Заместитель Кличко Петр Пантелеев: Мы покроем 75% стоимости генераторов, инверторов и солнечных панелей всем желающим. Я не шучу

Київ посів 18-те місце серед 22-х міст України за оцінкою їхніми ж мешканцями якості водопостачання, свідчать результати нещодавнього опитування.

Збір сміття - 13-те місце, опалення та постачання електроенергії - сьоме.

Зі змішувачів киян тече вода неприємного кольору і запаху, відсутність гарячої води змушує митись в тазиках, а взимку вздовж теплотрас росте зелена трава.

Житлово-комунальне господарство Києва зношується швидше, ніж модернізується.

Профільний заступник міського голови Петро Пантелеєв частково погоджується з цим і одразу пояснює: до великої війни з міського бюджету фінансували комплексне оновлення мереж, а зараз пріоритети у міської влади - це обороноздатність та "соціалка".

Останнім часом у Пантелеєва додалось роботи: міська влада починає будувати альтернативні джерела генерації електроенергії та повертає на баланс міста інфраструктуру "Київводоканалу".

Чи вистачить ресурсів на виконання основної задачі: підготовки оселі киян до зими?.

Чому кияни миються в тазиках.

- Щоліта комунальники вимикають киянам гаряче водопостачання і проводять гідравлічні випробування мереж.

Обіцяють, що вони триватимуть два тижні, а по факту часто споживачі сидять без гарячої води пів літа.

Чому так?.

- Добре, що ви ставите це запитання, тому що воно потребує постійного роз'яснення.

Ми щороку проводимо комплекс заходів з підготовки до зими: ремонтна робота, діагностика обладнання, повірка лічильників, гідравлічні випробування.

В ідеалі гідравлічні випробування мають тривати два тижні, але це тестування трубопроводів на міцність під великим тиском.

Якщо під час випробувань трубопровід пошкоджується, ми бачимо, де його необхідно міняти.

Потім знову відбуваються випробування і ми не застраховані від повторних пошкоджень.

Близько 22% трубопроводів у Києві вже двічі відпрацювали свій ресурс.

На нашу думку, випробування мереж виправдані, бо за відсутності фінансової можливості проводити планову комплексну заміну 150-200 кілометрів труб на рік, ми виявляємо і замінюємо найвразливіші ділянки.

За рахунок цього минулої зими знизили аварійність на 15%.

Як би це банально не звучало, але чим більше зараз виявимо, чим більше їх ліквідуємо, тим надійніше працюватиме система взимку, коли пошкодження на теплових мережах небажані.

- Інша проблема - температура гарячої води.

Кияни скаржаться на ледь тепленьку воду, що не відповідає нормативу (50-75 градусів Цельсія).

При цьому, вони відкривають змішувач на максимум і платять за цю воду 140 гривень за куб.

- Так, є ситуація з так званим недогрівом.

Це стосується будинків, де не працює циркуляція.

Серед причин цьому - власники, які переробили свої системи, підключили рушникосушарки або теплі підлоги до гарячого водопостачання і не забезпечили відповідні байпаси (обходи).

Тобто в будинках, де порушена циркуляція гарячої води, доводиться спускати прохолодну воду, яка накопичилась в трубопроводі, перш ніж піде гаряча вода.

Проблема масштабна, зараз її оперативне вирішення неможливе і через інфраструктурні моменти, і через специфіку ремонту в кожній квартирі.

- Тобто, винуваті сусіди по будинку?.

- Це одна з причин.

В першу чергу це стосується будинків, які будувалися в 1990-ті роки, коли не було особливого контролю за цим питанням.

Але є, звичайно, і випадки, коли відсутнє насосне обладнання, яке забезпечує циркуляцію.

У нас до цього питання руки не доходять, першочерговим пріоритетом є забезпечення надійності водопостачання.

Петро Пантелеєв: "Спираючись на поточну ситуацію, не бачимо технічних ризиків для входження в опалювальний сезон".

- Через нестабільність гарячого водопостачання багато киян змушені ставити бойлери.

Вони створюють додаткове навантаження на енергосистему, зараз це особливо актуально.

