Наркокартель "Хімпром": як росіяни Буркін та Щипцов розбудовують в Україні потужну мережу
/https%3A%2F%2Ft9237931.s3.eu-central-1.amazonaws.com%2Ffeed%2F1%2F718c7eb3beefedb7a91c0220cf6a3b4d.jpg "Наркокартель \"Хімпром\": як росіяни Буркін та Щипцов розбудовують в Україні потужну мережу")
Деякі сюжети наших матеріалів більше нагадують сценарій голлівудських блокбастерів. Сьогоднішня стаття могла б конкурувати з популярними американськими серіалами про наркокартелів, але події, які будуть розкриті у матеріалі, відбуваються не на екрані, пишуть Акценти.
Продаж наркотиків на сотні мільйонів доларів, підкуп представників влади, жорсткі покарання, у тому числі у вигляді відрізання пальців на руках, — це все почерк російського наркокартелю «Хімпром», який, незважаючи на заяви Служби безпеки України про розгром угруповання, продовжує діяти в Україні і навіть розширювати свій вплив на нашу державу. Все це стало можливим через безкарність, яка, як відомо, породжує вседозволеність.
Початок «Хімпрому»
Угруповання разом зі своїми лідерами має коріння та тісний зв'язок з Російською Федерацією. Як нам вдалося встановити, "Хімпром" діяв у Росії, починаючи з 2012 року. У цей час дрібний наркоторговець Олександр Щипцов став помітнішою фігурою в російському кримінальному сегменті. Його організовано злочинну групу, яка починала з поширення т.зв. «закладок» значно побільшало: «Хімпром» налагодив свої лінії постачання і безпосередньо завозив із Китаю синтетичні наркотики.
До цього додалося відмивання коштів, адже несподівано виріс у десятки, а то й сотні разів прибуток необхідно було якось легалізувати, тому на базі ОЗУ з'явилися ресторани та інший «білий» бізнес. Обсяги коштів, залучених у незаконну діяльність, поки що встановити неможливо, проте достеменно відомо, що йдеться про сотні мільйонів доларів. Тільки в Росії місцеві правоохоронці змогли підтвердити відмивання 2,7 мільярда рублів (близько 1 мільярда гривень), станом на 2017 рік, коли розслідування було завершено, ця сума дорівнювала приблизно 40 мільйонам доларів США.
Після того, як у Росії у Щипцова почалися проблеми із законом, він вирішив розвивати свій бізнес в Україні. До того ж це збіглося з незаконною анексією Криму та початком війни на Донбасі. Користуючись загальною нестабільною ситуацією та агресією Російської Федерації, Щипцов придбав підроблені паспорти громадянина України на прізвища Яшин та Печерський. Але він також одержав легальні документи на проживання в Україні під реальним прізвищем. Потрапив він до нашої держави не випадково: по-перше, росіяни встигли оголосити наркобарона в розшук, а по-друге, його «лавка» в Росії, якщо і не була розгромлена, то переживала явно не найкращі часи.
Номінально Щипцов вважається організатором картелю, але насправді в роботі «Хімпрому» значно важливішим є персонаж, громадянин РФ Єгор Буркін. Як і Щипцов, Буркін також отримав документи громадянина України на ім'я Єгора Левченка та Артема Єрмолаєва. Українські паспорти він отримав 2014 року.
Виникає логічне питання: чому слідство досі не встановило, хто продав українські паспорти лідерам російського організованого злочинного угруповання? Під час нашого тексту до правоохоронців виникатиме все більше запитань.
Можливо, Єгор Буркін під впливом біографії колумбійського наркобарона Пабло Ескобара, його почерк нагадує діяльність одного з найвідоміших злочинців в історії. Буркін затримався в Україні недовго: як свідчать дані перетину державного кордону, у вересні 2016 року він відлетів до Стамбула, і на територію України не повертався. Кримінальний елемент оселився в Мексиці, звідки отримав прізвисько «мексиканець». Наразі Буркін продовжує керувати одним із найбільших наркокартелів східної Європи, незважаючи на те, що він перебуває у розшуку Служби безпеки України. Підозрюють його у створенні організованого злочинного угруповання, відмиванні коштів та поширенні наркотиків. Сукупність злочинів могла б призвести до 10-15 років української в'язниці, проте Буркін спокійно перебуває на волі, продовжуючи керувати «Хімпромом» за тисячі кілометрів від зони діяльності угруповання.
Буркін є і мозок, і м'язи ОЗУ. Він започаткував у «Хімпромі» жорстку систему покарань: за незначні провини можна було отримати грошовий штраф або зниження на посаді, а ось за вагомі порушення (на думку Буркіна), покарання були вкрай суворими, починаючи від відрізання пальців на руках, закінчуючи вбивством. Загалом із «Хімпрому» можна було вийти лише двома способами: або померти, або потрапити до в'язниці. Тому члени угруповання є надзвичайно дисциплінованими, розуміють, що керівництво без зайвих роздумів може їх «обнулити», як це називають у злочинній групі.
Жорстокість та безкомпромісність Буркіна згодом принесла свої плоди — «Хімпром» став не лише одним із найбільших картелів в Україні, а й інтегрованим у владу, як тоді здавалося лідеру ОЗУ.
