Стартап DeHealth, що відомо про власників Анну Бондаренко та Дениса Цвайг: криптопіраміда тісно переплетена з криміналом

Здається, що фінансові піраміди існують з моменту, коли на світі з'явилося щонайменше дві людини. З кожним роком обсяг кримінальних схем як зростає, а й постійно удосконалюється. З початку глобальної цифровізації піраміди масово пішли до інтернету. З'явилися такі поняття як «скам» (крадіжка фінансових даних у мережі), «інфоциганство» (нав'язування тренінгів, семінарів, товарів на скажені кошти) та інші.

Про це пишуть Акценти.

Стартап DeHealth об'єднав кілька видів сучасних схем. Водночас, як вдалося встановити нашим кореспондентам, за людьми, пов'язаними з компанією, триває тривалий злочинний шлейф. Судячи з витягів із кримінальних проваджень, нічого нового там немає. Ті самі старі як світ злочину: ухилення від сплати податків, відмивання грошей, службове підроблення та інші.

Як працює схема DeHealth і хто з основних гравців піраміди перебуває під пильним поглядом слідства - у матеріалі "Антикора".

Медичні дані у криптовалюті

Що таке DeHealth? — напевно, це питання першим виникне у наших читачів. Офіційно компанія є унікальним стартапом, діяльність якого спрямована на збирання даних про стан здоров'я пацієнтів для подальшого покращення визначення захворювань та лікування. На перший погляд все виглядає дуже інноваційно та корисно, проте чи все так?

Офіційний вебсайт DeHealth доступний лише англійською мовою, і це незважаючи на те, що організацію заснували українці, які позиціонують себе патріотами нашої держави. З сайту DeHealth стає зрозуміло, що ви можете поділитись своїми медичними показниками із сервісом на анонімних умовах. Вся лікарська таємниця шифрується штучним інтелектом і може бути доступна для сторонніх осіб. Найцікавіше, що користувачам, які погодяться надати свої лікарські дані, ще й обіцяють оплату як криптовалюти сервісу.

Поки що все виглядає більше, ніж цікаво. У своїх партнерах компанія наголосила не лише на міжнародних організаціях, а й на Міністерстві охорони здоров'я України.

Ми вирішили перевірити, чи справді український державний орган підписував угоди із криптовалютним сервісом.

Жодного підтвердження роботи платформи з МОЗ немає. На сайті Міністерства є новина про підписання меморандуму про співпрацю з інформаційною системою "Іхелс", а не "Дехелс".

Скриншот вебсайта МОЗ

Тому схиляємось до того, що на сайті компанії згадка про органи державної влади існує лише для підвищення вагомості платформи.

Також, як випливає з реєстру медичних установ, підключених до центральної системи бази даних електронної системи охорони здоров'я, Дехелс не бере участі і в цьому проекті. Все це свідчить про те, що до системи охорони здоров'я України компанія має лише віртуальне відношення.

Повернемося до найцікавішого – грошей. Як заявляють розробники "Дехелс", за реєстрацію та передачу власних персональних даних користувачі можуть отримати криптовалюту DHLT. На біржах ми цієї валюти не знайшли, а це сигналізує про те, що вона невідома світу цифрових активів.

Інформація про криптовалют DHLT на біржі Kuna

На спеціалізованому сервісі Coinmarket нам все ж таки вдалося виявити монету "Дехелс". Коштує вона цілих 0,00055 доларів США (близько 2 копійок). У найкращі часи (у момент свого створення) DHLT коштувало 3 центи, але за останній рік криптовалюта постійно знижується в ціні. Ми звернулися до експертів щодо цифрових активів, які однозначно запевнили нас у тому, що це типовий шлях невідомих монет на крипторинці — найімовірніше, що далі буде крах.

Як свідчать дані профільного сервісу, всього створено мільярд таких монет. Їхня загальна вартість становить 495 тисяч доларів США. Водночас компанія не гарантувала свій актив власними коштами, відповідно жодна людина, яка має криптовалюту, у разі її тотального падіння, не отримає нічого.

Тобто, сервіс обіцяє користувачам, які ризикнули поділитися своїми персональними даними на умовах анонімності, цифровий актив, що нічого не стоїть.

Кримінальний шлейф організаторів

Основними дієвими особами в «Дехелсі» є Анна Бондаренко та Денис Цвайг (колишнє прізвище – Цвайгов). Хоча згідно з офіційними даними, з 2021 року Цвайгов (Цвайг) не має жодного відношення до компанії, ще у квітні цього року його було позиціоновано як «СЕО» (гендиректор підприємства).

Відповідно до реєстру юридичних осіб, основна діяльність "Дехелс" - медичні заклади та лікарська практика. Хоча якщо ознайомитися з інформацією з веб-сайту, підприємство виступає базою даних та фінансовою компанією. В наявності очевидне порушення, оскільки цифровий актив — теж своєрідна фінансова діяльність, але чомусь її вирішили не декларувати. Як зазначає сервіс OpenDataBot, у "Дехелса" анульовано свідоцтво платника ПДВ, а сама компанія зареєстрована у місці масової реєстрації.

Це наводить на думку, що «успішний медичний стартап» не такий успішний. Сама Ганна Бондаренко, яка заявляє, що є криптоінвестором, не завжди була фахівцем у сфері сучасних активів.

За життя Бондаренко як ФОП надавала послуги салону краси, продавала харчові продукти, тютюнові вироби та одяг. Нині її бізнес із роздрібної торгівлі текстильними товарами продовжує працювати, решту ФОП ліквідовано.

Також Бондаренко разом із чоловіком є ​​засновницею ТОВ "ПАЛСОН КИФОТ". Статутний капітал підприємства становить 100 грн., і, судячи з фінансових даних, воно не провадить діяльності. "ПАЛСОН КИФОТ" - це бренд одягу, зареєстрований на Бондаренко. Остання згадка про нього у публічних джерелах датується 2018 роком, тоді ж було опубліковано останні публікації в Інстаграмі компанії.

Ще одна юридична особа, якою володіє Бондаренко, це благодійна організація «Дехелс». Про діяльність фонду також важко щось сказати, адже фінансової звітності він не подавав, соціальні мережі та вебсайт у нього відсутні.

Проте, перевіривши інформацію про посадових осіб благодійної організації «Фонд Дехелс», ми знайшли одну дуже цікаву інформацію. Керівником юридичної особи у лютому 2023 року обрали Альперіна Дмитра Олександровича. Альперін – серйозний бізнесмен, судячи з зареєстрованих на нього компаній. Він власник 4 підприємств. У найкращі часи активи компаній сягали мільярда гривень, але з 2020 року найбільш успішна фірма Альперіна «Іл-Соле» розпочала процес банкрутства. Сталося це на тлі розпочатого кримінального провадження, яке досі перебуває у розслідуванні Офісу Генерального прокурора України.

«Іл-Соле» та ще низка фірм, засновником яких був Дмитро Альперін, підозрювали в цілому букеті злочинних дій, серед яких ухилення від сплати податків, службове підроблення, хабарництво, фінансування тероризму, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом тощо. За цими фактами було розпочато кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22020000000000032 від 26.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362 КК України. Як встановило слідство, група осіб за попередньою змовою з метою ухилення від сплати податків та легалізації доходів створила завдяки десяткам фіктивних фірм величезні центри конвертації. Ці компанії реєстрували людей у ​​тяжкому матеріальному становищі, яких знаходили через інтернет.

У вересні 2021 року сталося дивовижне – серйозне провадження, в якому могли заарештувати десятки злочинців та повернути державі сотні мільйонів гривень раптово замовкає. Незважаючи на те, що будь-яке процесуальне рішення не прийнято (тобто провадження не закрите), будь-які слідчі дії було припинено. Чому? - Питання риторичне.

Розуміючи, що з одного боку відповідальності можна уникнути, а з іншого — продовжувати схему вже неможливо, компанії, які брали участь у незаконних діях, почали банкрутувати. В результаті схематозники заробили двічі: спочатку на злочинних маніпуляціях, а потім на виведенні коштів із підприємств-банкрутів.

Схожа ситуація була і з фінансовою компанією "Авісто", засновником якої була інша фірма - ТОВ "Алласіо", кінцевим бенефіціаром якої був Альперін. «Авісто» проходило у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, внесеному до ЄРДР за № 32021111000000004 за ознаками правопорушень, покарання за які передбачено ч. 3 ст. 212 КК України. У цій справі податківці встановили, що вже можна назвати класичним для бізнесу Альперіна — можливе ухилення від сплати податків шляхом підробки документа та використання фіктивних осіб. Як у суді було підтверджено, адміністрування податкової діяльності ФК «Авісто» здійснювалося компанією «Лабораторія банкрутства», яка, ймовірно, допомогла іншим підприємствам подавати фіктивну звітність до податкової.

Як не дивно, і це кримінальне провадження було поховано у другій половині 2021 року.

Незважаючи на те, що компанії Альперіна за найкращих своїх часів коштували близько 40 мільйонів доларів, жодної інформації про підприємця-мультимільйонера знайти не вдалося. Можливо він є черговою підставною особою в історії, пов'язаною з «Дехелсом».

Бізнес на власний ризик

Що ми маємо у результаті? «Дехелс» пропонує людям продати свої дані за цифровий актив — криптовалюту, що нічого не стоїть, і навряд чи коли-небудь вона стане більш цінною. За це користувачам обіцяють повну конфіденційність медичної інформації. Але чи може компанія, яка офіційно не має права роботи на фінансовому ринку, обіцяти людям дотримання таємниці інформації про їхнє здоров'я? Навряд чи.

Загалом усе це схоже на просте шахрайство: за інформацію людям обіцяють гроші, а за фактом клієнти отримують звичайні «фантики». Як потім у "Дехелсі" розпоряджаються конфіденційними даними - питання відкрите. Не виключено, що бази користувача потім перепродаються для подальшого використання в темну.

Тим більше, що посадовці фонду «Дехелс» мають значний досвід у криміналі. Тому, можливо, весь цей взаємозв'язок не випадковий.