Чи є можливість дати всім бажаючим гарячу воду, щоб вони не гріли її електрикою?.

- Бойлери ставились не тільки тому, що були проблеми з централізованим постачанням.

За старої ціни електроенергії, визнаємо, низької, гріти холодну воду електрикою було дешевше, ніж купувати гарячу.

З підвищенням тарифів на світло ситуація змінилась.

Гаряче водопостачання вже є конкурентоспроможним і багато хто повертається до споживання від централізованої системи.

Київ - одне з трьох чи чотирьох міст в країні, яке зберегло централізоване гаряче водопостачання.

Ми це робили попри повну економічну невигідність послуги.

Це нерентабельна і збиткова послуга, від якої більшість міст відмовились.

Зараз бачимо, що це виправдано, оскільки за умови розподіленої когенерації (ТЕЦ у Києві виробляють як теплову, та і електричну енергію) відбір тепла влітку може відбуватись тільки за умови роботи системи гарячого водопостачання.

Скільки київських потужностей пошкодили росіяни.

- Враховуючи удари росіян по теплоелектроцентралям Києва, чи будуть у нас гаряча вода і опалення взимку?.

- ТЕЦ дійсно є основними елементами системи централізованого теплопостачання, вони ще й виробляють достатньо значні обсяги електроенергії.

На жаль, ми мали 12 влучань в наші ТЕЦ, росіяни пошкодили понад 60% енергопотужностей.

Однак вже сьогодні основна генерація електроенергії відновлена (з міркувань безпеки ЕП не називає ступінь відновлення ТЕЦ).

ТЕЦ готуються до зими.

Місто виділило кошти саме на роботи, пов'язані з надійністю централей.

Плануємо основні роботи завершити до кінця року.

Спираючись на поточну ситуацію, не бачимо технічних ризиків для входження в опалювальний сезон.

Дякуємо силам протиповітряної оборони та сподіваємось на них.

Очевидно, що багато залежатиме від протистояння російським обстрілам.

- Росіяни зараз бʼють по газовій інфраструктурі в Стрию.

Чи можуть обстріли інфраструктури на заході України вплинути на теплопостачання в Києві?.

- Це питання я б переадресував "Нафтогазу", питання серйозне і не в моїй компетенції.

Опрацювавши питання на своєму рівні, ризиків для міста ми поки не бачимо.

Петро Пантелеєв: "Ми мали 12 влучань в наші ТЕЦ, росіяни пошкодили понад 60% енергопотужностей".

На фото пошкодження на одному з обєктів.

- Два роки тому місто почало закуповувати мобільні котельні.

Чи довелось їх використовувати позаминулого і минулого року?.

- Так, мобільні котельні стали в нагоді для закладів охорони здоров'я, саме вони є найбільш вразливими до довгої відсутності тепла зимою.

Олександрівська лікарня працювала одразу на трьох мобільних котельнях, підключали опіковий центр Дніпровського району, інші будівлі.

- У сезоні 2023-2024 ви теж їх використовували?.

- Так.

Були проблеми.

Вони були менші, ніж, роком раніше, але були.

Ми навчилися оперативно розгортати мобільні котельні, коли трапляються пошкодження тепломереж.

В цілому, це корисна штука.

- Ви сказали, що в середньому в Києві щороку заміняли 100-150 кілометрів мереж опалення.

В 2022 році - 50 кілометрів.

Скільки замінили у 2023 році і скільки плануєте в цьому?.

- Минулого року замінили понад 40 кілометрів.

В цьому році замінимо 55 кілометрів.

Тобто втричі менше, ніж до великої війни.

Це пов'язано з обмеженням фінансових ресурсів, а також з пріоритетами інвестування коштів.

Сьогодні основним пріоритетом є спроможність виробляти теплову електроенергію, а також захист об'єктів.

Наскільки Київ готовий до найстрашнішої зими? Заступник голови КМДА про ризики для опалювального сезону.

- Тобто, номінальне зростання бюджету Києва з 60 до 85 мільярдів гривень за кілька років не призвело до пропорційного збільшення видатків на оновлення тепломереж і модернізацію ЖКГ?.

