Rheinmetall рвется на восток. Как Украина будет производить и продавать немецкое оружие

У Німеччині скандал: вперше в історії німецького футболу спонсором команди стала оборонна компанія.

У травні збройний концерн Rheinmetall підписав угоду з іменитим футбольним клубом "Борусія Дортмунд".

Деякі фанати вважають аморальним, що багаторазовий чемпіон Німеччини тепер буде залежати від виробника зброї.

Це відлуння пацифізму, який культивувався в країні ще з часів Другої світової війни.

Укладання такого контракту символізує зміну ставлення німців до власної оборонної промисловості, а також повернення Rheinmetall у велику гру.

В очах європейців компанія все більше асоціюється із захистом демократії, аніж з воєнним минулим.

Після російського вторгнення в Україну портфель замовлень концерну зріс майже на 50% - з 26 млрд євро до 38 млрд євро.

З її конвеєрів сходить бронетехніка, артилерія, боєприпаси, системи ППО.

Концерн інвестує у нові заводи по всій Європі.

В Україну німецький концерн заходить рішучіше за інші західні компанії.

Поки безліч великих гравців перебувають на стадії меморандумів, німці вже відкрили в Україні своє перше підприємство.

Воно буде не тільки ремонтувати, а й виробляти бронетехніку.

Планується відкрити три таких підприємства.

Опанування українського ринку та виробництво тут озброєнь компанія зробила частиною своєї стратегії.

Вітчизняна ж економіка може від цього непогано виграти.

Як прокидався Rheinmetall.

Rheinmetall - виробник озброєнь зі 135-річною історією.

Під час світових воєн його заводи працювали в три зміни, але були часи, коли виробництво зброї згасало.

Наприклад, після завершення Холодної війни Німеччина вкладала в оборону лише близько 1% ВВП.

Це був складний період для оборонної промисловості, але німецький концерн все одно зростав завдяки світовому ринку озброєнь.

Компанія є глобальною, вона має заводи та представництва у багатьох країнах.

Rheinmetall є одним з виробників танків Leopard, бойових машин Marder, Boxer, Lynx, Fuchs, самохідної артилерійської установки Panzerhaubitze 2000, фюзеляжів для винищувачів F-35.

Її підприємства випускають широку лінійку боєприпасів під різні види озброєнь.

Купують цю зброю десятки країн по всьому світу: Нідерланди, Данія, США, Алжир, Індонезія, Австралія, Саудівська Аравія, Південна Африка та інші.

Компанія також має безліч перспективних проєктів, як-то розробка лазерних систем ППО, надсучасного танку Panther KF51, аналог систем Himars.

Вона також є одним з головних претендентів на розробку наступника легендарних БМП Bradley для американської армії.

З початку століття Rheinmetall стабільно входить в топ-35 найбільших оборонних компаній світу.

За даними SIPRI, з 2002 по 2022 роки виручка компанії від продажу зброї зросла з 2,5 млрд дол до 4,5 млрд дол на рік (з урахуванням інфляції).

Частка військової продукції у доходах зросла з 37% до 67%.

Окрім зброї, компанія ще займається зеленими технологіями, автомобілями, металообробкою та низкою інших цивільних напрямів.

Іншими словами, перед великим вторгненням Росії в Україну компанія тримала свої виробничі лінії в тонусі, наскільки це дозволяв ринок.

Вже у 2022 році канцлер Німеччини Олаф Шольц у своїй промові оголосив "злам епохи" та виділив 100 млрд дол на модернізацію збройних сил, яка, зокрема, передбачала нові контракти для Rheinmetall.

На додачу західні країни почали підтримувати Україну та постачати на фронт "райнметалівську" військову техніку та боєприпаси, що теж поповнило портфель замовлень концерну.

Українські військові йдуть на штурми на машинах Marder і танках Leopard, збивають "шахеди" 35-мм боєприпасами, знищують ворожі позиції з Panzerhaubitze 2000 із німецькими 155-мм снарядами.

Це далеко не повний список участі Rheinmetall у знищенні окупантів.

