О рыночных тарифах, независимости регулятора и деньгах на восстановление. Интервью с директором Energy Community Артуром Лорковски

25 червня відбулась по-справжньому історична подія - у цей день офіційно стартували перемовини про вступ України до Європейського Союзу.

В рамках інтеграційного процесу Україна, серед іншого, зобов'язана наблизити власні стандарти в енергетиці до діючих у Євросоюзі.

Секретаріат Енергетичного співтовариства, очолюваний Артуром Лорковські, є тим органом, який покликаний допомогти нам на цьому шляху.

Під час розмови герой інтерв'ю визнає прогрес у реформуванні українського енергетичного сектору, але при цьому не забуває нагадати й про проблеми, які мають бути вирішені вже найближчим часом.

Ключові з них за останні декілька років не змінились.

Це повна незалежність регулятора, перехід населення та бізнесу до ринкових цін на енергоресурси, а також демонополізація ринків газу та електроенергії.

Як Україна з цим справляється?.

Про проблеми енергетичної галузі, тарифи та корупційні ризики.

- Минулого тижня ви мали зустрічі з українськими урядовцями, депутатами, керівниками енергокомпаній, під час яких обговорювали виконання наших зобов'язань у рамках співпраці з Енергетичним співтовариством.

Які основні досягнення України за минулий рік?.

- Ключовим досягненням, безумовно, є те, що Україна вижила за останні дві зими.

Це ключовий момент з точки зору електроенергії та газу.

Друге - Україна та ЄС офіційно почали перемовини про вступ до Європейського Союзу.

Третє - навіть під час війни ви продовжуєте реформувати енергетичний ринок.

Це дійсно дуже похвально і є винятковим випадком.

Секретаріат робить все можливе, щоб підтримувати ці процеси.

- Можете перелічити ключові проблеми, які досі лишаються в енергетичному секторі України? Якщо винести за дужки Росію, звичайно.

- Так, Росія без сумніву є ключовою проблемою.

Але крім неї, на мою думку, варто звернути увагу на ефективність роботи як ринку електроенергії, так і газового ринку.

У сфері електроенергетики залишаються певні неефективності, які не дозволяють лібералізувати ринок та надіслати належні сигнали ринку: як споживачам, так і виробникам.

В газовому секторі також є неефективність, яка була спровокована газовим ПСО, що призвело до монополізації ринку в різних сегментах.

Отже, демонополізація на ринках електроенергії та газу - це два ключових питання, на які варто звернути увагу та вирішити їх.

Артур Лорковські.

НАК "Нафтогаз".

- Говорячи про лібералізацію, з 1 червня відбулось чергове підвищення вартості електроенергії для населення.

Чи має ціна зростати в майбутньому, з огляду на війну?.

- Я думаю, що ціни на електроенергію повинні дорівнювати вартості її виробництва, тому що це основний принцип, але також ціни повинні включати вартість відновлення зруйнованих потужностей.

Що стосується останнього аспекту, то Євросоюз та інші донори можуть зробити свої внески, за умови, що гроші на реконструкцію також будуть залучатися з внутрішнього ринку.

- Ваша позиція, що всі ціни на енергоносії мають бути ринковими.

Коли це має статися?.

- Одне з питань - це покриття витрат на виробництво.

Якщо виробництво не покривається, то в системі накопичуються борги і в будь-якому випадку хтось має сплатити цей борг.

Тому ті ж самі споживачі платять, але не через ціни, а через бюджет, тому це альтернатива.

І вартість відновлення також повинна бути покрита ціною.

Цей процес буде підтримуватися зовнішніми донорами, Energy Community вже мобілізувала 500 мільйонів євро на те, щоб підтримати швидке відновлення енергетики, але ціна повинна відображати ці збитки.

- Ці 500 мільйонів євро були акумульовані у Фонд підтримки енергетики України, управління яким здійснює Секретаріат Енергетичного співтовариства?.

- Так.

- Можете коротко підвести підсумки роботи цього Фонду? Чи продовжиться підтримка України в майбутньому?.

- Фонд фокусується на завданих Росією збитках енергосистемі України.

Тож з жовтня 2022 року удари були по інфраструктурі, яка відповідає за передачу та розподіл електричної енергії, тому на той час Фонд виділяв гроші на відновлення об'єктів передачі та розподілу.

Тепер ми спостерігаємо руйнування потужностей генерації і тому обговорюємо з українськими компаніями, як Фонд може підтримати відновлення генерації до зими.

- Чи бачите ви якісь корупційні ризики під час використання цих коштів в Україні?.

- Було проведено багато заходів, щоб уникнути цих ризиків.

Будь-який випадок корупції підірве репутацію цього Фонду.

- Можете назвати ці заходи?.

- Один з ключових - це те, що закупівлі організовує американська компанія Tetra Tech, яка реалізує проєкт USAID Energy Security Project.

В рамках цього проєкту були виділені ресурси для організації закупівель для Фонду підтримки енергетики.

- У ЗМІ багато повідомлень про корупцію в українських державних компаніях.

Як ви оцінюєте корупційні ризики в секторі загалом?.

- Завжди, де є державне втручання на ринку, воно створює простір для корупції.

Але Секретаріат Енергетичного співтовариства не є інституцією, яка має право відслідковувати справи про корупцію.

Про незалежність регулятора, об'єднання ринків ЄС та "гігават Зеленського".

- В попередніх інтерв'ю ви неодноразово наголошували на важливості незалежності Комісії з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП або регулятор).

Після зміни її голови, на вашу думку, регулятор став більш чи менш незалежним?.

- Повністю незалежний регулятор це європейський стандарт.

Якщо ви хочете вступити до Євросоюзу, вам потрібно збільшити незалежність регулятора.

Існує три основних рівні незалежності.

Перший - призначення урядом членів комісії, які були запропоновані незалежною Конкурсною комісією.

І ми очікуємо, що це рішення буде ухвалено найближчим часом, щоб Комісія могла повноцінно функціонувати.

Другий - закон "про незалежність регулятора", який, як очікується, буде ухвалений парламентом у першому кварталі 2025 року.

Україна сама зобов'язалася ухвалити цей закон та збільшити незалежність регулятора.

Третій елемент - зміни до Конституції, які могли б допомогти досягти повної незалежності НКРЕКП, але це не завдання на сьогодні.

До цієї дискусії можна повернутися після війни.

- Закон про REMIT (покликаний запобігти зловживанням на оптових енергетичних ринках) має повністю запрацювати з 1 січня 2025 року.

Чи ви задоволені тим, як проходить процес його імплементації?.

- Безумовно, так.

Закон про REMIT повинен забезпечити прозорість та дозволить уникнути маніпуляцій на ринку, особливо компаніями, які можуть мати настільки велику ринкову владу, яка дозволить їм впливати, наприклад, на формування цін.

Для того, щоб цей закон був повністю імплементований, Україна повинна мати повністю незалежного регулятора.

Але також є необхідність у тому, щоб створити систему за цим.

Наприклад, систему, яка надає методологію визначення штрафів.

І це включає в себе багато роботи, але прогрес в імплементації цього закону є задовільним.

Чому треба готуватись до підвищення цін на електроенергію.

Інтерв'ю з головою енергорегулятора.

- Тобто закон таки має шанси повністю запрацювати з 1 січня?.

- REMIT - це просто інструмент, але щоб використовувати його вам потрібно мати інституцію, яка може ним користуватися.

Тому незалежність регулятора в цьому контексті ще більш важлива.

- Зараз триває підготовка до наступної зими.

Чи робить українська влада та енергетичні компанії максимум з можливого, щоб добре підготуватись? Можливо, ви бачите якісь очевидні проблеми, на яких варто було б зосередитися.

- Українська влада та компанії дуже точно визначають перелік обладнання, необхідного в рамках підготовки до зими.

Є повне розуміння, які типи обладнання необхідні.

Також є розуміння того, що є на ринку та що треба доставити.

Інші проблеми - які ринкові умови потрібні з українського боку для того, щоб обладнання функціонувало.

Наприклад, ринкова ціна на газ, щоб турбіни могли виробляти електроенергію, а вона могла бути реалізована на ринку за належною ціною, яка б покривала всі операційні затрати та витрати на нове обладнання.

Отже, це завдання для української сторони, уряду, щоб створити ці ринкові умови роботи.

Для нас ключове завдання - вчасно доставити певну кількість обладнання додатково до того, що українські компанії можуть профінансувати за рахунок власних ресурсів.

Як я вже зазначав - дуже важливо мати певний рівень цін на українському ринку, щоб компанії могли взяти гроші з ринку і їх вистачило на придбання обладнання та його встановлення.

- Говорячи про ці умови, в першу чергу ви маєте на увазі скасування прайс-кепів?.

- Дискусія про скасування граничних цін триває вже давно, і це пропозиція та порада Energy Community, щоб повністю перейти на ринкові умови.

- Коли вони можуть бути скасовані?.

- Щоб зробити це безпечно, на нашу думку, це повинно бути поєднано з повною імплементацією закону про REMIT.

- Говорячи про Market Coupling - повне об'єднання ринків.

Коли цей процес може бути повністю завершений?.

- Необхідне для цього законодавство мало б бути ухвалено до кінця 2023 року.

Зараз Україна суттєво затримується в цьому процесі, тому ми закликаємо органи влади прийняти необхідне законодавство якомога швидше.

Бажано - до середини вересня.

- Однією з передумов для повного об'єднання ринків є обрання NEMO (модель номінованого оператора ринку.

Спрощено - це біржа, яка буде під'єднана до системи таких самих NEMO в Європі і зможе обмінюватись з ними даними в реальному часі для здійснення торгових операцій).

Як ви вважаєте, яку модель запровадження NEMO: монопольну чи конкурентну має вибрати Україна?.

- Український ринок доволі великий для використання конкурентної моделі.

І пропозиція Секретаріату Енергетичного співтовариства - застосувати в Україні саме конкуренту модель NEMO.

Водночас, ми розуміємо, що під час війни може бути тимчасово застосована монопольна модель.

Гігават Зеленського.

Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими.

- На вашу думку, наскільки реальні озвучені Зеленським плани з побудови до 1 ГВт маневрової генерації до початку зими?.

- На це впливає велика кількість чинників.

Перше - наявність коштів для купівлі обладнання, друге - наявність самого обладнання, тобто чи взагалі такий обсяг є на складах та чи можна його доставити в Україну.

І третє - чи створить уряд умови, щоб дати ціновий сигнал ринку, потенційним інвесторам про те, що варто входити в цей ринок.

Якщо усі ці три умови будуть виконані, то такі плани цілком реалістичними.

- Що з цих трьох пунктів у нас вже є?.

- Я відповідальний за підтримку донорів (в тому числі фінансову - ЕП) і така підтримка у вас є.

- Як щодо інших двох?.

- Це є предметом подальших обговорень.

- Якщо підводити підсумки, наскільки ефективним був цей ваш візит в Україну?.

- Він був дуже ефективним.

На конференції з відновлення у Берліні ми почули заклики до дій та підтримки.

Візит в Україну був необхідним для практичного розуміння того, про які проєкти йшла мова і як ми можемо взяти участь в їх реалізації до зими 2024-2025 років.

Після візиту ми будемо стежити за проєктними промоутерами і будемо зв'язувати їх з донорами, щоб вони могли отримати необхідну підтримку.