- Не повинно бути спрощеного погляду на бюджет і його структуру.

Левова частка витрат бюджету - це заробітна плата, зокрема, лікарям, освітянам, і ці цифри не є статичними, вони зростають разом із мінімальною зарплатою.

Не забуваймо, що один з основних напрямків, куди спрямовуються кошти, - це допомога Збройним Силам.

Думаю, що Київ один з лідерів за переказами коштів військовим частинам і підрозділам, які забезпечують оборону Києва.

"Міська влада покриє 75% вартості генераторів, інверторів та сонячних панелей усім охочим".

- В інтерв'ю 2022 року ви називали цифру втрат тепла у зовнішніх мережах Києва в розмірі 17-20%.

Враховуючи, що видатки на сферу ЖКГ зменшуються, ця цифра не покращується?.

- Не покращується, але і не погіршується.

З позитиву, про що я вже сказав, зменшилася аварійність - заміна найвразливіших ділянок сприяє більш надійній роботі.

Щоб зменшити обсяги тепловтрат, необхідно щороку здійснювати заміну сотень кілометрів теплових мереж на сучасні, з ізоляцією.

В цьому році ми будемо планово міняти мережі, але не в тих масштабах, яких хотілося б.

- Який відсоток тепла додатково втрачається у внутрішньобудинкових мережах через відсутність ізоляції труб?.

- Дуже складне питання, на нього впливає багато факторів.

Конструкція системи опалення кожного будинку різна.

Наприклад, в старих будинках 50-60-х років труби опалення розташовуються на горищі, зараз цього немає взагалі.

Я переконаний, що теплові мережі, розташовані на горищах, мають бути на 100% утепленими.

Це і економія, і безпека при можливих непланових відключеннях тепла - оголені ділянки труб несуть загрозу замерзання системи і виходу її з ладу.

У нас є програма співфінансування "70/30%" на тепломодернізацію будинків, її учасники в першу чергу замінюють теплові пункти, утеплюють фасад, замінюють вікна, а вже потім ізолюють труби.

Це додатковий захід до комплексу робіт.

Як будинок зробити теплішим за 100 тисяч, якщо це коштує мільйон.

- Масштабувати програму "70/30%" заважає обмежене фінансування?.

- Не тільки.

Масштаби залежать від попиту.

Ми щороку передбачаємо кошти на випадок додаткових заявок від будинків і, фактично, всі проєкти мають фінансову підтримку міста.

Лише фінансування окремих об'єктів може переходити на наступний рік через брак часу для виконання робіт.

Після початку війни заявок стало менше, але вони є і програма діє.

Зараз хочемо людям донести, що питання, які стосуються сталої роботи будинків, інженерних систем, покращення умов проживання, можуть вирішуватися за допомогою інструментів співфінансування.

У Києві їх працює три - конкурс енергоефективних проєктів для ОСББ та ЖБК "70/30%", програма капітальних ремонтів, яка виконується через районні адміністрації і працює не лише для ОСББ та ЖБК, а для всіх будинків, а також механізм компенсації за резервні джерела живлення "75/25%".

Остання розрахована на встановлення генераторів, безперебійників, інверторів, сонячних панелей, щоб не припинялися водопостачання, щоб працювали ліфти.

У програми "75/25%" немає обмеження фінансування.

І я зараз не жартую.

Всі заявки будуть погоджуватися, додаватимемо стільки коштів, скільки треба.

Вже понад 670 одиниць обладнання в сотнях житлових будинків встановлені саме за цим механізмом будинків.

- Пропозиція дійсна тільки для ОСББ і ЖБК?.

- Ні, вона працює і для будинків з керуючими компаніями.

- Чи розробляється програма компенсації при купівлі сонячних батарей для фізичних осіб?.

- Будинок - це елемент такої собі ешелонованої енергетичної оборони.

Кожна квартира окремо не вирішить питання водопостачання, роботи насосного обладнання для належної роботи опалення тощо.

Але реально вирішити об'єднавшись з сусідами, витративши трохи зусиль і коштів, отримавши від міста допомогу.

Якщо говорити про сонячні панелі, то покрівля у будинку одна, це місце загального користування.

