Чи має Україна пильно стежити за можливими провокаціями з боку Придністров’я?

З наближенням 28 лютого – дати, на яку в окупованому Придністров’ї призначено проведення загального з’їзду місцевих “депутатів”, – зростає напруга й стає актуальним питання про наміри Кремля.

Оазу Нантой, депутат парламенту Молдови, один із небагатьох молдовських парламентарів, що мають глибоке розуміння придністровської проблематики та стратегії Росії, висловлює припущення щодо можливої визнання Москвою “незалежності” Придністров’я.

Однак, наслідки такого кроку залишаються невизначеними, адже для Кремля ключовим є вплив на всю Республіку Молдова через Придністров’я.

Проведення з’їзду у Тирасполі вважається політичною провокацією, організованою за ініціативою Кремля, спрямованою на підтримку Володимира Путіна.

Визнання Росією “незалежності Придністров’я” може спровокувати деякі реакції, але не викликати катастрофічних наслідків.

Наприклад, Молдова не має спільного кордону з Росією, тож реальний вплив на ситуацію буде обмеженим.

Також, це може виявитися стимулом для Києва та Кишиніва зосередити зусилля на мирних способах реінтеграції Республіки Молдова.

Навіть у випадку негативних сценаріїв, дії придністровських військових не є загрозливими військовими потенціалом, що могло б вплинути на ситуацію в широкому масштабі.

Загалом, провокації РФ не обмежуються лише Придністров’ям, і можна очікувати певних проблем у Гагаузькій автономії на півдні Молдови.

Проте, головною метою Росії залишається вплив на майбутні президентські вибори у Молдові, а не лише ситуація на Дністрі.

Зазвичай, провокації, подібні до придністровського “з’їзду”, пов’язані з внутрішньополітичними аспектами Молдови, включаючи майбутні вибори та референдуми.