Шаламе не Джоні Депп, але теж в шоколаді. Чому треба дивитися фільм "Вонка"

14 грудня у міжнародний прокат виходить фільм "Вонка" (Wonka) – казковий мюзикл з Тімоті Шаламе у головній ролі. Допрем'єрні покази картини розпочнуться вже з 6 грудня, тож не пропустіть. Vesti.ua подивились “Вонку” та розповідають, чого очікувати від цього проєкту.

"Вонка" цікавий цьому світу з двох приводів. По-перше, це приквел фільму "Чарлі та шоколадна фабрика", а, по-друге, це нове дітище режисера Пола Кінга, який зняв дві серії надзвичайно популярного в Україні фільму "Паддінгтон", про пригоди ведмежати, якого в добрі часи для нього і для країни озвучив Володимир Зеленський.

Відразу нагадаємо, що у казкової повісті Роальда Даля "Чарлі та шоколадна фабрика" було дві екранізації, що вийшли у 1971 та 2005 роках. У римейку роль Віллі Вонка зіграв Джонні Депп. Фільм вийшов дивним, але барвистим та чарівним. Багато в чому він виграв завдяки Джонні Деппу. Ось хто насправді вміє у наш час зображати диваків. Фільм розповідає про ексцентричного шоколатьє, який завдяки своїм магічним здібностям побудував найчарівнішу у світі шоколадну фабрику і вирішив випробувати на чесність п'ятьох дітей, які перемогли в лотереї від Віллі Вонка.

Мюзикл, який вийде на екрани наступного тижня, це приквел, в якому автори розповідають, звідки взявся у цьому світі такий дивний містер Вонка.

Але тут відразу треба зрозуміти, що передісторію Вонки створював не Роальд Даль, а Пол Кінг у співавторстві із Саймоном Фарнебі. Цей факт, до речі, розлютив багатьох шанувальників творчості Роальда Даля, чий похмуро-іронічний стиль підробити неможливо. Дехто взагалі назвав це замахом на одного з найпопулярніших у Британії дитячих персонажів. Але в Україні усе простіше, Вонку тут знають далеко не всі, і тому дивитимуться фільм без урахування усілякого там бекграунду, а значить будуть клювати на ім'я Тімоті Шаламе у титрах та на обіцяну промоутерами різдвяну казку.

За сюжетом ще молодий Віллі Вонка сходить з трапа корабля, на якому він об'їздив увесь світ, у місті, де збирається відкрити магазин шоколаду. У фанерній валізі цього парубка захована ціла шоколадна фабрика, здатна створювати солодкі шедеври. Однак у цьому місті діє шоколадний картель, члени якого не гидують найнебезпечнішими методами, коли треба прибрати з дороги конкурента. На шляху до мрії Вонка зустрічає вірних друзів, які йому допомагають досягти успіху.

Здається, все добре, є яскравий позитивний герой, є мрія, є зіткнення добра і зла. Але автори сценарію так ускладнили фільм додатковими лініями та персонажами, що глядач буквально грузне у тому, що відбувається на екрані. Фільм схожий на карусель, яка намагається набрати обертів, але вона настільки перевантажена дітлахами та їхніми батьками, що на кожному колі буксує. В результаті задоволення від катання змазується.

Ні, "Вонка" не те щоб провальне кіно, але в ньому не вистачає легкості та чаклунства, на яке завжди чекаєш від фільму-казки. Дивитись його місцями просто важко. Найімовірніше, причина в тому, що режисерові Полу Кінгу просто не вистачило досвіду, адже фільмографія у нього вкрай мізерна, по суті, крім двох серій "Паддінгтона" нічого і немає. Це точно не великий маг Тім Бертон, який створює дива на екрані так легко, як дихає.

Але Пол Кінг, безсумнівно, трудяга, тому його музичне фентезі вийшло цікавим і цілком милим, абсолютно на кшталт святкової класики. Продершись через перипетії складного сюжету, кожен знайде тут те, що хоче. Хтось – казку, хтось – комедію, в якій грають маловідомі у нас британські коміки, хтось – пародію на церкву, в якій сяє зіркою великий Роуен Аткінсон. Комусь "зайде" мюзикл, адже тут усі співають багато й довго, а хтось заридає від абсолютно індійсько-кіношної історії про бідну сирітку, яка виявиться спадкоємицею мільйонів. Дієтологи, наприклад, порадіють тому, що акцент в історії робиться на тому, що багато солодощів приводять людей до надмірної ваги. І, звісно ж, всі отримають задоволення від нової ролі Х'ю Гранта, який цього разу перетворив себе на гнома Умпа-Лумпа, крихітного чоловічка з помаранчевою шкірою та зеленим волоссям, що повертає борг Вонки своїй державі, крадучи у нього шоколадні цукерки.

Деякі критики вже встигли заявити, що Тімоті Шаламе, це, звісно, добре, але саме Х'ю Грант є головною зіркою фільму "Вонка". Ось тільки роль гнома Умпа-Лумпи у фільмі не дуже велика – не встигаєш "награтися".

Ну і, нарешті, Тімоті Шаламе. 27-річній зірці фільму "Дюна" довірили грати роль Вонки. На головну роль розглядалися "людина-павук" Том Холланд та "Кен без Барбі" Раян Гослінг. Красень Шаламе всіх обійшов. І, здається, його затвердили без жодних проб. А даремно. Так, кучері, так, гарні очі, так, актор він відмінний і пластика у нього на найвищому рівні, ось тільки не магічний він якийсь. Немає в ньому чарівної чудасії, що має виходити з людини, яка створює шоколад із променів сонячного світла та грозових гуркотів.

Якийсь він трішки недочарівник, та ще й занадто самозакоханий, і це теж збиває. Ну і жанр мюзиклу цьому красеню не дуже підходить, як, втім, не личить йому і коричнева м'ята шляпа-котелок. Але нічого, у Шаламе в інстаграмі майже 14 мільйонів підписників, вони його любитимуть у будь-якій ролі, тому що він один з найкращих акторів свого покоління.

Який з усього цього висновок. "Вонку" треба дивитися. Тому що фільм різний та неоднозначний. Бо дивних ще й дорого знятих казок мало, бо тут грають чудові актори. А ще тому, що тут є окремо річка та фонтан із шоколаду, взагалі шоколаду тут стільки, що ти починаєш відчувати його смак у роті. Ну і у фіналі всі мрії збуваються. І нам, українцям, це підходить, бо у нас у всіх сьогодні лише одна мрія. І вона здійсниться обов'язково.