Богдан Бенюк розповів, коли актор по-справжньому починає розуміти своє призначення на сцені

Про це він розповів в авторській програмі Геннадія Кірії «Увага: Кірія».

За словами гостя програми, ми зараз наблизились до такого моменту, де актори не будуть постійно знаходитися у трупі того чи іншого театру, узагалі вони повинні стати мандрівними артистами, щоб їздити різними театрами України і грати всюди.

«Таким чином ми зробимо не тільки рекламу акторів по всій Україні, ми ще зробимо мобільність акторів, що обов'язково потрібно. І це серцебиття, бо, коли актори внутрішньо засихають, ти про щось думаєш інше. Коли актор палахкотить, у нього всередині душа, він живий чоловік, на нього тоді цікаво дивитися», - пояснює Богдан Бенюк.

Щодо зміни поколінь у театрі, зазначає він, то це завжди важко. Як згадує артист, коли він прийшов у театр імені Івана Франка у 1980 році, старі вистави закривали, і багатьох акторів почали виключати з репертуару, бо для них не знаходили ролей. За його словами, це трагедія, коли ти починаєш відчувати себе непотрібним, і для багатьох артистів це закінчилося трагічно.

«Коли я молодий був, думки були абсолютно абракадабра така, яка зараз у молоді, яка приходить у театр: що ж ви так довго сидите тут, та йдіть ви вже з цього театру, ви вже відпрацьований матеріал, усе, з вас уже нічого не буде. І ти глибоко помиляється. Тому що, якщо Господь Бог дасть дожити до таких літ, як я, тоді у тебе мізки починають перевертатися в інший бік, ти починаєш розуміти набагато глибше своє призначення на цьому світі, і тоді ти реально до нього підходиш», - розповідає Богдан Бенюк.