Скажи "паляниця": які українські слова не вимовлять росіяни

Для більшості росіян вивчення української мови є досить складним процесом. Війна в Україні ще більше підкреслила відмінності між цими двома мовами. Українська мова стала символом української ідентичності. Деякі українські слова росіяни ніколи не зможуть вимовити правильно. Що впливає на їхню нездатність вимовляти слова коректно?

Джерело: liga.Life

Подробиці: З початком війни, полонені, знімаючи на відео, намагалися вимовити певні слова, і жодному з них це не вдалося зробити належним чином. Українська мова має свої унікальні особливості вимови, які не зустрічаються в російській мові. Наприклад, в українській мові є звуки [ї], [ґ], [є], які відсутні в російській мові. Крім того, в українській мові наголос часто припадає на інший склад, ніж у російській мові.

Звук [г]: особливості та вимова

Можна сміливо стверджувати, що будь-які слова з цим звуком росіяни (а з ними, скажімо, й поляки) ніколи не вимовлять правильно з першого разу — бо його просто немає в їхніх рідних мовах. Тому замість [г] росіяни казатимуть [х] або [ґ]. Хочете перевірити? Попросіть їх вимовити:

Гарно гратись горобцям у гілках горобини.

Розрізнення [и]/[і]

У російській мові, звісно, є свої звуки, схожі на українські [и]/[і], але стоять вони дуже часто зовсім не так, не там, не тоді й не за тими правилами. Тому наші слова, де вони стоять поряд, теж видаватимуться росіянам (і, наприклад, для чехів, які взагалі не розрізняють ці звуки) неабиякими ломиголовками. Ось вам наступне експериментально-перевірне речення:

Привіт, привиде, ти знайшов свіжий привід і прийшов місити залиті сірими калюжами вулиці?

М’які звуки [ж] та [ш]

Редакції свого часу довелося вчити в школі російську мову, й тому правило про "жи" і "ши", які пишуться з м’яким и, але вимовляються твердо, досі балабамкається десь між вухами. Українська мова натомість любить і шанує м’які склади. Хочете, щоб язик спраглого до неї росіянина зав’язався в бантик? Ось вам речення:

Шість жінок після подорожі нашіптували одна одній ніжні слова про свіжі суші й чужі гаражі.

Закінчення -ння і -ття

Тим, хто вчить українську мову з першою російською, вони неабияк ускладнять життя. Там, де в українській -ння/-ття, росіяни мають або -нье/-тье, або зовсім інші закінчення й суфікси. Подовжених звуків у російській теж немає. Тому в процесі українофілам доведеться пізнати свою артикуляційну систему й налаштувати її на новий лад. Ось тренувальне речення:

Якби ж знаття, що потрібні знання і вміння часом рятують життя!

Твердий [ч]

Для нас він знайомий і рідний, хоча, звісно, й не для всіх говірок чи діалектів. Загалом вимовляти його супертвердо (як у польській) не обов’язково, але й надм’яко — теж не комільфо. У росіян він завжди м’який. Ось вправа для їхніх язиків:

Чи ти чистила його, чи не чистила, а чистішим цей м’ячик не став.