"Кабаре" у Молодому театрі. Чим вистава відрізняється від культового фільму
Цими вихідними відбудеться прем'єра легендарного бродвейського мюзиклу "Кабаре", постановником якого у київському Молодому театрі стала Олена Коляденко. Оглядач Vesti.ua переглянув його першим на генеральному прогоні й вважає цю постановку однією з найкращих цього театрального сезону столиці. Пояснюємо чому.
Більшість знайома з мюзиклом "Кабаре" з однойменної мелодрами режисера Боба Фосса з Лайзою Мінеллі у головній ролі. Цього року картині виповнився вже 51 рік, але її сюжет, як і раніше, залишається актуальним. На тлі романтичних стосунків співачки з кабаре Саллі Боулз та письменника-гея Браяна Робертса, у фільмі показано становлення нацизму в Німеччині – дія відбувається у 1931 році.
Але фанатів цього фільму хочеться відразу попередити, що сюжет театральної вистави помітно відрізняється від картини. Є кілька ключових персонажів, яких немає у фільмі та навпаки. Наприклад, у постановці відсутній персонаж багатія Максиміліана фон Хойне, який весело проводив час із головними героями Саллі та Браяном. А також немає й доньки великого єврейського комерсанта Наталії Ландауер. Натомість у виставі є господиня будинку фройляйн Шнайдер та закоханий у неї дрібний торговець, єврей Гер Шульц. До речі, ці два персонажі у постановці виходять на перший план, як і співачка з письменником. Важливо зазначити, що вистава Молодого театру поставлена за офіційною версією бродвейського мюзиклу, права на яку було придбано театром. Саме такий вигляд він мав в оригіналі, а Боб Фосс зняв уже свій фільм із деякими змінами у сценарії. Хоча від зіставлення з картиною глядачеві неможливо уникнути.
Режисер Боб Фосс у картині зробив головною героїнею Саллі, саме ця роль і зробила актрису Лайзу Мінеллі суперзіркою. Однак у театральній постановці акценти дуже зміщені. У картині Саллі – неперевершена зірка кабаре, а в постановці – співачка-невдаха. Значно більшу увагу привертає конферансьє кабаре. І актор Ілля Чопоров, який зіграв цю роль у постановці Молодого театру, став головним відкриттям вистави. Він чудово зіграв блазня, який висміює нацистів, жадібність та інші вади. Його образ вийшов настільки яскравим і незабутнім, що навіть наступного дня після вистави його вибілене обличчя з чорними вусами та великою кліпсою в правому вусі стоїть перед очима. Цей персонаж ніби виступає у ролі локомотива мюзиклу, що тягне у собі половину дійства. Він часто змінює костюми – то на ньому довгий нацистський чорний шкіряний плащ і чоботи на високих підборах, то яскравий, усіяний блискучою мішурою костюм, а то й взагалі жіноча балетна пачка, в якій він зображує одного з маленьких лебедів.
Сцена, де артисти зображують маленьких лебедів з "Лебединого озера", є однією з найважливіших та алегоричних для українського глядача. Ці лебеді виходять на сцену у чорних військових чоботях, піднявши праву руку, і це відбувається на тлі червоного прапора із жовтою бахромою. У цей момент зал жваво вітав те, що відбувається, гучними оплесками.
Герой у виконанні Чопорова самостійно виконує більшість пісень: сам або у супроводі беквокалісток. Однак із головною героїнею, із Саллі, як у фільмі, спільних пісень у нього немає. Навіть легендарні "Money" він виконує без неї. При цьому слід зазначити, що хіт від цього не постраждав. Більшість номерів вистави Олена Коляденко перетворила на справжній яскравий перфоманс. Актори часто залучають під час номерів зал. То вони накривають весь партер чорною накидкою, то повзають підлокітниками або просто влаштовують гучні проходки між рядами.
Звісно ж, у мюзиклі багато танцювальних номерів. Причому тут, як і у фільмі, у балеті танцюють не лише жінки, а й переодягнені у жіноче вбрання чоловіка. Серед танцюристів можна дізнатись і учасників шоу "Танці з зірками". Наприклад, JAY, котрий був партнером MARUV. Але справа не лише у впізнаваності артистів. Глядачів захоплюють яскраві естрадні танці з використанням нестандартних та красивих прийомів. Крім того, тут звучить жива музика, що є значною перевагою порівняно з фонограмами, які час від часу використовуються в наших театрах під час музичних вистав.
Постановка утримує інтерес глядача протягом усього мюзиклу. Під час першого акту практично відсутні політичні підтексти та драматичні події, глядачеві весело та легко. Це взагалі справжнє святкове шоу з піснями та танцями. А ось починаючи з кінця першого та весь другий акт, мюзикл переходить у драму, яка змушує замислюватися про пошуки відповідей на важливі, часом філософські питання.
І все ж, спектакль вийшов настільки яскравим, що навіть під час найдраматичніших сцен глядачеві залишають надію на краще. Після вистави залишається якийсь піднесений настрій, а в голові знову і знову крутяться старі хітові мелодії. Отож, якщо у вас є така можливість, не пошкодуйте коштів на дорогий квиток – 3 800 грн. Вартість продиктована дорогою ліцензією, але режисер та трупа зробили все, щоб у глядача не залишилося відчуття, що ці гроші витрачені дарма.
Читайте також: