Курс гривні, видатки на соціальну сферу та оборону: якою уряд бачить економіку України до 2027 року

Наприкінці червня уряд схвалив бюджетну декларацію на три наступні роки. Цей документ стане базою для середньострокового бюджетного планування і основою для бюджетів 2025-2027 років.

Ця декларація ? друга в історії України, попри те, що уряд такий документ має готувати щороку, починаючи з 2019-го. Впровадженню середньострокового бюджетного планування заважали політичні причини, пандемія та початок великої війни.

У бюджетній декларації містяться урядові прогнози щодо зростання ВВП, розміру мінімальних зарплати та пенсії, курсу гривні. Документ мали подати на розгляд Верховної Ради ще в травні, але не встигли через консультації з донорами.

Яким буде курс гривні до долара, чи зростуть прожитковий мінімум та мінімальна зарплата, і скільки коштів держава виділятиме на оборону?

Як зміняться основні макропоказники

В Мінекономіки очікують, що номінальний ВВП наступного року становитиме 8,5 трлн грн і до 2027 року зросте до 11,8 трлн грн. Це буде обумовлено підвищеним інвестиційним попитом, пов?язаним із необхідністю відновлення зруйнованих об?єктів, а також зростанням попиту домогосподарств.

Реальний ВВП у 2025 році підвищиться лише на 2,7% через руйнування енергетичної інфраструктури. Надалі зростання прискориться ? 7,5% у 2026 році та 6,2% ? у 2027-му. Відбудеться це через зниження безпекових ризиків, налагодження повноцінної логістики та поступове і стійке відновлення економіки.

У 2025-2027 роках інфляція в середньому становитиме 8,6%. Ймовірне підвищення цін пов?язане зі складною безпековою та міграційною ситуацією, а також високим рівнем невизначеності щодо міжнародної допомоги.

Сальдо торговельного балансу, як очікується, залишатиметься від?ємним з огляду на необхідність значного імпорту, а також через обмежені можливості щодо експорту. Але уряд очікує на радикальне зменшення дисбалансу ? з 40,7 млрд дол у 2025 році до 21,1 млрд дол у 2027 році.

Прогноз уряду передбачає поступове знецінення гривні: з 45 грн за дол у 2025 році до 46,4 грн за дол у 2027 році.

Прожитковий мінімум та мінімальну зарплату у декларації зафіксували на наступні 3 роки на рівні кінця 2024-ого. Очевидно, так уряд намагається економити, щоправда, враховуючи високу інфляцію, це рішення може знизити купівельну спроможність і добробут найбільш вразливих верств населення.

Також Мінекономіки очікує скорочення безробіття на 1,2% ? до 16,5%, що незначно вплине на збільшення податкових надходжень і зменшення соціальних виплат. Рівень безробіття зменшується повільно і залишається критично високим.

Звідки будемо брати гроші

Згідно з прогнозом уряду, доходи бюджету у наступні роки зростатимуть з 1,8 трлн грн за підсумками 2024 року до 3,1 трлн грн у 2027 році.

Більшу частину доходів забезпечуватимуть податки, фіскальна роль яких зростатиме. У 2025-2027 роках держава збиратиме у формі податків близько 22% ВВП порівняно з близько 18,5% у 2023 році та 20,6% у 2024 році.

Частку податків у доходах держави планують збільшити за допомогою підвищення ставок акцизного податку, зарахування до держбюджету військового ПДФО та 4% ПДФО, які тимчасово спрямовувалися до бюджетів громад у 2022-2024 роках.

Крім цього планується посилити контроль за обігом алкоголю та тютюнових виробів, а також запровадження акцизного податку на солодкі напої та реформування військового збору.

Ставки основних податків (ПДВ, ПДФО, податку на прибуток підприємств) уряд у Бюджетній декларації залишив незмінними. Водночас у документі анонсували "розроблення додаткового пакета заходів, які б забезпечили державні фінанси ресурсом в обсязі близько 340 млрд грн щороку". Ці заходи потенційно можуть включати збільшення ставок основних податків, які наразі не враховані в документі.

Щороку уряд прогнозує збирати до 218,6 млрд грн неподаткових надходжень. Зокрема, очікується, що прибуток НБУ має становити 34,4 млрд грн у 2025 році, 36,3 млрд грн у 2026 році та 58,9 млрд грн у 2027 році.

