Замок Нойшванштайн став кандидатом у Світову спадщину ЮНЕСКО

Баварські замки Нойшванштайн, Герренкімзе і Ліндергоф можуть бути додані до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2025 році. Німеччина вже подала повний пакет документів до ЮНЕСКО в Парижі, щоб включити резиденції баварського короля Людвіґа II у Світову культурну спадщину. Подача була здійснена вчасно, відповідно до встановлених термінів для нових заявок.

Пропозицію розглянуть експерти ЮНЕСКО, і після цього вона буде включена до списку кандидатів для голосування влітку 2025 року. Резиденції Людвіґа II, а саме Нойшванштайн, Герренкімзе, Ліндергоф і Королівська садиба на Шахені, розглядаються як виняткові твори мистецтва.

Процес підготовки заявки зайняв близько чверті століття, включаючи проведення референдуму в громаді Швангау, де розташовано замок Нойшванштайн. Цей референдум був важливим, щоб отримати підтримку місцевого населення. Лише замок Нойшванштайн відвідує щорічно близько 1,4 мільйона осіб.

Замки Людвіґа II представляють собою виняткові твори мистецтва епохи історизму. Вони втілили мрії “казкового короля” і відображають розвиток інсценування як феномена XIX століття. Людвіґ II вже в дитинстві закохався в німецькі перекази та легенди, і ставши королем, він перетворив ці історії у реальність, створюючи власний світ для себе.

Замки слугували декораціями для інсценувань, які Людвіґ II влаштовував, і при їхньому створенні використовувались ескізи декорацій для опер Ріхарда Ваґнера, таких як “Лоенґрін” і “Тангейзер”. Ці резиденції включають Нойшванштайн, Герренкімзе, Ліндергоф і Королівську садибу на Шахені.

Заміський палац Герренкімзе, розташований на острові посеред озера Кімзе, був задуманий як баварський “Версаль”. Ліндергоф став єдиним замком, який був повністю завершений за життя Людвіґа II. Заявка також включає Королівську садибу на Шахені – невеликий будинок, побудований для короля в стилі швейцарського шале.

Зараз вже понад п’ятдесят культурних і природних пам’яток Німеччини входять до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Ця ініціатива покликана визначати і зберігати унікальні об’єкти світової спадщини для майбутніх поколінь.