Украина повышает градус. Против грузинских и армянских виноделов готовят санкции

Об'єднані в корпорацію "Укрвинпром" вітчизняні винороби вже рік добиваються запровадження Україною санкцій проти низки виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії, продукція яких нібито досі продається в Російській Федерації.

Учасники ринку закликають підійти до питання запровадження санкцій максимально зважено, адже категорія має чимало поціновувачів в Україні.

Попереджають: якщо буде запроваджена масштабна заборона, замість знятої продукції на поличках магазинів можуть з'явитись підробки.

Що сталось.

Вже рік як "Укрвинпром" добивається від РНБО запровадження санкцій щодо окремих виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії.

За даними об'єднання ряд компаній з цих країн постачають продукцію на ринок Російської Федерації та торгують на тимчасово окупованих територіях.

Наприкінці травня "Укрвинпром" відправив до СБУ перелік виробників, яким пропонується на 10 років заборонити торговельні операції, виведення капіталу за межі України, використання прав на торгові знаки, доменні імена та низку інших правочинів.

В переліку 17 підприємств, серед яких виробники добре відомих марок бренді ARARAT і Sarajishvili та грузинських вин "Брати Асканелі".

"Передбачених заходів буде достатньо, аби українські торговельні мережі не змогли завозити продукцію підприємств з санкційного списку та продавати її в Україні.

Якщо рішення затвердить Міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики, митниця не буде пропускати продукцію в країну", - пояснив ЕП генеральний директор "Укрвинпром" Володимир Кучеренко.

Майже половину запропонованого санкційного списку становлять виробники бренді, потужності яких розташовані у Вірменії.

Проте цей перелік не повний.

Його ще можна розширити, вважають в "Укрвинпромі".

"Ми склали попередній список, ґрунтуючись на інформації яка свідчить, що продукція цих виробників продається в магазинах країни-агресора, в окупованому Криму, у квазі-республіках на сході України.

Люди надсилали фотографії етикеток продукції, що стоїть у магазинах на тих територіях, як докази.

Усі, з ким спілкувались з цього питання в Центральних органах виконавчої влади, не заперечують - це достатня підстава для запровадження санкцій.

Ці виробники платять податки в РФ", - розповів ЕП Кучеренко.

Йдеться не про заборону всього грузинського вина та вірменського бренді.

"Ми закликаємо заборонити доступ продукції лише частини виробників, які намагаються "всидіти на двох стільцях", продаючи продукцію на ринку РФ і на окупованих територіях та при цьому залишаючись на ринку України.

Це стосується в першу чергу тих, хто має російських власників", - додав генеральний директор "Укрвинпрому".

У листі об'єднання до СБУ (копія є в розпорядженні ЕП), йдеться, що акціонери кількох грузинських виноробних заводів - члени дружньої до Кремля політичної партії "Грузинська мрія".

"Публічними донорами дружньої Кремлю "Грузинської мрії" є Зураб Чхаїдзе (ТОВ "Традиційна виноробня "Кахрі"), Вахтанг Карічашвілі (ТОВ "Болеро енд Компані", ТОВ "ГВМТ Груп"), Заал Дугладзе, Заза Кікабідзе (Georgian Wine Ltd), Нана Менабдішвілі (ТОВ "Цинандалі Старий Виноробний завод").

Всі ці компанії майже одночасно отримали гігантські замовлення від найбільших російських торгових мереж", - йдеться в листі.

У ньому ж зазначається, що "майже всі" бренди згаданих компаній представлені й в українських торгових мережах.

Мова йде про вина та бренді під торговими марками "Піросмані" (ТОВ "Дім Грузинського вина"), Гурджі (ТОВ "Гурджі"), Aregi (ТОВ "Астафян Холдинг"), що реалізуються в АТБ, "Сільпо", "Фора" та на маркетплейсі "Розетка".

Наразі запит щодо запровадження санкцій розглядається Міжвідомчою робочою групою з питань реалізації державної санкційної політики із залученням Міністерства аграрної політики та Мінекономіки.

В "Укрвинпром" підрахували, що після запровадження санкцій на ринку готової винопродукції звільниться ніша розміром близько 15%.

Цю прогалину могли б компенсувати українські виробники, які втратили через війну значні площі виноградників та виробничі потужності.

Це ж стосується й виробників бренді.

Виноробна галузь в Україні постраждала через війну, але не знищена.

Під час слухань "Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції" у Верховній раді, з посиланням на данні Держстату повідомлялось, що у 2022 році загальна площа виноградних насаджень зменшилась на третину до 26 тис.

Було зібрано 244 тисячі тонн винограду.

У довоєнному 2021 році площі вітчизняних виноградників становили 34,7 тис.

га, було зібрано 264,1 тис.

тонн винограду.

За підсумками 2022 року Україна посіла 28-е місце в світі виробивши 660 тис.

гектолітрів, або 0,26% світового ринку вина.

Перше місце належало Італії із 49,843 млн гектолітрів, що становить 19,3% усього світового виробництва, друге - Франції (45,59 млн гектолітрів, 17,65%), третє - Іспанії (35,7 млн гектолітрів, 13,83%).

Низці українських виробників, які найбільше постраждали від повномасштабного вторгнення вдалось релокувати потужності.

Один з яскравих прикладів - виноробне підприємство "Князя Трубецького" (Херсонська область).

Окупанти знищили 300 га виноградників підприємства, викрали винну колекцію вартість якої оцінюється $1 млн.

Виноробні потужності були знищені бомбардуваннями, ресторан, магазин, готель, офіс все було пограбовано.

Під час бойових дій в Гастомелі було знищено 72 тис.

пляшки готової продукції підприємства, яка зберігалась на складі.

Власники винарні розпочали бізнес з нуля, заснувавши в селі Веселе Новокаховської громади Stoic Winery.

Нині компанія виробляє вина ТМ Dnipro Hills.

Перенесли виготовлення продукції в Одеську область і відомі виробники "Артемівського" ігристого - "Артвайнері".

З 1950 році підприємство працювало в Артемівську, якому в 2016 році повернули історичну назву Бахмут.

Розлив п'яти найпопулярніших різновидів "Артемівського" був запущений на виробничих потужностях відомого виноробного підприємства "Таїрово Вайнері" (Одеська область).

В Одеську область перебрався і один з найбільших в Україні виробників бренді "Дім марочних коньяків "Таврія", виноградники і виноробні потужності якого були розташовані на Херсонщині.

На території виноробні окупанти облаштували ворожий госпіталь.

Вони демонтували та вивезли дві нові лінії розливу коньяків, також пограбували цех витримки спиртів та вивезли всю готову продукцію, яка була на складах.

Значна частина виноградників підприємства була знищена внаслідок бойових дій.

Продовжують працювати майже всі виноробні підприємства розташовані в Одесі і Одеській області, в Дніпрі, на Західній Україні.

Усередині 2023 року "Виноробна компанія "Шато Чизай" (Берегове, Закарпатської обл.) запустила в роботу новий завод із виробництва коньяку і виноградного напою в Берегівському районі Закарпатської області.

Скільки грузинського і вірменського алкоголю вживає Україна.

Категорія "грузинських вин" та "грузинських бренді" на українському ринку формувалася десятиліттями, розповідає директор одного з найбільших в Україні імпортерів алкогольних напоїв "ДІСНА" Андрій Каплан (компанія імпортує грузинські вина і бренді з 2003 року).

"Ця категорія має міцне ядро серед українських споживачів, для яких впізнаваність брендів має велике значення, а репутація вагоміша за "акційну пропозицію".

Лояльний споживач виокремлює та цінить органолептичні характеристики (смак, запах) продукції грузинського сегмента", - каже Каплан.

До 2019 року грузинське вино було номер один серед імпортних вин, на які в Україні сьогодні припадає більше 70% всіх продажів вина в пляшках.

Зараз доля грузинського вина за оцінками учвсників ринку не перевищує 20% в категорії імпортного бутильованого вина.

Стали менше пити? Як війна змінила алкогольні звички українців та ринок.

Після запровадження Росією ембарго на грузинські товари у 2006 році значна частина тамтешнього винного експорту спрямувалася до України.

Вихід на вітчизняний ринок супроводжувався активною кампанією з популяризації цього напою.

Попри дружні стосунки між державами і відсутність економічних бар'єрів протягом останніх 4-5 років категорія грузинського вина на українському ринку скорочувалась.

Відбувалось це під натиском італійських і іспанських вин.

Ця категорія стала доступнішою завдяки власному імпорту торговельних мереж (розлив готових виноматеріалів в Україні або за кордоном під торговельною маркою мережі), який дозволяє знизити ціну вина на 20%.

Водночас грузинські та вірменські вина і бренді встигли обзавестися в Україні лояльними споживачами, які орієнтуються у брендах, виробниках та навіть імпортерах.

Споживачі алкогольної категорії - доволі консервативні, погоджується заступник генерального директора з комерційних питань "Еко-маркет" Данило Майстренко.

"Новинок не дуже багато, оскільки споживачі звикли до продуктів, які вже давно на ринку.

Найчастіше купують добре знайомі їм торгові марки", - зазначив він.

Коли продукт важливіший за бізнес: що таке крафтове пиво та як воно завойовує Україну.

Після початку великої війни попит на алкогольні напої в Україні різко скоротився і тільки зараз поступово повертається до довоєнного рівня.

Це відповідним чином позначилось і на об'ємах продажів, особливо в середньому ціновому сегменті, який завжди чутливо реагував на економічну ситуацію і стан купівельної спроможності споживачів, кажуть учасники ринку.

"Споживання змінилось, зокрема і в сегменті алкоголю з Грузії та Вірменії.

Якщо раніше наші покупці частіше брали дорожчі сорти та марки, то тепер більше звертають увагу саме на ціну.

Відбулося просідання в середньому ціновому сегменті", - розповів Майстренко.

За його спостереженнями, в мережі "Еко-маркет" частка алкоголю грузинського походження у загальному об'ємі проданого міцних напоїв скоротилась з 4,6% у 2021 році до 2,4% у 2023 році.

Вірменського походження - з 0,5% до 0,3% відповідно.

"Після повномасштабного вторгнення попит на грузинські вина та бренді впав разом з загальним спадом попиту на алкогольні напої в цілому.

Це відображає загальне скорочення споживання в умовах кризи та нестабільності.

В травні-червні поточного року спостерігається невелика позитивна динаміка, що дає надію на відновлення продажів до довоєнного рівня", - погоджується Каплан.

Хто виграє від запровадження санкцій.

Якщо запропоновані санкції призведуть до значного зменшення обсягів алкогольної продукції з Грузії і Вірменії, то в сегменті бутельованого вина посилять позиції українські виробники і постачальники імпортних вин, які продаються в тій же ціновій категорії, вважають учасники ринку.

Що ж до бренді, то тут вітчизняні виробники матимуть найбільше переваг.

"Щодо можливого заміщення продукції, то слід наголосити, що органолептичні властивості грузинської та вірменської продукції унікальні, тому прямих аналогів не буде.

Але за перерозподілу ринку частина відійде до категорії "вина Італії", "вина Іспанії", - вважає Каплан.

На думку Майстренка, вітчизняні виробники вин зможуть посилити позиції за умови, що будуть обережними з ціною.

"Якщо ціна буде на рівні із закордонними аналогами, то найімовірніше покупець буде вибирати саме імпортний алкоголь", - сказав директор з комерційних питань "Еко-маркет".

Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині.

У сегменті бренді українським виробникам збільшити продажі буде простіше, адже вони і сьогодні мають потужні позиції.

Наприклад, в "Еко-маркет" на вітчизняну продукцію припадає 73,7% продажів в категорії міцного алкоголю.

Вона широко представлена в категоріях горілчаних виробів, вин та бренді.

Водночас для добросовісних виробників є небезпека, попереджають учасники ринку.

В сегменті бренді їх і зараз "атакує" продукція, що виготовляється з імпортних грузинських коньячних спиртів, а за виглядом пляшки та етикетки копіює напої оригінального походження з Грузії та Вірменії.

Співрозмовники ЕП на правах анонімності вказують, що на маловідомих виробників, які зловживають підробками, ніхто не звертає уваги, а от відомі вже отримали зауваження від Антимонопольного комітету, щодо продукції яка ззовні була схожою з грузинською.

Зокрема, у 2020 році комітет виявив порушення у вигляді поширення на алкогольних напоях - коньяках України, маркованих позначенням "AZNAURI"/"Азнаурі", виробництва ПрАТ "Одеський коньячний завод" інформації, що вводить в оману.

Аналогічне порушення вбачали і в діях АТ "Коблево" у зв'язку з реалізацією в торговельних мережах вина з позначенням ALIKO.

Дорогий український напій завойовує ринок.

Як ветеран ЗСУ виготовляє елітний алкоголь з бруньок смородини.

Учасники ринку закликають владу до пильності.

Адже, консервативність споживачів категорії сприятиме поширенню підробок.

На їхню думку, влада, якщо ухвалить масштабні санкції проти бутильованої продукції низки грузинських і вірменських виробників має вимагати значного посилення контролю від Держпродспоживслужби і Антимонопольного комітету, аби не допустити випадків продажу не тільки підробок, а і відвертого фальсифікату під виглядом знятої з поличок продукції.

Також, слід посилити контроль за імпортом коньячного і етилового спирту, в тому числі походженням з Грузії.