Скільки витратимо на оборону та відбудову

Видатки держбюджету у 2025-2027 роках мають становити в середньому по 4 трлн грн, у порівнянні з 3,3 трлн грн у 2024 році. Близько 50% планують витратити на сектор безпеки та оборони, 23,9% ? на загальнодержавні функції та 12,2% ? на соціальну сферу.

У 2025 році на оборону направлять 57,2% всіх видатків або 2,2 трлн грн. Безпосередньо на статті Міноборони виділять 1,56 трлн грн, що на 34% більше, ніж у плані на 2024 рік (який ще може скоригуватись).

Збільшення видатків на оборону пов'язане передусім з вищою інтенсивністю мобілізації (60% всього фінансування Міноборони йде на грошове забезпечення військових) та потенційно активнішою закупівлею військової техніки та озброєння. Збільшення фінансування у 2025 році спостерігається у більшості оборонних структур.

У 2026-2027 роках, фінансування основних розпорядників необоронного сектору залишиться на рівні 2025 року. Втім, є винятки. Держагентство відновлення у 2025 році отримає на 49% більше, ніж цього року ? 52,5 млрд грн. У 2026 році ? 86,2 млрд грн, а у 2027 році ? до 155,1 млрд грн, що буде пов'язано з відновленням фінансування Дорожнього фонду.

Видатки на Мінінфраструктури також планують збільшити ? на 900 млн грн у 2026 році та ще 1 млрд грн ? у 2027 році, що підніме загальний рівень фінансування до 8,4 млрд грн на рік.

Всі ці зміни у фінансуванні можуть свідчити про те, що у 2026-2027 роках уряд очікує, якщо не закінчення війни, то принаймні на зниження інтенсивності бойових дій та початок відбудови. При цьому залишається простір для маневру: за потреби "дорожні" видатки перенаправлять на потреби оборони.

Соціальні видатки

У наступні три роки уряд планує скоротити фінансування системи соціального захисту, підтримки ветеранів, освіти і науки, охорони здоров'я, молоді та спорту, а також культури. Зміни відображають економічні та демографічні виклики, зумовлені війною та масштабною міграцією.

Натомість планується оптимізувати та підвищити адресність соціальної підтримки. Такі заходи сприятимуть більш цільовому використанню ресурсів та забезпечать підтримку тим, хто найбільше її потребує.

Кабмін планує зменшити соціальні видатки у 2025 році на 9,6% в порівнянні з 2024 роком ? до 425 млрд грн. Ця цифра не змінюватиметься впродовж 2026-2027 років.

Пенсійний фонд і надалі залежатиме від фінансування з держбюджету. Хоча уряд планує зменшити її обсяг та збільшити власні надходження фонду. Крім цього, передбачається проведення реформи в напрямку підвищення справедливості пенсійного забезпечення та встановлення єдиних принципів нарахування пенсій для всіх громадян.

Фіксований прожитковий мінімум та розмір мінімальної пенсії у 2361 грн стримають збільшення видатків на пенсійні та соціальні виплати, що фінансуються з бюджету. Уряд не відмовився від щорічної індексації пенсій, але підвищення впиратиметься у її максимальний розмір (23610 грн), що також обмежуватиме зростання видатків.

Водночас прогнозоване зменшення кількості пенсіонерів з 10,5 мільйонів осіб до 10,3 мільйона у 2025-2027 роках не призведе до суттєвого зменшення видатків.

Видатки Міністерства у справах ветеранів у 2025 році зменшаться на 57,5% (або 7,8 млрд грн) і становитимуть 5,8 млрд грн. Цей же обсяг видатків збережеться у 2026-2027 роках. Значною мірою це зумовлено відсутністю компенсацій для придбання житла.

Фінансування Міністерства охорони здоров'я у 2025 році зменшиться на 6% і становитиме 187,1 млрд грн (на 11,9 млрд грн менше, ніж у 2024 році). У 2026-2027 роках ці видатки будуть на рівні 186,5 млрд грн.

Видатки на освіту і науку у 2025 році зменшаться на 11,5% (7 млрд грн) і становитимуть 53,7 млрд грн. У 2026-2027 роках ці видатки знизяться ще на 1% ? до 53,2 млрд грн. Це пов?язано з очікуваним зменшенням кількості дітей та молоді (за даними Євростату, на 30 квітня 2024 року близько 1,4 мільйона дітей з України мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС).

Видатки Міністерства культури та інформаційної політики зменшаться на 11,7% і становитимуть 9,5 млрд грн у 2025 році, а у 2026-2027 роках ? 9,4 млрд грн.?

Автори: Юлія Маркуц, Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Тетяна Лутай, Владислав Ієрусалимов Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки