Російські мотиви української влади: розслідування ЗМІ
/https%3A%2F%2Ft9237931.s3.eu-central-1.amazonaws.com%2Ffeed%2F1%2F37570b81261a9db4d8cdd1220be55d78.jpg)
Коли власника «Конкорд капітал» Ігоря Мазепу намагались надовго запроторити в СІЗО, «хтось» проплатив 30 000 доларів телеграм-каналам, щоб підняти хвилю «народного гніву» проти підприємця. Цей дивовижний факт оприлюднили на розборі кейсу в Кабміні. Сума, здавалось би невелика, але дуже показова.
Про це пишуть НАШІ ГРОШІ.
Уперше силовики не заробляли, а витрачали гроші. І логіка в цьому, на жаль, була. Бо вперше якогось бізнесмена заганяли в кут не для того, аби роздягнути, а щоб послати сигнал всім іншим: «якщо вже такого чоловіка посадили, то і вам не варто рипатись».
Спроба завести підприємців в стійло є, на жаль, лише фрагментом стійкого руху України до авторитаризму під орудою Офісу президента. Непомітно, але невпинно в Україні постає будинок з обрисами в’язниці, і саме зараз ми входимо в епоху, коли «великі будівничі» намагаються повністю завершити проект.
Тезово нагадаємо, що їм вже вдалось, і над чим вони працюють зараз:
Парламент. «Велика парламентська більшість» виглядала загрозливою одразу після виборів. Однак сьогодні вона перетворилася вже просто на велику кнопку, яку в Офісі включають за потреби. Хоча потреб насправді небагато: усе, що треба можна вирішити виконавчими органами. Самі ж депутати більшості, які й до цього не виділялись особливою яскравістю, сьогодні вже навіть перестали коментувати будь-які контраверсійні проблеми і, як правило, обмежуються патріотичними лозунгами і «вселяють в народ оптимізм» в соціальних мережах.
Уряд. Мав би підкорятись парламенту, однак, зважаючи на статус кнопки в останнього, слухається напряму кураторів із Офісу. Ситуація тут настільки очевидна, що розписувати її – витрачати папір.
Позаурядові контролюючі органи. Давно минули ті часи, коли Антимонопольний комітет чи Рахункова палата боролись за право бути незалежними, як і записано в законах. Зараз голову АМКУ переводять в Рахункову, ніби це відділи якогось міністерства.
Силовики. Тут теж ,здається, усе ясно навіть не надто політизованим українцям. Як виглядає Татаров, може, декому і невідомо, але, те, що він існує – знають усі.
Тут є важливий нюанс, який стосується НАБУ і, яке, вважається, не зовсім слухається Офісу президента. Насправді це не так важливо. Ручна правоохоронна система повинна виконувати дві функції: залякувати найбільш норовистих і доїти всіх інших. Для цього СБУ-ДБР-БЕБ-НПУ цілком достатньо, ну і ще, звичайно – вся прокуратура.. Що ж стосується НАБУ, то нехай собі роблять план на «чиновниках другого ешелону». Головне, щоб не дивились в бік олімпійських богів. Ну, вони і не дивляться.
Суди. Вважається, що в переважній більшості суди в нас стали непоганими. І там справді часто можна знайти правду. Але і тут є один важливий аспект. Для того, щоб тримати своїх опонентів в тонусі потрібен лише один сегмент служителів Феміди: слідчі судді. Незаконні обшуки, арешти, параліч рахунків і власності підприємств і громадян: усе це слідчі судді підписують, навіть не вчитуючись. І не тому, що вони тупі чи морально ущербні, вони просто – раби слідства і прокуратури. У це важко повірити, але в приватних бесідах слідчі судді просять активістів пролобіювати жорсткіші закони, які б хоча б трохи стриножили слідчих. Бо самостійно ухвалювати такі рішення їм не дозволено: телефонне право стало знову важливішим від закону.
У результаті співпраці «суд-слідство» невинна людина, яка посиділа кілька місяців в СІЗО, і в якої арештували на рік майно і знищили бізнес – виходить на волю, як посланець до всіх інших. Послання просте: «плати, а не бунтуй». До суду, тобто до «нормальних суддів» справу ніхто передавати і не збирається: знищення проходить ще на етапі слідства.
Бізнес. Це найцікавіше. У тому сенсі, що цю цеглину у будову в’язниці кладуть саме зараз. Так само, як і медіацеглину.
Те, що процес приборкування бізнесу вже стартував, найяскравіше свідчить історія з Мазепою. Бо це, нагадаємо, був перший наїзд на крупного підприємця не задля заробітку, а для показової розправи. Чому це так виглядає? З кількох причин. По-перше, згадані вище гроші, які силовики чи їхні куратори влили в «чорні медіа». По-друге,такого жорсткого «пакету наїздів» ще не використовували. Перерахуємо основне: