За все треба платити, тому я був готовий, - Олесь Доній про своє ув’язнення за боротьбу за незалежність України

Про це він розповів на каналі «UKRAINE THE BEST».

Як розповідає гість програми, ще коли Україна була частиною СРСР, він та інші студенти боролися за незалежність. Але на відміну від попередників, дисидентів і політв’язнів, додає експерт, вони ставили питання не лише про те, аби боротися, а саме виборювати незалежність, це вже була радикальна відмінність.

«Я розписав тоді такі окупаційні страйки. Десь почув назву, точніше почули назву у Польщі, я не знав, що це таке «окупаційний страйк», не чув ще, що в 1968, наприклад, у Парижі захоплювали театри чи інші приміщення, але от слова «окупаційний страйк» до нас долетіли. Як воно відбувається, ми не знали, тому я зробив, як знав, як придумав. А за все треба платити, тому я був готовий», - розповідає Олесь Доній.

А тоді, продовжує ідеолог, його посадили у Лук’янівку, це була стаття від 3 до 5 років за захоплення державних споруд – Червоного корпусу. До того ж, зазначає він, людина, яка раніше писала публічний донос, яку підозрювали у співпраці з КГБ, потім зробила гарну кар’єру. Тим не менш, розповідає експерт, ця історія закінчилась, Україна стала незалежною і далі він пішов у політику.

«Були плітки у Києві, що в університеті Шевченка є підпілля, тому я туди спеціально поступав, єдине, що підпілля не знайшов. Але перший мій політичний виступ був у 1986 році. Я почав вимагати, щоб в університеті Шевченка викладання було українською. Бо для мене був шок, що викладання було російською, а я хотів вивчити українську, у нас же ніде в середовищі не розмовляли українською, ні у дворі, ні в родині, ні у школі», - пояснює Олесь Доній.