Наполеон Рідлі Скотта: "страва високої кухні" світу кіно. Рецензія Vesti.ua

В український прокат вийшов новий фільм культового режисера Рідлі Скотта "Наполеон". Хтось його називає головною прем'єрою зими, а хтось дорікає за історичні неточності. Vesti.ua подивилися епічний фільм і розповідають про свої враження.

Рідлі Скотт – довгожитель світового кінематографу. Свого першого "Чужого" він зняв у 1979 році, тобто майже пів століття тому. А що ви хочете, 30 листопада метру виповниться вже 86 років. Звідки у нього сили знімати велике кіно, він нам не розкаже, але кіно у нього виходить велике у повному розумінні цього слова – хто не знає, режисерська версія "Наполеона" – це 270 хвилин (!). На щастя, метр свого глядача пошкодував і скоротив екранну версію до 157 хвилин. Та оскільки фільм випущений компанією Apple TV+, дуже ймовірно, що одного дня "Наполеон" прийде до нас у вигляді 6-серійного серіалу, де буде в рази більше багатих історичних інтер'єрів, батальних моментів і любовних сцен.

Свого "Наполеона" Рідлі Скотт мріяв зняти уже давно. Судячи з того, що він у кількох інтерв'ю розповідав, як Стенлі Кубрик планував зняти фільм про Наполеона, але так у нього руки до француза і не дійшли, цей факт батька "Чужого" багато років підганяв.

Хтось стверджує, що до "Наполеона" Рідлі Скотт ішов так довго, бо шукав актора, який міг би винести на собі тягар цієї особистості. Та це не так. Відтоді, як актор Хоакін Фенікс зіграв у Гладіаторі (2000) римського імператора Коммода, Скотт точно знав, який вигляд матиме його Наполеон. Але він, мабуть, настільки вірив у те, що встигне зняти байопік про одіозного французького імператора, що тягнув зі зйомками два десятки років. А може, й сам доростав до теми. І добре, що встиг. Щоб ви зрозуміли, наскільки фільм хороший, скажімо так: після такої прем'єри Рідлі Скотт може спокійно йти на пенсію, тому що такий проєкт – це гідна крапка в біографії будь-якої кінолегенди. Але про пенсію старого Рідлі і не мрійте – попереду сиквел "Гладіатора", а хтось каже, що й новий "Чужий" десь у планах.

Та повернемося до "Наполеона". Сюжет байопіка простий – це історія сходження до слави та влади простого французького офіцера Наполеона Бонапарта, розказана через призму його стосунків із Жозефіною.

Простіше кажучи, цей фільм -– це історія про кохання Наполеона і Жозефіни, яка розгортається на тлі історії становлення великого полководця та державного діяча, що заклав основи сучасної французької держави. Кохання це трохи дивне, більше схоже на залежність, але саме воно, на думку автора фільму, було головним талісманом Наполеона. Поки Жозефіна Бонапарт надихала свого чоловіка на подвиги та сміливі кроки просування у бік імператорського трону, у нього все вдавалося. "Без мене ти ніщо", – переконувала імператриця свого чоловіка, і він з нею був згоден до останнього свого подиху.

Але тільки не думайте, що фільм Рідлі Скотта – це суцільні постільні сцени. Дещо, звісно, покажуть, але мізерність поз вас здивує. Хоакін Фенікс – психологічний актор, тому відносини його героя з коханою жінкою – це дуже часто великі плани та гра емоцій. А оскільки актор він дуже привабливий і сексуальний, та й енергетика у нього тепла, то ти дві години не втомлюєшся дивитися на Фенікса і на його шрам над верхньою губою, який надає образу ще більшої мужності і притягує погляд, як магніт.

Рідлі Скотт дозволив у своїй історії Наполеону бути слабким і залежним – і це вже щось новеньке у трактуванні образа великого полководця, який вже давним-давно скам'янів.

"Наполеон – це людина, якою я завжди захоплювався, – сказав режисер в інтерв'ю Deadline. – Він з'явився нізвідки, щоб правити всім, але весь цей час провадив романтичну війну зі своєю дружиною Жозефіною, яка йому зраджувала. Він завойовував світ, щоб завоювати її любов, а коли йому це не вдалося, він почав завойовувати світ, щоб знищити його, і в цьому процесі знищив себе". Після цих слів режисер подумав і додав, що жоден актор не міг би втілити Наполеона так, як Хоакін Фенікс. І з цим цілком можна погодитися.

Роль Жозефіни у фільмі зіграла британська актриса Ванесса Кірбі, відома за роль холодної лиходійки в останніх серіях "Місія нездійсненна" та ролі рідної молодшої сестри британської королеви у серіалі "Корона".

