Прийти до витоків живописної мови, а значить до певної чистоти її, - Тіберій Сільваші про «Живописний заповідник»

Про це він розповів на каналі «UKRAINE THE BEST».

«Насправді йшлося про певну пластичну мову, яка заперечувала майже все, що робилося. Один з перших обов’язків, із яким ми вийшли, - це прийти до витоків живописної мови, а значить до певної чистоти її, коли живописна мова буде права сама по собі, без усяких літературних, текстових чи інших доповнень», - розповідає Тіберій Сільваші.

За словами гостя програми, передусім вони звернулися, звичайно, до персональних практик 50-60-х років, до художників, які мали ці окремі персональні практики, а потім до авангарду, і от він саме дуже чітко показує витоки, на які орієнтувалася їхня мистецька група.

«Після цього розвивалися якісь окремі принципи, на яких будувалася все. Це була відмова від міметизму, від певних текстуальних проблем, які були пов’язані із сюжетом, із можливістю говорити про певні сюжетні лінії. Ми відмовилися від сюжету, відмовилися від певних жанрів, із якими працювали майже весь період картини. Для нас це було дуже важливо», - пояснює Тіберій Сільваші.

А далі, розповідає художник, «Живописному заповіднику» не вдалося до кінця зробити ці принципи, і вони винайшли групу «Альянс», там була та ж сам ідеальна формула принципів. За його словами, Серже Момот просто запакував у полотно книжку і зафарбував це.