Історія створення популярного серіалу “Твін Пікс”
8 квітня 1990 року глядачі познайомилися із серіалом “Твін Пікс” та його головним героєм – блискучим та ексцентричним спецагентом ФБР Дейлом Купером у виконанні Кайла Маклаклена, який згодом отримав “Еммі” за цю роль.
Завдяки своїй незмінній ввічливості, нетрадиційним, але успішним методам розслідування, одержимій любові до вишневого пирога та “до біса чудової” кави, а також звичці записувати на диктофон повідомлення своїй невидимій секретарці Діані, агент Купер швидко став одним із найулюбленіших теледетективів.
В ексклюзивних архівних інтерв’ю BBC творці серіалу розповіли про його унікальну атмосферу та непересічного головного героя.
Сценарист Марк Фрост розповів в ефірі BBC Late Show, що частково натхненником цього персонажа був співавтор і режисер серіалу Девід Лінч.
“Я намагався певною мірою створити цей персонаж на образі Девіда, – казав Фрост. – Багато його дивацтв та увага до деталей, яких так багато у Девіда, з цим персонажем випливли на поверхню”.
Моторошний, кінематографічний і часто заплутаний, “Твін Пікс” не був схожий ні на що з того, що пропонувало телебачення того часу.
Його дія відбувається в однойменному мальовничому містечку, де агент ФБР Дейл Купер намагається допомогти місцевій поліції розслідувати вбивство старшокласниці Лори Палмер, яку грає Шеріл Лі. Поки Купер шукає вбивцю, місто поступово розкриває свої похмурі таємниці – злочинність, глибоко приховані травми та надприродні явища.
Перед цим Фрост був сценаристом телесеріалу NBC “Блюз Гілл-стріт” (Hill Street Blues) про перевантажену роботою поліцейську дільницю, який того часу став новаторським. Тож Фрост і Лінч хотіли ще вище підняти цю планку із “Твін Піксом”.
“Блюз Гілл-стріт” на початку десятиліття перевернув ідею поліцейського серіалу з ніг на голову, у нас був шанс зробити щось подібне з “Твін Пікс”. Я думаю, що цей жанр за останні кілька років вже застарів, і від класики цього жанру вже трохи втомилися. Можливо, є спосіб втілити нові ідеї та новий підхід у вечірніх серіалах? Саме так і з’явився “Твін Пікс”, – розповів Фрост.
Лінч, який тоді був добре відомий як кінорежисер, бачив можливості у довгому форматі серіалу.
“Найкраще в телебаченні те, що воно дає шанс розповісти тривалу історію, і мені це дуже подобається, – казав Лінч у BBC Late Show. – Це головна причина робити серіал – ідея, що ви можете відчути цей світ, познайомитися з цими персонажами та розплутувати ці проблеми протягом тижнів”.
Цей серіал неможливо віднести до якогось одного жанру – це і поліцейський детектив, і загадкова мелодрама з елементами жахів, сюрреалізму та комедії.
Лінч привніс до нього вражаючу візуальну естетику та мрійливу атмосферу, яку чудово доповнила музика Анджело Бадаламенті.
“Дейл Купер – це Девід”
Як і його головний герой Купер, Лінч сам був схильним до нетрадиційних підходів. Серіал часто переходив від повсякденності до відвертої дивакуватості в рамках однієї сцени, а образи персонажів, як-от проблемний молодий байкер чи корумпований бізнесмен, виявлялися набагато дивнішими та неоднозначнішими, ніж здавалося на перший погляд.
Любов Лінча до довгих кадрів додавала сценами, що розгортаються у звичайному маленькому американському містечку – наприклад, у їдальні, середній школі чи будинку в передмісті – відчуття тривожного очікування.
“Однією з речей, які безпомилково вказують на роботу Девіда, – казав Фрост, – є його здатність виходити за межі традиційної оповіді”.
“Дуже часто в кіно та на телебаченні емоцію використовують не для того, щоб передати власне емоцію, а для того, щоб вплести її в сюжет. Вони кажуть: “Ось є горе, ми це розуміємо, давайте рухатися далі”. Натомість Девід дивовижно вміє працювати з емоціями та дозволяти їм стати якомога реальнішими, і багато людей вважають це дуже незручним. Ось чому для мене стиль Девіда насправді дуже реальний і дуже реалістичний”, – пояснює сценарист.
Попри те, що спочатку “Твін Пікс” мав лише два сезони, він мав величезний вплив на серіали, що знімали після нього. Відлуння його сюрреалістичної природи, альтернативних реальностей, своєрідних персонажів і використання снів можна побачити в усьому: від “Секретних матеріалів”, “Загублених” і “Фарго” до “Залишених” і “Клану Сопрано”.
Він отримав легіон відданих шанувальників, завдяки яким за мотивами серіалу в 1992 році спочатку створили фільм “Твін Пікс: Вогонь іди зі мною”, а потім у 2017 році зняли третій сезон.
А в центрі усього цього – агент Дейл Купер з його ентузіазмом і ексцентричністю, відображення самого Девіда Лінча.
Як сказав Кайл Маклаклен Guardian у 2020 році: “Я додав багато рис Девіда, коли його грав – чи то у вимові, чи в окремих фразах, які говорить Девід. Справді, Дейл Купер – це Девід, а не я”.