43-я артилерійська бригада ЗСУ веде вогонь із самохідної гаубиці Panzerhaubitze 2000 поблизу Бахмута, 15 червня 2023 року.

Лише за рік з початку вторгнення загальний обсяг замовлень компанії зріс на 12 млрд євро.

Її акції подорожчали вп'ятеро.

Оборонне замовлення продовжує зростати й досі, адже війна в Україні триває, європейські запаси виснажені, а світова напруга посилюється.

Готуючись задовольнити вибуховий попит на озброєння, німецький концерн планує до 2026 року ще у півтора раза збільшити продаж військової продукції - до 11 млрд євро на рік.

Rheinmetall вважається ключовою компанією для європейської "оборонки" через здатність виробляти дефіцитні артилерійські боєприпаси.

У 2024-му році компанія вийде на потужність 700 тис снарядів на рік - половина від загальної спроможності країн ЄС.

У планах - збільшити цю цифру до 1,1 млн до 2027 року.

Де боєприпаси? Чому Росія виробляє значно більше снарядів, ніж союзники України.

Це прагнення супроводжується мільярдними інвестиціями по всій Європі.

У 2022 році Rheinmetall за 1,2 млрд євро придбав свого конкурента - іспанську компанію Expal, яка є одним з найбільших європейських виробників боєприпасів.

Концерн закладає і нові заводи - будує об'єкт у Німеччині за 300 млн євро, який випускатиме по 200 тис артилерійських боєприпасів на рік, інвестує 180 млн євро у підприємство в Литві, 400 млн євро - у пороховий завод в Румунії.

Рішучість Rheinmetall підкріплена державними субсидіями на сотні мільйонів євро, які вона отримує від ЄС на розвиток виробничих ліній.

Канцлер Німеччини особисто брав участь в закладенні нового заводу Rheinmetall у Нижній Саксонії, лютий 2024 року.

Одним з ключових для концерну також є напрям бронетехніки.

Наприклад, в Угорщині компанія невдовзі планує відкрити бронетанковий завод і виготовляти там БТРи і танки.

Спочатку на замовлення Будапешту, а згодом - на експорт.

За подібною схемою концерн заходив у Австралію.

Їхнє підприємство на далекому континенті виробляє бронетранспортери Boxer для австралійської армії і нещодавно підписало контракт на експорт цих машин у Німеччину за 1 млрд дол.

Бронетехніка, власний завод та повернення біженців.

Як канадська Roshel заходить в Україну.

У часи світової нестабільності Rheinmetall розбудовує глобальну мережу виробництва зброї.

Частиною цієї мережі стане й Україна.

Нові українські підприємства перш за все будуть задовольняти потреби фронту, але згодом матимуть перспективу заробляти на експорті.

Чому саме Україна.

Інвестиції Rheinmetall в Україну закономірні.

Окрім дешевої, у порівнянні з країнами ЄС, робочої сили та багатої пострадянської виробничої бази, тут знаходиться один з ключових ринків збуту озброєнь, на якому німецька компанія заробляє.

За даними SIPRI, Україна є третьою країною у світі за обсягом імпорту озброєнь.

З початком великої війни у ЗСУ утворився "зоопарк" із західної техніки, яку можна швидко відправити в бій, але важко ремонтувати через велику кількість різних виробників, довгу доставку запчастин, а також потребу везти її на ремонт за кордон.

Техніка також знищується на полі бою, їй на заміну потрібно купувати нову.

Оборонні гіганти та уряди союзних країн зацікавлені в тому, щоб їхні бойові машини викликали якомога менше головного болю у користувачів та показували максимальну ефективність на фронті.

Тоді компанії матимуть більше шансів на отримання нових контрактів як із самою Україною, так і з її союзниками.

Щоб закріпитись на українському ринку, західним компаніям потрібно щонайменше відкрити центри для ремонту своєї техніки ближче до фронту, а щонайбільше - виробляти її всередині країни для місцевих замовників.

Саме таким шляхом пішов Rheinmetall.

У своїй презентації для інвесторів керівництво прямо говорить, що прагне стати "варіантом №1 для української армії".

