Київ починається з Хрещатика: загадкова історія і стародавні фото головної вулиці столиці

Київ зустрічає своїх гостей з парадного входу – Хрещатик, головна та центральна вулиця міста, що простяглася на 1200 метрів. А колись це була глибока долина, що відокремлювала Верхнє городище від Печерська, прорізана ярами, яка називалася Хрещата (хрещена).

Про це повідомляє "Апостроф".

Біля Кловського лісу з долини випливав струмок, що згодом злився з Кловом і впадав у Либідь. Після спустошливих набігів монголо-татар долина обезлюдніла, а озеро перетворилося на топке Козяче болото.

Читайте також: Як виглядала вулиця Прорізна у Києві у 1950-х роках: унікальні фото

1719 рік – Граничний план план м.Києва та його околиць, складений М. Левшиним ЦДІАК України, ф.128, оп.2 заг, спр.630

Протягом багатьох років Хрещатий яр залишався незаселеним, поки розділ Речі Посполитої не змістив центр торгівлі до Києва. Місто стрімко зростало, і більшість ділянок діставалося високопосадовцям, купці та дрібні службовці задовольнялися лише третиною виділеної землі.

Першим кам'яним будинком на Хрещатику став двоповерховий класичний палац поміщика Онуфрія Головинського, збудований у 1797 році. Цілих півстоліття він залишався єдиним "кам'яним островом" у Хрещатій долині, де розміщувалася центральна губернська поштова контора.

1815, 2 листопада – План м. Києва, складений архітектором А.І. Меленським ЦДІАК України, ф.127, оп.205, спр.210, арк. 255

У першій половині ХІХ століття архітектор Андрій Меленський створив на місці нинішнього Українського дому перший міський театр із дерева. Проіснувавши лише кілька років, він був розібраний.

Креслення частини генерального плану м. Києва з визначенням земельної ділянки, власником якої був В.І. Беретті 2 липня 1841 р. Туш, акварель ЦДАМЛМ України, ф.9, оп.1, од. сб.5, л.1

Остаточно Хрещатик став адміністративним центром міста після зведення у 1874-1876 роках будівлі Міської думи на Хрещатицькій площі (колишньому Козячому болоті, нині – Майдані Незалежності).

План існуючого розташування частини Губернського міста Києва із запропонованим місцем розташування кам'яного критого ринку на Хрещатицькій площі 28 лютого 1889 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 225, справа. 67, арк. 15

Хрещата долина поступово забудовувалася триповерховими будинками, прикрашеними балконами та ліпниною у стилі віденського ренесансу та модерну. У них розміщувалися магазини, ресторани та контори.

План садибного місця, розташованого у Старо-Київській частині м.Києва по Хрещатицькій та Фундукліївській вулицях, що належить дружині іноземця Амалії Шедель з відмітками існуючих та запланованих будівель, складено 31 березня 1870 р. Державний архів м. Києва, Ф. 163, оп. 41, справа. 2459, арк. 7

На початку ХХ століття Хрещатик дуже сильно змінився: замість кінних трамваїв з'явилися електричні, а вулицею полетіли перші автомобілі. У будинках, збудованих чи перебудованих у стилі ар-нуво, відкривалися банки, аптеки, виставкові зали та кінотеатри.

План Хрещатицької вулиці навпроти будівлі Міської Думи із зазначенням на ньому пам'ятника Статсу-секретарю П.А. Столипіна 1912 р. Держархів Київської обл., Ф-1542, оп. 1, справа. 546, арк. 6

Міська рада. Київ, до 1917 р. ЦМКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-129621

Хрещатик перетворився на торгове серце Києва, зосередивши у своїх будинках близько 2000 торгових точок.

Новим символом Хрещатика став відкритий у 1910 році Головний поштамт – одна з найрозкішніших будівель міста, збудована у неокласичному стилі. Його прикрашали гранітні барельєфи, мозаїчні панно та мальовничі плафони.

Царська площа у Києві (тепер – Європейська площа). Праворуч – будівля Купецьких зборів (тепер – Національна філармонія країни). До 1917 р. ЦМКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-1298

Радянська площа (тепер – майдан Незалежності) у м. Києві. 1920-1930 рр. Автор зйомки Г.Зайцев ЦМКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-14743913

Кияни пишалися своїм Хрещатиком, вважаючи його однією з найкрасивіших вулиць Європи. Його називали "Малим Парижем" та "Київською вітриною".

Будинок Оборони на площі ІІІ Інтернаціоналу (тепер – Європейська площа) у Києві. 1930-ті роки. ЦМКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-148543

У 1941 році фашистські загарбники варварськи знищили Хрещатик, перетворивши його на руїни. Але після війни вулиця відродилася з попелу, ставши символом сили та стійкості киян.

Постанова Ради народних комісарів УРСР та ЦК КП(б)У про першочергові заходи щодо реконструкції вул. Хрещатик у Києві. 25 лютого 1944 р. ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 7. Спр. 969. Арк. 120-123

Зруйнований Хрещатик. Автор фото – підпільник Покришевський М.М. 1942 р. Держархів Київської обл., П-11035, оп. 1, річ. 139, арк. 2

Сучасний Хрещатик – це гармонійне поєднання історичних будівель та сучасних споруд. Вулицю прикрашають фонтани, пам'ятники, виставкові галереї та театральні майданчики.

У 2013-2014 роках Хрещатик став епіцентром подій Революції Гідності, перетворившись на символ боротьби за європейські цінності та права людини. Сьогодні Хрещатик – це не лише головна вулиця Києва, а і його гордість, уособлення багатовікової історії та духу міста.

Відновлення (фото) 1944 р. Держархів Київської обл., П-11035, оп. 1, справа. 10, л. 23зв.

Постанова № 689 УРСР «Про проектування забудови вулиці Хрещатик у місті Києві» від 22 червня 1944 р. Держархів Київської обл., Р-880, оп. 11, справа. 11, арк. 156-157

Відновлювальні роботи на вулиці Хрещатик (ліва сторона) Київ, жовтень 1944 р. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного од. обл. 2-51718

М. Рильський (один із чоловіків на задньому плані) та В. Сосюра (на передньому плані) під час відновлення Хрещатика. Світлина. 1944 р. ЦДАМЛМ України, ф. 1380, оп. 2, од. зб. 79, арк. 1.

Ескіз до проекту оформлення кута вул. Жовтневої та Хрещатика. 1956 р. ЦДАВО України. Ф. 4906. Оп. 2. Спр. Сорок восьмий Арк. 1

Першотравневий салют на Хрещатику. Київ, 1 травня 1952 р. Автор зйомки В. Юдін ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-148196

Вигляд відбудованої після Другої світової війни вулиці Хрещатик у Києві. 28 квітня 1954 р. Автор зйомки О. Приймаченко ЦМКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-109946

Раніше ми публікували цікаві факти про лівий берег Києва.

• Вас може зацікавити:

За три дні згоріло понад дві тисячі будинків: в 1811 році в Києві сталася одна з найбільших пожеж в історії, фото

Відома ще за часів Київської Русі: як виглядала Львівська площа у Києві на початку минулого століття, фото

Небом перевезли 200 пасажирів: в 1911 році над Києвом курсував дирижабль, архівні фото