Під «дахом» правоохоронців
Хто б міг подумати, але, як свідчать слова багатьох осіб, знайомих із діяльністю «Хімпрому», у період з 2015 по 2017 роки діяльність угруповання «кришував» керівник департаменту протидії наркозлочинності (пізніше — радник міністра внутрішніх справ) Ілля Ківа. Це зараз Ківа — зрадник українського народу, який поїхав до Росії, і всіляко підігрує кремлівській пропаганді. Водночас він був керівником полтавського осередку «Правого сектору», засновником організації ветеранів АТО та радикальним патріотом України. Як виявилося, це роль, яка була вигідна йому в той час, щоб нелегально заробляти мільйони доларів. Пізніше він відхрестився від своїх слів і став членом забороненої ОПЗЖ, у складі якої вибрався до парламенту.
Окрім «кришування» «Хімпрому», Ківа відіграв несподівану роль у діяльності наркокартелю. З огляду на те, що профіль тодішнього правоохоронця був досить широким (ще він покривав нелегальні казино та кол-центри), він міг підказати російським наркобаронам додаткові методи протизаконного заробітку. На той час «Хімпром» почав відкривати перші власні кол-центри, які шахрайськими методами вигадували мільйони доларів щороку.
Після звільнення Іллі Ківи та його розвороту на 180 градусів безкарність «Хімпрому» мала завершитися. Але це не сталося, оскільки наркокартель став частиною правоохоронної системи України. За різними даними, прибуток від незаконної діяльності «Хімпрому» на території України склав близько 20 млн. доларів на місяць або чверть мільярда доларів на рік. Звичайно, за такі кошти можна купити чи прибрати всіх «незручних» чиновників, як це робив Пабло Ескобар.
СБУшний кидок
У 2019 році здавалося, що угруповання припинить свою діяльність, адже тоді Служба безпеки України разом із Генеральною прокуратурою прозвітувала про «розгром» ОЗУ «Хімпром». За даними правоохоронців, проти картеля одночасно було проведено близько 100 слідчих дій, затримано 28 осіб, вилучено 200 кілограмів наркотиків та 10 мільйонів доларів.
Виявилося, що гучний розгром потужного наркокартелю – це спеціальна операція не українських спецслужб, а людей, які зацікавлені в отриманні доходу від незаконної діяльності. «Злив» «Хімпром» один із лідерів угрупування Щипцов, ймовірно, сам не усвідомлюючи цього. Одного разу він познайомився з екс-СБУшником Артемом Петрашкіним, який «службово» дізнався про діяльність картеля, а потім передав інформацію своїм колишнім колегам. Далі було питання техніки, а сам Петрашкін запропонував продовжувати незаконну діяльність «Хімпрому», але вже під «дахом» служби. Картель мав віддавати половину від доходу правоохоронцям, про це заявляв Щипцов.
Петрашкін вважається близьким до одіозного забудовника, який на початку каденції Зеленського був близьким до керівництва Офісу президента, зокрема до Андрія Богдана. У вересні 2019 року після парламентських виборів Богдан відвідав весілля забудовника на елітному курорті Сан-Тропе. Приблизно тим часом справа «Хімпрому» набрала максимальної гучності.
Тому не можна виключати, що насправді проблеми «Хімпрому» могли бути вирішені через Артема Петрашкіна, який, згідно зі свідченнями одного із засновників ОЗУ Олександра Щипцова, сам їх і створив.
У цей час Щипцов відійшов на другий план, на той момент стало очевидним, що саме Буркін головний у картелі. Незважаючи на відсутність лідера «Хімпрому» в Україні, йому вдалося дистанційно керувати незаконним бізнесом, а також створювати через підставних осіб різні компанії, які займалися будівництвом, консалтингом та ресторанним бізнесом.
2020 року СБУ повторно прозвітувала про знищення розгалуженої диверсифікованої системи «Хімпрому». Тоді за даними спецслужби було вилучено півтонни прекурсорів, 60 кілограмів синтетичних наркотиків, 30 мільйонів гривень, зброю, патрони, підроблені документи та виявлено одного співробітника «МДБ «ДНР».
На оперативному записі помітний один цікавий момент — мабуть, крім основного ремесла, на базі «Хімпрому» також діяв нелегальний кол-центр. Це підтверджується самим прес-релізом, оприлюдненим Службою.
Як пишуть правоохоронці, було затримано понад 100 (!) осіб-операторів кол-центрів. Як ви розумієте, наркобізнес навряд чи потребує сотні операторів на телефонах, тим більше в один момент. Очевидно, що ці люди займалися шахрайськими діями, виманюючи кошти з людей під банальними приводами «служби безпеки банку» або ваш родич потрапив у ДТП. Незважаючи на те, що подібні схеми здаються безглуздими, вони працюють та приносять мільйони гривень незаконного доходу. Але СБУ не помітила шахрайства. Слідчі спецслужби повторно розпочали досудове розслідування лише за одним фактом – незаконне розповсюдження наркотичних засобів. Кудись зникли статті про ухилення від сплати податків, організовану злочинну групу, легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, «втратилася» незареєстрована зброя, а представника «МДБ «ДНР» не визнали терористом. Фактично на цьому моменті "Хімпром" отримав карт-бланш на повну безкарність.
ОЗУ «Хімпром» — це наркотики. У період війни злочинний синдикат став справжньою корпорацією, яка спеціалізується відразу на декількох видах злочинності, що постійно розростаються.