Потужності встановлених сонячних панелей на покрівлі багатоквартирного будинку вистачає якраз для того, щоб зробити його незалежним від знеструмлення.

- У 2018 році міська влада забрала тепломережі Києва у Ріната Ахметова, офіційною причиною назвали неефективну роботу "Київенерго".

Чи проводився аудит, чи бачили ви, що забираєте зношене господарство?.

- Звичайно, бачили, що забираємо.

Ми свідомо брали на себе цей тягар.

Якби ми тоді сказали "ні, воно погане, не будемо брати", то Київ сьогодні уже був би без тепла.

Питання не стільки до "Київенерго" як такого, а в тому, що стратегічні підприємства в силу багатьох чинників не можуть бути комерційно привабливими.

Це не бізнес.

Мотивація організації роботи зі збитковими підприємствами може бути тільки у міста, тому що воно зацікавлене в соціальній функції.

Комерційна організація зацікавлена в отриманні прибутку.

Тут його не буде.

Ми не шкодуємо про цей крок, тому що зараз ситуація з теплом контрольована і місто може на неї вчасно вплинути.

Перший заступник Кличка Микола Поворозник: Метро - як двері.

Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац - і ручка відпала.

- В "Київенерго" тоді заявляли, що вимагатимуть компенсацію у розмірі 750 мільйонів гривень.

Чим закінчилась ця історія?.

- Називались навіть більші суми, але нічим це не закінчилось.

Ми обмінювалися листами, вони до нас з претензіями, ми до них з претензіями щодо зношеної інфраструктури і на цьому все закінчилося.

- Ви не вимагали компенсації?.

- Управління мережами здійснювалось на підставі договорів, що були укладені ще на початку 2000-х років.

Договори себе морально вичерпали.

Я не даватиму оцінку сторонам, що їх укладали, але умови цих домовленостей не сприяли інтересам міста.

Правових підстав вимагати компенсацій у нас просто не було.

Розподілена газова генерація для Києва.

- "Київтеплоенерго" оголосило тендер на купівлю 15 когенераційних установок на 1,2 мільярда гривень.

За які кошти купуватимуться ці установки?.

- За закумульовані кошти компанії.

Ми зараз ведемо перемовини з Європейським банком реконструкції і розвитку щодо фінансування, які є успішними.

Очікуємо отримати фінансування до кінця літа.

Але щоб не втрачати час, враховуючи масштаб і складність робіт, "Київтеплоенерго" проводить закупівлю зараз з власних ресурсів.

- У тендерній документації зазначений термін поставки до кінця 2025-го року.

Тобто, найближчої зими їх не буде?.

- Частина обладнання буде раніше, частина - пізніше.

Когенераційні установки неможливо купити в магазині чи на складі, обладнання виробляється під замовлення, причому в технологічно розвинених європейських країнах.

Виробників газотурбінних установок понад 2-4 мегават потужності, не так багато.

Думаю, не тільки Київ буде закуповувати це обладнання, тому для всіх міст буде великою задачею знайти постачальників, які зможуть оперативно все це робити.

- Чому не оголосили тендер у 2022 році?.

- У 2022 році в нас були зовсім інші задачі, у нас були роздовбані ТЕЦ, треба було закумулювати кошти, щоб відновити пошкоджені трансформатори і турбіни.

- Сумарна потужність цих 15-ти установок становитиме 8 тисяч кіловатів….

- Це некоректна цифра, адже це лише частина закупівель, їх буде декілька.

Загалом, плануємо закупити газових установок загальною потужністю 60 мегават.

Коенераційна установка в Хмельницькому.

- Тобто це буде понад 15 установок?.

- Залежить від потужності модулів.

Задача - закупити ту кількість, яка нам допоможе реалізувати перший етап концепції "Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації".

Вона вже реалізується, ми отримали певне обладнання в рамках технічної допомоги.

Встановлення когенераційних потужностей вирішить питання покриття піків навантаження на енергосистему.

Крім того, що когенерація забезпечує надійність, вона економічно ефективно допомагатиме виробляти електроенергію тоді, коли це буде потрібно країні.

