Микола Томенко розповів про відсутність адекватних воєнних законів для воюючої України

Вже 2,5 роки керівництво Верховної Ради БЛОКУЄ процедуру позбавлення мандатів депутатами Верховної та місцевих рад від ЗАБОРОНЕНИХ проросійських ПАРТІЙ.

- припинено його громадянство або він постійно проживає закордоном..

Звісно, влада щодо цих слуг Медведчука-Путіна жодних активних дій досі не застосовувала.

Ще сумніша і цинічніша ситуація із майже 4 тисячами депутатів місцевих рад від Медведчука-Сальдо-Шарія…

Урядовий законопроект з цього приводу принципово НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ парламентом з 20 червня…2022 року.

Тобто більш як 2 роки ВІЙНИ з путінською росією, якій ці депутати служили?!

Для прикладу, в Херсонській міській раді досі обіймають відповідальні посади очільники партії Сальдо?!

2. МАРОДЕРИ бюджетних коштів.

Посадовці, яких звинувачено в розкраданні бюджетних коштів, що прямо та опосередковано повʼязані із фінансуванням ЗСУ, скористалися нормою статті 183 ККУ про заставу і фактично уникли покарання.

Очевидно, що на час правового режиму воєнного стану необхідно ВІДМІНИТИ можливість застосовувати ІНСТИТУТ ЗАСТАВИ, щонайменше до посадовців, яких звинувачують у розкраданні бюджетних коштів.

Я вже мовчу про офіційну ОБІЦЯНКУ у своїй президентській програмі Володимира Зеленського для ВСІХ чиновників, навіть, у мирний час:

«Підозрюваний у корпуції НЕ ВИЙДЕ під ЗАСТАВУ. Засуджений за корупцію отримає КОНФІСКАЦІЮ майна і ДОВІЧНУ ЗАБОРОНУ обіймати державну посаду».

Хотілось, щоб президентська більшість ВР, хоча б на період Війни, виконала ці справедливі обіцянки президента.

3. ДИВЕРСАНТИ, ПАЛІЇ, УКРАЇНОЖЕРИ та інши СЛУГИ путіна в Україні.

Останнім часом на всій території країни активізувалися різного роду диверсанти, палії авто військових тощо. Свої дії вони прямо координують із російськими окупантами та отримають за це відповідну винагороду. Тож актуальним є невідкладне уточнення цілої низки норм Кримінального кодексу України, зокрема розділу « Злочини проти основ національної безпеки Украіни», щодо посилення санкцій проти злочинної діяльності таких осіб.

Ще цинічніша історія із ПРИНЦИПОВОЮ ВІДМОВОЮ керівництва Верховної Ради ввести відповідальність за УКРАЇНОФОБСЬКУ публічну діяльність, тобто таку, що заперечує субʼєктність Української держави, української нації, зневажає українців, їх історію, мову та культуру.

Показово у цьому плані є той факт, що заступник Міністра енергетики Хейло виявився не лише потенційним мародером, а й справжнім україножером (хоча за це досі відсутня навіть адміністративна відповідальність)!

4. МОСКОВСЬКІ «канонічні» ПОПИ та їх «церковне військо» із більш як 8 тисяч парафій.

І насамкінець, про найболючіше релігійне питання, яке ще недавні прихильники московського патріархату у владі, досі бояться вирішити.

Тут йдеться не лише про багатостраждальний законопроект щодо процедури заборони релігійних організацій повʼязаних з росією. Це і про багаторічні й безрезультатні позови проти колаборантів у путінських рясах, які за гроші всіляко затягують наші судді-бюджетні мільйонери та злочинну владну бездіяльність у справі повернення у державну власність наших національних святинь. Тим часом, у сфері так званої духовної єдності з російською православною церквою, у воюючій Україні діє більш як 8 тисяч парафій.

Як бачимо важливими складовими УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ є не лише героїзм і мужність ЗСУ, самовіддана праця медиків, рятувальників, волонтерів і всього українського суспільства. Потрібні й адекватні ЗАКОНИ ВОЄННОГО часу, їх безумовне ДОТРИМАННЯ всіма громадянами та НЕВІДВОРОТНІСТЬ покарання за їх ігнорування.