Журналісти розслідували темне минуле судді Марини Барсук та її зв'язки з олігархом Коломойським

Жриці Феміди вийшло боком шикарне весілля.

Пише веб-сайт crime-ua.

Не все спокійно у храмі Феміди. А саме – у Північному апеляційному господарському суді. В епіцентрі скандалу знову опинилася невтомна трудівниця цієї установи – суддя Марина Барсук.

Як пише Павло Шульц у своєму огляді для проектів CRiME і [гучні справи], днями в ряді інтернет-ЗМІ першого ешелону промайнула замітка про те, що у 2021 році опальний олігарх Ігор Коломойський вшанував своєю присутністю одруження судді Марини Дідиченко з юристом Віктором на фото вище). ЗМІ просто не змогли залишити без уваги той факт, що наречений є адвокатом олігарха, а наречена засідала в судових процесах, де де-факто олігарх був однією зі сторін.

У «топових» ЗМІ замітка промайнула і зникла.

Але не безвісти. Вже в понеділок, 19 серпня її підхопили інтернет-видання меншим калібром.

Публікація примітна тим, що в ній є відео з весілля Барсуков. І на відео у свою чергу присутній особисто Ігор Валерійович.

Крім того, у публікації йдеться, що згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, суддя Марина Барсук брала участь у розгляді як мінімум двох справ, пов'язаних з Ігорем Коломойським. Насправді їх набагато більше, а в одному з прикладів невідомий автор замітки «вдарив у штангу» - у тій справі Коломойським навіть не пахне (тому той судовий процес ми не згадуватимемо).

Перша справа пов'язана з позовом «Нікопольського заводу феросплавів» до «ПриватБанку».

У 2009 році «ПриватБанк» надав заводу з орбіти Коломойського кредит на $36,1 млн. Оскільки на той момент фінустанова також контролювалася олігархом, по суті він позичив сам себе, переклав з кишені в кишеню. Однак після націоналізації «Приватбанку» Коломойський став винен ці гроші державі.

Північний апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 14 квітня 2021 року борг Коломойського перед державним банком «простив». Головувала в цьому процесі суддя Марина Дідиченко, яка ще не встигла змінити прізвище на Барсук.

Друга справа стосується ПАТ «Укрнафта», яке також довгий час «доїв» Ігор Валерійович.

У 2015 році «Укрнафта», яка тоді перебуває в орбіті олігарха, без оплати налила товариству з обмеженою відповідальністю «Котлас», підконтрольному Коломойському, сирої нафти на 3,48 млрд. Мутну угоду почало розслідувати Національне антикорупційне бюро. Паралельно НАБУ через господарські суди домагалося розірвання угоди між «Укрнафтою» та «Котласом», щоб повернути майно держкомпанії, яке опинилося в чіпких руках Коломойського. За кілька років судових позовів «антикорупціонерам» вдалося відсудити більшу частину нафти (на 2,48 млн грн).

Але після виборів у 2019-му (президент Володимир Зеленський спочатку був вкрай лояльний до Коломойського, який взяв посильну участь у приході «зелених» до влади) олігарху вдалося домогтися перегляду попередніх судових рішень щодо угод «Котласу» з «Укрнафтою». Не останню роль у цьому відіграв Північний апеляційний господарський суд. У колегії, яка розглядала справу "Котласу", засідала Марина Дідиченко, майбутня Марина Барсук.

Скасування попередніх судових рішень за позовом НАБУ дало можливість фірмі Коломойського у 2020-му укласти з «Укрнафтою» вельми вигідну мирову угоду: «Котлас» отримав розстрочку до 2025 року на 2,48 млн грн і уникнув виплат штрафів, пені тощо. на суму, що перевищує півмільярда гривень.

Ну, і насамкінець коротко згадаємо третю, найсвіжішу справу, в якій суддя Марина Барсук тісно переплітається з інтересами олігарха Коломойського.

Є одна із найбільших газодобувних компаній України – «Укрнафтабуріння». Вона експлуатує найперспективніше газове родовище – Сахалінське у Харківській області. До націоналізації через нідерландську JKX Україна BV «Укрнафтобуріння» контролював Ігор Коломойський.

2 жовтня минулого року JKX Ukraїne BV Коломойського розпочала судовий позов щодо повернення компанії назад. З цією метою голландці подали до Господарського суду Києва відповідний позов проти державної Укрнафти, яка разом з АРМА контролює націоналізовану компанію.

Процес у першій інстанції тривав дев'ять місяців. Київський госпсуд розродився остаточним вердиктом 5 червня цього року: у задоволенні позову відмовити.

Звичайно, людей Коломойського таке рішення аж ніяк не задовольнило, і вони 1 липня пішли з апеляцією до Північного апеляційного господарського суду. До суддівської колегії, яка прийняла до розгляду заяву позивача, ймовірно, суто випадково увійшла Марина Барсук, на весіллі якої гостював фактичний власник компанії-позивача.

Заворожені від такого повороту подій юристи «Укрнафти» заявили відведення дружині олігаршого адвоката. Вони дипломатично вказали, що «ПрАТ «Укрнафта» сумнівається у неупередженості та незалежності судді Барсук Марини Анатоліївни під час розгляду та вирішення цієї справи або інших справ, учасником яких є ПрАТ «Укрнафта».

Але 5 серпня колегія Північного госпсуду, яка зібралася розглянути відвід, ухвалила, що «не має права оцінювати і приймати рішення про обґрунтованість або необґрунтованість заяви про відведення судді Барсук М.А.». Тобто Марина Барсук залишилася у справі.