Біжимо, тому що часу немає, а ще необхідно запроєктувати встановлення обладнання такого класу.

- Саме тому дали потенційним учасникам лише тиждень на підготовку пропозицій?.

- Це стандарт.

Взагалі, доцільніше було б спростити процедуру закупівлі саме такого обладнання, як це робиться для відновлення об'єктів, пошкоджених після атаки.

Кожен тиждень має вагу.

В Україні ще не стикалися з встановленням обладнання такої потужності.

Від блекаутів узимку Україну може врятувати розподілена генерація.

Як це працює? Досвід великого міста.

- Секретар Київради Володимир Бондаренко заявив, що у місті встановлять шість міні-ТЕЦ...

- Це і є газотурбінні установки.

- Чому він називав цифру шість?.

- Не знаю, може він так порахував - умовні шість установок по 10 мегаватт.

- Де вони будуть розташовані?.

- Це питання взагалі не обговорюватиметься публічно через вимоги безпеки.

Звичайно, вони матимуть захист.

- Є якісь попередні домовленості з учасниками, що за фірма, яка країна-виробник?.

- Не знаю, торги тільки ведуться.

Ми б хотіли, щоб це була солідна компанія.

До неї буде прохання, виконати замовлення якнайшвидше.

- Навіть ціною переплати?.

- Ні, ціна визначається умовами тендера і в них не йдеться про переплату.

Ціна фіксується.

Довідка ЕП.

Переможцем торгів стала словацька компанія KTS ENGINEERING, авторизований дистриб'ютор австрійського виробника INNIO Jenbacher.

Компанія запропонувала 1,13 млрд грн, очікується підписання договору.

Участь у тендері взяли 4 компанії.

Чи працюватимуть каналізація та світлофори під час блекаутів.

- Один зі страхів киян - що під час блекаутів перестане працювати каналізація в будинках.

Дехто каже, що каналізація не працюватиме без насосів, інші кажуть, що вона самотічна.

Як насправді?.

- Ми можемо спиратись на досвід, який вже є: 2022-2023 роки.

Було декілька ситуацій зі значним знеструмленням міста, коли припинилось водопостачання більшій частині Києва.

Ми мали проблему з водопостачанням, але каналізаційних проблем не було.

Взагалі, каналізація централізована, вона має насосні станції, які забезпечують її роботу.

Тому не можна сказати, що вона може працювати без живлення.

Звичайно, в умовах тривалого блекауту в штатному режимі вона працювати не зможе.

- Ризики або відсутність ризиків щодо каналізації однакові як для малоповерхових будинків, так і для хмарочосів?.

- Великої різниці немає.

Скільки будемо без світла? Усе, що треба знати про відключення електроенергії.

- Одним з неприємних наслідків відключення електроенергії є непрацюючі світлофори.

Чи можливо їх заживити на інші лінії?.

- Годину тому у мене закінчилась нарада з патрульною поліцією і центром організації дорожнього руху.

Вони визначили пріоритетні перехрестя, де буде забезпечено резервне живлення світлофорів.

Ми вже закуповуємо спеціальні батареї з інверторами.

Вони накопичуватимуть електроенергію, коли вона є, і світлофори працюватимуть на батарейках під час вимкнень.

Це дозволить не залучати патрульну поліцію для регулювання руху.

- Скільки батарей закупите?.

- До кінця року хочемо встановити мінімум 50 таких систем.

- А скільки світлофорних перехресть у Києві не працюють під час вимкнень електроенергії, за даними поліції?.

- Поліцейські передали нам перелік із 40-ка пріоритетних і складних місць.

- Чи буде місто ставити сонячні батареї на світлофори?.

- Вони влітку працюють на повну потужність, взимку їхня ефективність лише 10-15%.

Чому з кранів тече іржава вода.

- У 2022 році Київ сидів без холодної води півтори доби.

Чи можливе повторення такої ситуації?.

- Питання риторичне.

Тоді було ураження не буду говорити якого об'єкту.

Звичайно, це можливо (у разі повторних обстрілів).

- Кияни скаржаться на іржавий або зелений колір води, яка тече з кранів.

