Вчені розкрили таємницю "замороженої" дитини інків - її смерть була жахливою

Протягом багатьох років вчені думали, що маленька дитина, знайдена на вершині Серро-ель-Пломо в Чилі, просто замерзла від крижаного холоду, поринувши у вічний сон. Цю дитину, яка жила 560 років тому, знайшли в природному стані і з того часу вона стала однією з найцінніших антропологічних знахідок у Чилі. Нове унікальне дослідження вчених показало, що дитина, ймовірно, померла від травми голови під час ритуального жертвоприношення.

Результати дослідження було опубліковано в журналі JAAD Case Reports і воно вже перевернуло певні уявлення про інків.

Дитину приблизно восьми років знайшли в спокійній позі: вона сиділа, обхопивши коліна руками, голова м’яко лежала на правому плечі та руці, наче саме так вона заснула. Протягом десятиліть дослідники вважали, що її приспали за допомогою кукурудзяної чичі - алкогольного напою або, можливо, дали випити якусь іншу дурманну речовину, перш ніж покласти її в крижану могилу.

Мумія була знайдена шукачами скарбів у 1954 році, і з того часу вона перебуває під опікою Чилійського національного музею природної історії (MNHN) у співпраці з німецькою клінікою Сантьяго.

У Національному музеї природної історії Чилі стверджують, що дитину було вбито близько 1460 року під час церемонії жертвоприношення під назвою Qhapaq hucha, або Капакоча, у якій, імовірно, брали участь знать, жерці та посадові особи імперії інків.

Капакоча - одна з найважливіших церемоній імперії інків, є священним ритуалом, під час якого дітей і підлітків приносили в жертву як жест подяки Інті, Богу Сонця, особливо під час сезону збору врожаю. Ці церемонії відбувалися на найвищих вершинах імперії, як от Серро-ель-Пломо, що на висоті 5395 метрів над рівнем моря. Вважалося, що так душі дітей могли швидко піднятися у вищий світ і захистити свої громади разом із богами.

Нещодавно комп’ютерна томографія мумії виявила нові подробиці: ймовірною причиною смерті був удар по лобовій кістці черепа, завданий тупим предметом справа наліво. Дитина, ймовірно, стояла, опустивши голову, коли її вдарили — удар був настільки точним, що його, як вважають, виконали дуже майстерно.

"Ми розвіяли 70-річну віру або міф про те, що ця дитина померла мирно. Хроніки іспанських священників, які контактували з імперією інків, описували цю форму насильницької смерті в цих жертвах, але жодних доказів не було знайдено", - розповів Маріо Кастро, директор Національного музею природної історії Чилі.

Положення тіла природним чином муміфікованого 8-річного Ель-Ніньо дель Пломо справляє враження мирної смертіФото: Кастро та ін. 2023/ JAAD

Мумія цього молодого хлопчика також є першою в світі, яку дослідили за допомогою дерматоскопії, неінвазивної методики для вивчення уражень шкіри. Дерматолог Вероніка Каталан провела ці новаторські аналізи, які показали, що синюватий колір нігтів хлопчика та темні плями на підошвах його ніг не були наслідком обмороження, як вважалося в 1954 році та пізніше в 1983 році, коли використовувалася електронна мікроскопія.

Радіологічні дослідження також показали, що незадовго до смерті дитина з’їла велику кількість їжі, яка залишилася неперетравленою. Крім того, було виявлено наявність кокаїну, що підтверджує, що він жував листя коки, ймовірно, щоб зняти втому.

Радіовуглецеве дослідження встановило смерть дитини приблизно в 1460 році, задовго до того, як іспанці ступили на американський континент.

Дерматологічні дослідження, проведені на дитині з Cerro El Plomo в клініці AlemanaФото: Національний музей природної історії, Чилі

Перед своїм трагічним кінцем хлопець вирушив у велику подорож. Він пройшов понад 1250 миль від південно-центрального Перу до Серро-ель-Пломо, розташованого приблизно за 28 миль на схід від сучасного Сантьяго, Чилі, — цей шлях тривав від шести до дев’яти місяців. Ця виснажлива подорож пояснює незвичайне потовщення шкіри на його ногах і темне забарвлення. Проте, що цікаво, взуття, яке він носив на момент смерті, не мало ознак зносу.

Тривалість цієї подорожі була оцінена шляхом вивчення стабільних ізотопів у вмісті шлунка мумії, хоча результати ще не опубліковані. Однак вважається, що хлопець провів два роки в Куско, перш ніж почати свою довгу прогулянку до Чилі.

Маурісіо Морага, дослідник Інституту біомедичних наук Чилійського університету, разом зі своїми колегами провели генетичний аналіз мумії. Холодні умови зберегли не тільки тіло дитини, але й його ДНК, що дозволило повністю секвенувати геном.

Результати генетичного аналізу свідчать про те, що хлопчик мав генетичні зв’язки з сучасними популяціями в південно-центральних Андах, а також із стародавніми особинами з північного Чилі та південного високогір’я Перу. Однак, навіть маючи надзвичайно добре збережену ДНК, досі неможливо визначити його точне походження.

Як повідомляв "Апостроф", вчені підтвердили вік Туринської плащаниці. Вони дійшли висновку, що цьому шматку льону насправді 2000 років.