Українські енергоємні заводи можуть втратити можливість купувати електрику за кордоном – учасники ринку

Федерація роботодавців України та Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат Ріната Ахметова 11 червня публічно поскаржилися на рішення Кабінету міністрів, яке гарантує відсутність відключень електроенергії підприємствам, які 80% необхідного їм ресурсу купують по імпорту.

Про це йдеться в матеріалі "Цензора", з посиланням на Telegram-канал Монополіст.

У жовтні 2023 Кабмін затвердив постановою №1127 Положення про імпорт електроенергії в умовах воєнного стану. Документ передбачав можливість уникнення відключень для підприємств, які імпортують не менше 30% електроенергії від своїх потреб з травня до вересня і не менше 50% з жовтня до квітня. Рішення було прийнято для того, щоб стимулювати бізнес здійснювати імпорт електроенергії, попри те, що в окремі періоди імпорт був економічно не обґрунтований через цінові обмеження на Ринку на добу наперед (РДН).

В березні-травні 2024,через обстріли ТЕС і ГЕС з боку російських терористів,ситуація в енергетиці значно погіршилась. Уряд відреагував на це постановою №611 від 30 травня, якою вніс зміни в Положення про імпорт. Документ встановив мінімальний ліміт імпорту електроенергії для відсутності обмежень на рівні 80% з 1 червня. Підприємства почали конкурувати за імпортний ресурс, щоб уникнути відключень. У години пікового споживання потужність імпорту досягає технічної межі – 1,7 ГВт. Через те, що попит перевищує технічні можливості імпорту, на аукціонах "Укренерго" з розподілу міждержавного перетину почалась жвава конкуренція.

Принцип таких аукціонів полягає в тому, що в разі незадоволеного попиту імпортери торгуються, пропонуючи плату за кожну МВт-год. Ці кошти розподіляються порівну між двома системними операторами торгуючих країн і мають бути витрачені на збільшення потужності перетину.

Із початку червня у пікові години вартість перетину на румунському напрямку доходила до 150 євро/МВт-г. При цьому вартість електроенергії на РДН Румунії складає 100-120 євро/МВт-год. Тобто плата за перетин збільшує ціну ресурсу для споживача в 2,5 рази.

В цій ситуації перевагу мають підприємства, в собівартості яких електрика займає невелику частку. Нещодавно про це випустив заяву електрометалургійний завод "Інтерпайп Сталь" Віктора Пінчука, у якого електроенергія займає 25% у собівартості сталевої заготовки.

"На практиці це може призвести до штучного, навіть спекулятивного зростання попиту на імпортну електроенергію, ціна на яку може зрости до будь-якого рівня. Але задля невідключення її зможуть та будуть сплачувати лише ті підприємства, які мають мінімальні витрати на електрику в структурі собівартості своєї продукції", – йдеться в заяві заводу.

Отже, для енергоємних підприємств – металургії, ГЗК, хімічних підприємств – це "економічна смерть" - або треба йти в банкрутство, або вимикатись під час графіків відключень, пише "Монополіст".

"Враховуючи технологічні цикли на таких підприємствах, це призведе до довготривалих простоїв. Відповідно – мінус по виручці, податках, робочих місцях і ВВП для країни", – йдеться у повідомленні.