Інколи вода буває з болотним запахом.

В чому причина?.

- Про болотний запах не чув.

Система водопостачання базується на заборах води з великих річок і артезіанських джерел.

Було питання щодо вмісту заліза саме у тій воді, що видобувалась зі свердловини, зокрема на Оболоні, проспекті Івасюка.

Там побудовані і не введені в експлуатацію мережі, які зараз якимось дивом перебувають у приватній власності.

Вони закільцьовані, і не відбувається нормальний процес водопостачання.

Сказати, що у нас вода вся зелена і так далі - такого немає.

Вода відповідає українським СНіПам (будівельним нормам і правилам).

Відтінок може бути через стан труб.

До того ж, влітку використовується набагато більше реагентів для очистки води.

Тариф на воду залишається незмінним, при тому, що всі складові тарифу - вартість електроенергії, вартість реагентів - вже давно не поміщаються в той тариф.

Звичайно, хотілося б, щоб якість води була кращою.

Саме для того ми йдемо на переформатування управління інфраструктурою водопостачання.

Ви, мабуть, чули, що Київрада ухвалила рішення про створення комунального підприємства (КП) "Київводоканал" і передачі йому водної інфраструктури.

Це дозволить залучити кошти і підтягнутися до європейських стандартів в якості води.

"Ще два-три місяці протягнемо".

Чому у водоканалах б'ють на сполох через тарифи і хто винен в іржавій воді з-під крана.

- У 2006 році за сумнівною схемою створили "Київенергохолдинг", до складу якого до сих пір входять "Київгаз" і "Київводоканал".

Бенефіціарами цієї компанії були спочатку Василь Хмельницький, потім Сергій Льовочкін.

Чому міська влада тільки зараз вирішила забрати інфраструктуру у ПрАТ АК "Київводоканал" і передати її новоствореному КП "Київводоканал"?.

- Ми поступово йшли до цього кроку.

Зараз трошки "стали на ноги" і можемо зайнятися питанням "Київводоканалу".

Якби не війна, то, можливо, могли почати раніше.

Процес переходу - це не просто змінити вивіску на будівлі, а складне реалізаційне питання.

У "Київводоканалі" працює близько 7 тисяч людей, яких треба втримати і створити для них умови соціальні умови, зарплату.

Робити цей перехід треба не для якихось політичних дивідендів, мовляв ми щось повернули, у когось забрали, а для того, щоб забезпечити підприємство ресурсами, в посиленому режимі допомагати і контролювати, що там відбувається.

Ми тільки завершили процес по КП "Київтеплоенерго" - бюрократія з'їдає набагато більше часу, ніж заміна десятків кілометрів труби.

Зараз займатимемось водоканалом.

- Скільки коштів буде внесено в статутний капітал?.

- Ми встановили розмір статутного капіталу на рівні 1,5 мільярда гривень, але це не означає автоматичне бюджетне наповнення.

Можливо, його доведеться наповнювати років пʼять.

Будемо фінансувати підприємство по мірі можливостей.

- Чому кияни вдруге, як і в історії з "Київенерго" Ахметова, змушені будуть зі своїх податків фінансувати ремонт зношеної інфраструктури?.

- Риторичне питання.

Так чи інакше, ми з вами вимушені сплачувати за інфраструктуру міста, в якому проживаємо, через тарифи або через податки.

Безкоштовних речей не буває.

Ми просто самі себе обманюємо.

Правильно було б, щоб існували економічно обґрунтовані тарифи.

І тоді не доведеться доплачувати їх з податків.

За кордоном тарифи на комунальні послуги не є політичним питанням.

Знайомий приїхав з Лондона, каже, що вивіз сміття там коштує 150 фунтів на місяць (близько 7,7 тис грн).

- Скільки відсотків співробітників комунальних підприємств у сфері ЖКГ мобілізовані до лав ЗСУ і яка вакантність у "Київводоканалі" і "Київтеплоенерго"?.

- Житлово-комунальній сфері завжди бракувало персоналу, особливо зварювальників, слюсарів, трактористів, водіїв сміттєвозів та екскаваторів.

Зараз ситуація ще гірша.

