Екстрадиція з-за кордону: з яких країн Інтерпол найбільше здійснював екстрадицію в Україну

Екстрадиція з-за кордону: з яких країн Інтерпол найбільше здійснював екстрадицію в Україну

Із повномасштабним вторгненням рф на територію України багатьом установам і організаціям довелося відкоригувати свою роботу. Не став винятком і Інтерпол, через який правоохоронні органи окремих країн борються із транснаціональними злочинами.

“Так, у 2023 році за безпосередньої участі НЦБ Інтерполу було здійснено екстрадицію в Україну 25 осіб. Понад усе – з Польщі (19). По одному українцю видали також видали Швеція, Грузія, Бельгія, Литва, Казахстан та Словакія. У свою чергу Україна екстрадувала на територію інших держав 34 особи, в тому числі до Чехії (10), Молдови (8), Азербайджану (5), Казахстану (3), Польші та Німеччини (по 2), Словаччини, Ізраїлю, Румунії та Литви (по 1).

В цьому аспекті можна говорити, що показники змінилися за рахунок припинення видворення з РФ та до РФ. Адже у 2021 році було екстрадовано в Україну 45 громадян. В тому числі 22 з Росії. Іноземним державам було видано 78 осіб (16 – до Росії)”, - розповідає адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Загалом у четвірку країн ЄС, які набільш активно співпрацювали с Україною увійшли:Німеччина, Чехія, Польща та Молдова.

“В цей же період українські адвокати успішно оскаржували розшукові запити РФ щодо політиків та бізнесменів, які виїхали до ЄС, так і щодо громадян України у зв’язку з політичними мотивами та поглядами.

Також необхідно зазначити, що на процес екстрадиції з країн ЄС до України під час дії режиму воєнного стану суттєво вплинула Директива ЄС про введення тимчасового захисту та її продовження, що забезпечує колективний захист переміщених осіб, а також поширює на таких осіб гарантії передбачені як Директивою ЄС Про статус біженців 2004 року, так і Конвенцією ООН Про статус біженців 1951 року”, - повідомив Володимир Богатир.

За його словами, при розгляді європейськими судами питання про екстрадицію в Україну прямо впливають також і заяви України про відступлення від виконання гарантій та зобов’язань передбачених як Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Ці відступлення виникли внаслідок дії режиму воєнного стану і змін внесений Кримінального процесуального кодексу України.

“Інтенсивність взаємодії іноземних країн з Україною впала, хоча ключові напрями залишилися майже тими самими. Досить суттєво (у 6,8 раза) впала кількість осіб виявлених та затриманих на території України, які розшукувались правоохоронними органами іноземних держав з метою арешту та екстрадиції. Це можна пояснити як ускладненням роботи через воєнні дії, так і зменшенням території, підконтрольної українській владі”, - підсумував Володимир Богатир.

Поділитися сюжетом

Останні новини

Внутрішня безпека СБУ має перевірити генерала Носача, – Тука

Верховна Рада ухвалила закон: які нововведення готуються в армії

"Нафтогаз" попередив українців про опалення: відомо, що потрібно зробити перед включенням тепла в оселі

​Онук та дід з Одеси налагодили міжнародний наркотрафік у дитячих іграшках

Кличко: Столиця підготувала до зими 550 одиниць снігоприбиральної техніки та зробила запаси солі і піску

У РНБО відреагували на фейк z-пропаганди про масовані ракетні удари

За "уламками" по НПЗ у Саратові стоїть Головне управління розвідки

Відпочинь від Dota 2, адже студія Blizzard готується до анонсу ремастера Warcraft II

Масована нічна атака по Одесі: є жертви та поранені, моторошні кадри

Як можуть змінитися комунальні платіжки у 2025 році

"Укрзалізниця" оскандалилась через російську мову

Переломний момент: Генсек НАТО розповів, чому війська КНДР у Європі змінюють правила гри

Донька Маска через перемогу Трампа ухвалила важливе життєве рішення

Мільйонні борги спонукають до підвищення тарифів: вода з крана може стати дорогим задоволенням

Фіксував розміщення військових об'єктів: ТЦКшник зливав росіянам позиції ЗСУ