Менше 40 вже не буде. Що відбувається з курсом долара?

Кінець травня запам'ятався знаковими подіями на валютному ринку. Для задоволення попиту на валюту в останній тиждень місяця Національний банк продав 1,09 млрд дол. Востаннє аналогічну суму з міжнародних резервів регулятор продавав на початку жовтня 2023 року, одразу після того, як?скасував режим фіксованого курсу долара.

Попри рекордні обсяги валютних інтервенцій курс долара, здається, вже закріпився на рівні понад 40 грн. Від початку цього року американська валюта подорожчала на 2,3 грн або на 6%.

Зростання курсу було пов'язано з підвищеним попитом на іноземну валюту, відзначають аналітики. На нього вплинула як ситуація в енергосистемі, так і психологічні чинники.

У перші дні червня ситуацію на ринку вдалося стабілізувати. Проте подальша девальвація гривні виглядає майже невідворотною. Питання лише у її темпах.

Дефіцит торгівлі проти міжнародної допомоги

Починаючи з 2 жовтня 2023 року офіційний курс долара в Україні не фіксований. З того часу Національний банк дозволяє впливати на нього ринковим чинникам. Це означає, що коли попит на валюту зростає, то зростає і її вартість у гривнях.

Від моменту скасування режиму фіксованого курсу офіційний долар подорожчав на 10%, зрісши з 36,56 грн до 40,3 грн. Така тенденція виглядає неминучою в умовах, коли українська економіка споживає у рази більше імпорту, аніж заробляє на експорті товарів та послуг.

У січні-квітні цього року Україна імпортувала товарів та послуг на 29,8 млрд дол, в той час, як експорт становив лише 18 млрд дол. Від?ємне сальдо торгівлі за перші 4 місяці року становило 11,76 млрд дол. У 2023 році цей показник був 9,75 млрд дол.

У таких умовах тримати курсову стабільність вдається передусім завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги: кредитів та грантів від партнерів, завдяки яким уряд фінансує всі невійськові видатки. Такої допомоги у січні-травні країна отримала на суму 11,8 млрд дол.

Фінансування від партнерів поповнює золото-валютні резерви. Продаючи цю валюту, Національний банк стримує девальвацію та мінімізовує різкі коливання курсу на ринку.

Від початку 2024 року НБУ продав з резервів понад 11 млрд дол. При цьому, завдяки надходженню валюти від партнерів, обсяги цих резервів залишаються на доволі високому рівні ? 42,4 млрд дол (станом на початок травня).

Чому стрибнув курс

Наприкінці травня та на початку червня ситуація на валютному ринку загострилася. Так, за даними НБУ, чистий попит (перевищення попиту над пропозицією) на валюту за безготівковими операціями банківських клієнтів виріс на 41%.

"В останній тиждень травня цей попит був на 45% вищий, ніж у перший. Такий високий тижневий попит на валюту не спостерігався з початку 2023 року", ? відзначає головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій.

Чинників, які наразі створюють додатковий попит на валюту, декілька. Так, на початку травня Нацбанк запровадив один з найбільш масштабних пакетів валютних послаблень. Зокрема, регулятор дозволив бізнесу погасити проценти за його зовнішніми кредитами, зняв обмеження на імпорт послуг (наприклад, лізингу чи оренди), а також надав можливість виводити дивіденди від "нових" інвестицій.

Такі послаблення могли створити додатковий попит на валюту на ринку. У самому Нацбанку оцінювали, що заходи валютної лібералізації цьогоріч "коштуватимуть" міжнародним резервам близько 5,5 млрд дол.

"Імовірно, валютна лібералізація впливає на попит на валюту, але оцінити його вплив наразі важко. Скоріше за все, тиск цього чинника на ринок ще попереду", ? вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Зростання попиту на валюту серед бізнесу, який вирішив скористатися послабленнями, спостерігають і у Нацбанку. Водночас там додають, що цей чинник "не був визначальним для кон'юнктури валютного ринку".

Інша причина підвищення попиту на валюту ? сезонна. Так, залишки минулорічного врожаю, який розпродавали аграрії, вже вичерпуються. Відповідно обсяги експорту агропродукції скорочуються, через що зменшується приплив валюти в економіку.

Ба більше, навіть з надходженням такої валютної виручки могли виникнути проблеми на тлі нової хвилі девальвації гривні, вважає Паращій. "Скоріш за все, експортери затримували повернення валютної виручки в країну в очікуванні "кращого" курсу продажу валюти", ? додає він.

Енергетичний терор Росії також міг вплинути на ситуацію на валютному ринку. Зокрема, через знищення 9,2 ГВт генеруючих потужностей, Україні необхідно нарощувати обсяги імпорту електроенергії. Так, за даними НБУ, у січні-квітні на імпорт електрики з країн ЄС Україна витратила 75 млн дол (за весь 2023 рік ? 155 млн дол).

"Проте такі обсяги відчутного впливу на ситуацію на валютному ринку не мали ? сальдо зовнішніх операцій від торгівлі електроенергією становило менше 1% від чистого попиту на валютному ринку у квітні та менше 2% за попередніми оцінками у травні", ? зазначають в НБУ.

Більш відчутний вплив на ситуацію на валютному ринку могло мати збільшення обсягів імпорту енерготоварів ? павербанків, генераторів, портативних ліхтариків тощо. Так, з середини березня до кінця квітня попит на них?виріс у дев*ять разів.

Ще один важливий фактор ? психологічний. Наразі на поведінку учасників валютного ринку впливають як новини з фронту, так і новини щодо ситуації в енергосистемі. Крім цього, сама по собі девальвація гривні могла спричинити підвищення попиту на валюту, яке призвело до ще більшої девальвації.

"Додатковими факторами підвищення попиту на ринку стали купівля валюти державними компаніями та стандартна реакція ринку на девальвацію валюти, що полягає в одночасному розширенні попиту та звуженні пропозиції", ? зазначає Колодій.

Що буде з курсом до кінця літа

Ситуація на валютному ринку й надалі перебуватиме під тиском низки ринкових та неринкових обставин.

"Подальші кроки з лібералізації ринку з боку регулятора, ситуація на енергетичному ринку України, притаманна для гривні сезонність та новини з фронту будуть основними факторами, які впливатимуть на валютний ринок цього літа", ? вважає провідний експерт Департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Євген Міюц.

Дії Національного банку все ще відіграватимуть вирішальну роль на валютному ринку. "Курс буде рухатись вслід за активністю НБУ та його обсягами продажу валюти на міжбанківському ринку. А Нацбанк, скоріш за все, продовжуватиме поточну стратегію операцій на ринку", ? зазначає керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.

Наразі подальша девальвація гривні виглядає майже невідворотньою. Водночас вона буде відбуватися поступово, адже Нацбанк намагатиметься зберегти привабливість інструментів у гривні ? депозитів та ОВДП.

Опитані ЕП аналітики очікують, що цього літа курс долара буде коливатися у коридорі 40-41 грн за долар.

"За нашими оцінками, Нацбанк тепер бачить середній курс долара по року десь в районі 40,2 ? 40,5 гривень (попередній прогноз ? 39 грн). Тож Нацбанк спокійно даватиме своєму прогнозу здійснитися, з імовірною девальвацією гривні до 42 за долар до кінця року", ? додає Паращій.