Ванесса Кірбі потрапила у проєкт випадково – у ролі Жозефіни Рідлі Скотт бачив француженку Джоді Комер ("Убиваючи Єву"), яку знімав до цього історичній драмі "Остання дуель". Але Комер несподівано вибула з проєкту через зміни у своєму знімальному графіку та епідеміологічній ситуації у світі. Важко сказати, втратив байопік від її відходу чи знайшов, але однозначно це було б зовсім інше кіно.

Ванесса Кірбі в "Наполеоні" гарна, за час зйомок у "Короні" вона добре навчилася бездоганно носити королівське вбрання та плести інтриги. Дивлячись на цю жінку, можна повірити, що вона здатна була звести з розуму такого монстра, як Наполеон. Кірбі не губиться в тіні таланту Хоакіна Фенікса, але й не бере на себе зайвої уваги. Вона ідеально вписана в сюжет, у якому в пріоритеті емоції та амбіції головного героя, і його шлях в історії з усіма державними переворотами, військовими походами і знаменитими битвами.

Рідлі Скотт, ще тільки мріючи про зйомки, говорив про те, що мета майбутнього фільму – сфотографувати знамениті битви Наполеона, як володаря разючого стратегічного розуму та військового провидця.

До короткої версії "Наполеона" увійшли шість його головних битв, включно з трагічну битву під Ватерлоо. Всі вони зняті багато, красиво та динамічно. І в кожній із них глядач – на боці французів, бо Хоакін Фенікс із ідеальною спиною верхи на коні – наше все.

На той момент, коли на екрані французький імператор Наполеон I програвав свою останню велику битву, чесно зізнатися, у деяких глядачів жевріла надія, а може, цього разу переможе. "І не сподівайся, Ватерлоо він програв", – безсердечно прошепотіла мені подруга, дивлячись, з якою зосередженістю я втупилася в екран. Програв. І це не спойлер.

Досить багато часу на екрані приділено військовому походу французького імператора на Росію. Наполеон, як відомо, взяв Москву, проте вона згоріла. Та що вам казати, дивитися на те, як гарно палає столиця "русского міра", можна нескінченно, нехай навіть у Рідлі Скотта Москва вийшла якоюсь бутафорською, більше схожа на усереднений образ середньовічної столиці.

У Росії Наполеон залишив лежати 425 тисяч солдатів. Додому повернулися жалюгідні 25 тисяч. Жахлива цифра, страшніша за яку тільки інша цифра, яка спливає у вигляді титрів наприкінці кіноісторії. За свою кар'єру полководець Наполеон Бонапарт втратив у боях 3 мільйони солдатів. І чого він досяг, окрім самотньої смерті на острові Святої Єлени? Але байопік "Наполеон" дуже натуралістично демонструє те, наскільки травматичними та кривавими були війни кінця XVIII – початку ХІХ століття. Рідлі Скотт має багато сцен кривавого місива на полі бою, і в цьому сенсі його фільм можна навіть назвати антивоєнним. Тому що війна – це страшно, а коли ти зазираєш їй в обличчя через око камери Даріуша Вольські ("Марсіанин", "Пірати Карибського моря", "Дім "Gucci") то хочеться зупинити ці побоїща раз і назавжди. Так, війни зрушують історію, контролюють демографію, але краще б люди кохали і мріяли полетіти до зірок. Ось тільки як сильні цього світу будуть тоді задовольняти свої амбіції?

Інтерес до фігури Наполеона у світі завдяки Рідлі Скотту вийшов зараз на новий виток. Він розповів нам гарну історію, яка не обілює і не очорнює цю історичну постать, але змушує думати й переживати. Ця історія, знята майстром, безсумнівно принесе насолоду і залишиться з вами надовго. Ви будете думати про неї ночами, перебирати в умі сцени, які сподобалися, згадувати пронизливо-гарний погляд головного героя й оголене порцелянове плече Жозефіни в той момент, коли Наполеон побачив її вперше. Після цього фільму ти виходиш із кінозалу вже трохи іншим. Такого ніколи не можна сказати про супергеройських бойовиків, які сам Рідлі Скотт назвав колись "до біса нудними".

Але у всіх цих "Марвелів" завдання одне – вражати і приголомшувати. Супергеройське кіно – це Макдональдс, а Наполеон – страва високої кухні. І начхати, що французьким критикам він не сподобався. Нехай французи спочатку знімуть фільм такого масштабу про свого ж героя, а потім уже розпочинають дебати.

Читайте також: Не лише "Фауда". П'ять серіалів про арабо-ізраїльське протистояння