самому кубковому матчі зазначив:
"Команда набула певний досвід у Прем'єр-лізі. У нас практично два склади рівноцінних гравців. Сьогодні не було багатьох, хто грав раніше, проте ті, хто вийшли, перемогли.
... Сьогоднішня перемога скоро забудеться, будемо йти далі, готуватися до наступної гри. Нам важливо набирати очки. Кожна наступна гра викликає нові бажання та емоції. Звичайно, нам потрібен позитивний результат.
Звісно, Кубок тим і цікавий – тут одна гра. Хтось розслабляється, можливо, думають, що вони такі великі майстри. Сьогодні наша команда налаштувалася. Ми і в попередньому матчі з "Динамо" (2:4 у серпні, в межах Прем'єр-ліги) не заслуговували на поразку. Була рівна гра, я думаю, зараз вийшло набагато краще".
Кубкова гра відбулася наприкінці вересня, але її імпульс відчувається досі.
Новий стадіон і турбота для команди
Прихід у футбольний клуб "Оболонь" наприкінці 1990-х для Слободяна був невипадковим. Якщо до провінції футбольний бум дійшов у "нульових" або "десятих", коли на тлі ажіотажу навколо Євро-2012 стали з'являтися "Колос", "Інгулець" тощо, то в Києві такий ентузіаст з'явився трохи раніше. І майже відразу після приходу почав будувати стадіон.
Будівництво стадіону було розпочато 2001 року, коли в потребі для створення нової арени опинився ФК "Оболонь", який претендує на вихід у Прем'єр Лігу. 6 жовтня 2002 року ще на недобудованому стадіоні (зокрема післяматчеву пресконференцію довелося проводити в сусідній школі) відбувся перший матч – "Оболонь" приймала "Кривбас" із Кривого Рогу. Регулярні матчі на стадіоні почали проводиться з 2004-го, коли як домашнє поле стадіон почала використовувати "Оболонь-2". А з 2005 року стадіон став домашньою ареною і для основного складу "Оболоні", а незабаром і молодіжної збірної України, яка переїхала з іншої столичної арени "Динамо".
У грудні 2006-го почалося будівництво північної трибуни, яке завершилося влітку 2009 року. У підсумку, стадіон є суто футбольним і має дві трибуни. Зокрема південна трибуна має місткість 1 305 осіб. Загалом арена здатна прийняти 5 100 осіб. Ще однією незаперечною перевагою арени є те, що вона розташована поблизу станції метро та дістатися на неї можна практично з будь-якої точки Києва.
Нарешті, важливий також той факт, що "Оболонь-Арена" мала статус тренувального стадіону для команд-учасниць Євро 2012, що свідчить про те, що УЄФА визнав арену такою, що відповідає сучасним вимогам.
***
2023-й календарний рік "Оболонь" завершить у понеділок, 11 грудня, дербі з київським "Динамо". Після фіаско в Кубку для столичної команди це буде більш ніж принципова гра. Тим паче у матчі першого кола чемпіонату на "Оболонь-Арені" "Динамо" діяло більш ніж переконливо, перемігши в гостьовому матчі з рахунком 2:4. Але і "пивоварам", звісно ж, буде що сказати, адже "Динамо" зараз зовсім не таке грізне, як було раніше – з чотирма поразками та однією нічиєю протягом турніру.