На фронті не вистачає дронів: з якими проблемами стикаються українські виробники БПЛА

Війна з росією стала справжнім поштовхом для розвитку безпілотних літальних апаратів в Україні. Водночас після кожного зростання виникають "проблеми росту".

Про головні виклики для виробників БПЛА в Україні у інтерв’ю ведучому програми "Переозброєння.Security Talks" Валентину Бадраку розповів директор компанії "Ukrspecsystems" Дмитро Хасапов.

Серед основних продуктів компанії є відомі розвідувальні комплекси PD-2 та Shark. Вони масово постачаються підрозділам на передову і забезпечують розвідку на оперативно-тактичному рівні.

З початку повномасштабного вторгнення компанія перенесла частину виробництва за кордон для того, щоб убезпечити персонал і склади запчастин від російських обстрілів. За два роки компанія також розширила мережу невеликих виробництв по Україні.

"Це зроблено для того, щоб це була диференційовна система. І у разі, якщо буде приліт по одному заводу, інший зможе перебрати на себе функцію того заводу або продовжити випуск продукції", – розповідає Хасапов.

Функціонування такої системи потребує багатьох ресурсів. В першу чергу ці ресурси "забирають" з планів розвитку компанії. При цьому керівник "Ukrspecsystems" наголошує: всі виробничі потужності і обладнання були відкриті та перенесені без жодної підтримки від держави.

Серед цих проблем, характерних для всіх українських виробників БПЛА, Дмитро Хасапов називає:

• відсутність довгострокових державних контрактів на постачання продукції;
• несвоєчасне авансування вже підписаних контактів, через що страждає закупівля необхідних для виробництва матеріалів;
• застаріла нормативна база (ГОСТ);
• максимальна норма прибутку може досягати 25% згідно діючих постанов, але фактичний прибуток по завершенню контракту значно менший.

Усі проблеми в комплексі не дозволяють планувати розвиток виробництва. Тож українським компаніям доводиться відкладати програми з розробки нових моделей дронів чи відкриття нових потужностей.

"Нам від замовника приходить інформація: – Нам потрібно більше і більше. Але в мене немає якихось підписаних контрактів на роки. Жодного контракту в мене не підписано на три роки. Жодного контракту в мене не підписано на два календарних роки", – говорить Хасапов.

Він наголошує: якщо у держави немає ресурсів завантажити підприємство на повну потужність і спростити цілий ряд бюрократичних процедур, виходом могло б стати відкриття експорту для продукції українського ОПК. І у компанії вже був успішний досвід використання ресурсів іноземного замовника для розвитку виробництва в Україні.

"Завдяки тому, що ми вийшли на світову арену і зробили найперший наш експортний контракт в ОАЕ, держава звернула на нас увагу", – зауважує Хасапов.

У той період саме експортний контракт дозволив "Ukrspecsystems" в голос заявити про себе в Україні. А кошти, отримані з його реалізації, були направлені на створення нових БПЛА та модернізацію існуючих систем.

"Це кошти, котрі заходять нам на поточний рахунок. За яких ми фінансуємо наші розробки і як наслідок – наповнюємо наш ринок БПЛА тими продуктами, які потребують "на нулі", – підкреслює керівник компанії.

Директор "Ukrspecsystems" переконаний: саме державні довготривалі контракти та відкриття зброярського експорту дозволять розробникам БПЛА направити значні ресурси на розвиток передових технологій, а не виживання, як це є зараз.

"При наявності планових перехідних контрактів з боку держави і відкритого експорту, сектор безпілотної авіації працював би над розвитком технологій, завдяки яким ми мали б суттєву перевагу на фронті", – резюмує Дмитро Хасапов.