Загалом, вакантність на комунальних підприємствах ЖКГ майже 50%.

Близько тисячі працівників мобілізовані до Збройних сил.

Тому навантаження на тих людей, які залишилися, можете уявити.

Але поки тримаємось.

Чому Пантелеєв не хоче бути міським головою.

- Яка вартість будівництва 1 кілометра водопровідних мереж з усією потрібною інфраструктурою?.

- Вартість прокладання мережі діаметром 50 міліметрів, наприклад, через територію палісадника і перекладання мережі на вулиці Набережно-Луговій діаметром 100 міліметрів з відновленням дороги може відрізнятись в десятки разів.

- Якби ви були міським головою і у вас був вибір - зробити за 220 мільйонів гривень благоустрій на острові чи оновити Х кілометрів трубопроводу, що б ви обрали?.

- (Сміється) Ви хочете, щоб мене звільнили? Дуже складно.

Тому я і не хочу бути міським головою, щоб такі рішення не ухвалювати.

Звичайно, я за свою кафедру можу "топити", коли ми обговорюємо напрямки бюджету, кожен бореться за свій напрямок.

Бути міським головою - складна місія, тому що треба намагатися сподобатися всім.

У нас останні 5 років активно розвивався напрямок ремонту і будівництва парків.

Ми отримали від киян оцінку цієї роботи, тому що кожен з нас хоче відпочивати в красивих і естетичних місцях.

У всьому повинен бути розумний баланс, повинна будуватися інфраструктура, ремонтуватись теплові мережі і дороги, об'єкти благоустрою.

Знаєте, на жаль, сфера житлово-комунального господарства була недолюблена тривалий період, спочатку в останні радянські роки, потім на початку незалежності.

Вона фінансувалась за залишковим принципом, тому накопичувалося багато проблем, які стають невідворотно критичними.

Хочеш не хочеш, їх треба вирішувати.

- Зараз сфера ЖКГ фінансується теж за залишковим принципом?.

- Ні.

- Ви ж стали втричі менше планових замін труб робити.

- Зараз війна, до неї фінансування було на хорошому рівні.

Я вам скажу, що для міського голови напрямок ЖКГ входить у топтри-топчотири пріоритетів.

Він чудово усвідомлює наслідки бездіяльності.

Петро Пантелеєв: "Бути міським головою - складна місія, тому що треба намагатися сподобатися всім".

- Резюмуючи: в Києві щоліта немає гарячої води, холодна вода іржава, є великі втрати тепла при опаленні, на одному й тому ж місці на Либідській площі пʼять разів прориває трубу.

Чи відчуваєте ви персональну відповідальність за все це і чи задумувались над відставкою?.

- Звичайно, я відчуваю відповідальність, не перший рік працюю.

Але над відставкою не задумувався, тому що складні моменти я сприймаю як виклик, який треба долати.

У нас сформувалася гарна команда фахівців, яких я дуже ціную.

Зараз треба думати над тим, як подолати всі кризові виклики, а не про якісь відставки або якісь речі, які характеризують слабкість.

Я за те, щоб більше професійних людей "втягувати" в хорошому розумінні в сферу комунального господарства і насичувати галузь кваліфікованими кадрами.

Це непопулярна галузь для тих, хто обирає кар'єру, і черги на цю роботу немає.

- Переформулюю запитання: чи комфортно вам працювати в умовах, коли керівництво ставить в пріоритет вау-ефекти, "малювання губ" місту і політичні домовленості, замість того, щоб займатись інфраструктурою, яку не монетизуєш на наступних виборах у вигляді голосів виборців?.

- Я відчуваю, що мій напрямок пріоритетний для керівництва міста, це відображається в кількості організаційних речей, в допомозі, у фінансуванні.

І мені цього більш, ніж достатньо, щоб професійно відноситися до своєї роботи.

Я не оцінюю якісь моменти з емоційної точки зору.

Працювати в команді Кличка комфортно і ми даємо результати.

Якщо говорити про те, що вже зроблено, то можна ще пару інтерв'ю записати.

Без недоліків не буває, ситуація не ідеальна.

Але ми йдемо вперед.