ЕП зібрала представників банків, бізнесу та держави на Банківському форумі: про що домовилися

25 червня Економічна правда провела перший від початку великої війни Банківський форум, який об?єднав представників регуляторів, банків, бізнесу та влади. Наприкінці заходу найбільші українські банки підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.

У заході взяли участь голова Національного банку Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, заступниця директора Фонду гарантування вкладів Ольга Білай, голова правління банку ПУМБ Сергій Черненко, голова правління "ОТП банку" Володимир Мудрий, заступниця голови правління "Райффайзен банку" Лариса Бондарєва, заступниця голови правління Sense Bank Олена Зубченко, заступниця голови правління "Укрсиббанку" Наталія Савчук, члени наглядових рад банків, представники профільних асоціацій та бізнесу.

Захід розпочався з розмови в.о. головного редактора "Економічної правди" Миколи Максимчука з головою НБУ Андрієм Пишним. Зокрема, голова регулятора відповів на критику монетарної політики Нацбанку, завдяки якій банки минулого року отримали рекордні прибутки. Також Пишний розповів про першіпідсумки валютної лібералізації.

"Середньоденний обсяг перебігу валюти з метою сплати проценту за старими, зовнішніми кредитами з 24 травня по 20 червня становить 2 мільйони доларів на день. Середньоденний обсяг репатріації дивідендів становить 4 мільйони на день", ? заявив він.

Під час першої панельної дискусії представники банків ділилися своїми спостереженнями щодо змін, які внесла війна у їхні бізнес-моделі, а регулятори розповіли, як вони адаптовують до нових умов свої політики та практику взаємодії з ринком.

Зокрема, у Нацбанку відзначають, що роль традиційних стрес-тестів банківської системи наразі зменшилася, адже більшість активів системи становлять безризикові активи: ОВДП та депозитні сертифікати.

Ольга Білай з ФГВФО зауважила, що банківська система залишається стійкою та платоспроможною, а Дмитро Олійник з НБУ додав, що банк, який мав проблеми з виконанням нормативів за підсумками останнього стрес-тестування, наразі справно виконує план докапіталізації.

Водночас банки звернули увагу на ризики, які несе енергетична криза для їхньої операційної діяльності. Особливо наступної зими. "Нам реально треба думати про те, що ми будемо робити взимку з нашими відділеннями. Адже нам треба ще й опалення. Можливо, ми будемо переходити в онлайн-режим", ? заявила членкиня наглядової ради "Укрексімбанку" Вікторія Страхова.

Дискусія не обійшлася без несподіванок. Зокрема, заступниця голови правління "Укрсиббанку" Наталія Савчук заявила, що наразі її установа розглядає можливості розпочатикредитування оборонного сектора попри те, що, як правило, банки з іноземним капіталом не фінансують проєкти, пов?язані з війною.

"Оборонний сектор ми не визначали для себе пріоритетним. Але ми бачимо зараз як Франція підтримує Україну і банки змінюють свої підходи, дивлячись на те, які сьогодні пріоритети", ? заявила вона.

Під час форуму банки не могли не згадати про минулорічне підвищення податку на прибуток. Детальніше це питання обговорювалося під час дискусії голови Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського з Данилом Гетманцевим.

Зокрема, Гетманцев наголосив, що рішення про оподаткування прибутків банків за 2023 рік за ставкою 50% було поганим, адже фактично його ухвалили "заднім числом". За його словами, держава "поки що не планує застосовувати такий захід цього року". Водночас він назвав певні диспропорції, які склалися у системі оподаткування фінансового сектору.

"Наразі існує різниця між ставками оподаткування прибутків банків (25%) та небанківських фінансових установ (18%), і ми бачимо тут можливості для перетоків або ж використання способів зі зниження податкового навантаження", ? сказав він.

Крім цього, голова фінансового комітету Ради нагадав про дефіцит коштів для потреб оборони, який вимірюється "сотнями мільярдів гривень", а також про те, що єдиним виходом з цієї ситуації єпідвищення податкових ставок. "У нас, фактично, хороших рішень не залишилося. І ми з вами повинні бути свідомі в цьому", ? додав він.

Під час другої панельної дискусії форуму представники банків та бізнесу обговорювали питання відновлення кредитування. Попри зростання обсягів кредитування операційної діяльності малих та середніх підприємств, інвестиційні кредити залишаються пригніченими.

Відновленню інвестиційних кредитів заважають високі військові ризики. Мінімізувати їх можливо завдяки програмам страхування, які залишаються недоступними для ринку. Зокрема, модераторка дискусії, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан, поділилася досвідом своєї компанії в отриманні такої страховки. "На це пішли місяці паперової роботи та погодження на всіх рівнях", ? зазначила вона.

Страхування від воєнних ризиків наразі пропонують деякі українські страховики. Зокрема, директор корпоративного бізнесу Страхової компанії "ІНГО" Андрій Семченко зазначив, що його компанія пропонує таке страхове покриття та бере на себе більшість бюрократичної роботи з іноземними перестраховиками.

Кредитні портфелі банків також змінюються та адаптовуються до умов великої війни. Якщо минулого року переважна більшість позик видавалася у межах програми "5-7-9", тобто субсидувалися державою, то наразі все більше кредитів банки видають на ринкових умовах.

Своїм досвідом ринкового кредитування поділився голова правління "ОТП Банку" Володимир Мудрий та заступниця голови правління "Райффайзен банку" Лариса Бондарєва.

Щоправда, така адаптація не рятує великий бізнес, який традиційно кредитувався за кордоном. За словами керівника офісу СЕО групи "Метінвест" Олександра Водовіза, поточні валютні обмеження НБУ фактично відрізали компанії доступ до міжнародних запозичень. За його словами, внутрішній кредитний ринок не може задовольнити всіх потреб компанії у капіталі, тож там з нетерпінням очікують на подальшу валютну лібералізацію.

За підсумками заходу 17 найбільших банків, сумарні активи яких становлять понад 83% активів банківської системи,підписали Меморандум щодо банківського кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Зокрема, підписантами стали: Райффайзен Банк, А-Банк, УКРС?