Співрозмовник ЕП, дотичний до міжнародних перемовин, наголошує, що у питанні відкриття заводів в Україні німецька компанія діє найбільш рішуче поміж інших західних виробників.

Малюнок українських дітей.

Rheinmetall планує постачати техніку та боєприпаси на замовлення України та її союзників, поповнювати виснажені запаси західних країн, а також виробляти та ремонтувати озброєння на нашій території.

Генеральний директор концерну Армін Паппенгер оцінює потенціал українського ринку у 2-3 млрд дол на рік.

Найближчим часом вітчизняні підприємства працюватимуть лише на потреби ЗСУ, оскільки експорт де-факто заборонений.

Збірка та ремонт техніки всередині країни розвиватиме виробничу екосистему, економитиме бюджетні кошти та дозволить Міноборони купувати більше озброєнь.

"Курку треба годувати".

Чи може Україна відкрити експорт для виробників зброї?.

У майбутньому, якщо робота піде успішно, німецька техніка з українських заводів може отримати попит на світовому ринку.

Але для цього доведеться створити відповідні умови.

Наприклад, у Литві, яка паралельно з Україною "святкує" прихід Rheinmetall в країну, влада ініціювала спрощення правил купівлі землі та будівництва, пропонує швидке експортне ліцензування та податкові пільги.

Rheinmetall уже впливає на українську оборонну галузь.

Окрім того, що це сигнал для інших оборонних гігантів поглиблювати партнерство з українцями, відкриття німецького заводу прискорює процес корпоратизації колишнього держконцерну "Укроборонпром" (УОП).

Річ у тім, що для роботи в Україні німцям потрібен сильний партнер, який розуміється на особливостях ринку.

Бажано - з державними гарантіями.

Створення спільних підприємств є звичною практикою для концерну.

Українські "шахеди", снаряди та корупційні шпаринки в Укроборонпромі.

Інтерв'ю з директором Германом Сметаніним.

Найлогічніший вибір такого партнера - "Укроборонпром".

Але на Заході не розуміють, що таке "державне підприємство" і як із ним взаємодіяти.

У нього можуть замовити продукцію, але аж ніяк не вести спільний бізнес.

Тож найбільший український виробник зброї швидко перетворився з держпідприємства на акціонерне товариство, з яким вести справи німцям набагато простіше.

Тепер уже АТ "Українська оборонна промисловість" та Rheinmetall створюють спільні підприємства з часткою німців у 51%.

А УОП навчається корпоративним стандартам управління під наглядом неурядових організацій.

Якими будуть нові заводи.

Анонсовано відкриття трьох нових підприємств Rheinmetall в Україні.

Вони спеціалізуватимуться на виробництві та ремонті систем ППО, ремонті та збірці бронетехніки й випуску боєприпасів.

Як розповіли ЕП в головному офісі Rheinmetall, персонал для нових заводів навчають у Німеччині.

Перші співробітники уже повернулись в Україну.

Зараз готується база для подальшого навчання українців.

Найважливішим серед нових підприємств стане завод для виробництва боєприпасів, на якому Rheinmetall вироблятиме "шестизначну" кількість снарядів на рік.

Найдефіцитніший компонент для боєприпасів - порохові заряди - компанія теж вироблятиме в Україні.

В нашій державі наразі не існує підприємств, які виробляють 155-мм снаряди і порох до них.

Перші німецькі снаряди зійдуть з конвеєра нескоро.

"Зараз йде робота над угодами щодо створення спільного підприємства і замовлення обладнання.

Після цього буде виробництво обладнання, будівництво заводу, інфраструктури, і зрештою почнеться виробництво боєприпасів.

Зазвичай реалізація таких проєктів займає 3-4 роки.

Але ми намагатимемось прискорити терміни", - розповів ЕП заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Боєв.

Коли підприємство запрацює, Міноборони отримає можливість контрактувати десятки тисяч снарядів всередині країни і менше імпортувати.

Один із заводів Rheinmetall з виробництва боєприпасів.

Профільне підприємство для систем ППО поки на стадії планування.

За словами директора концерну, пройде ще рік-два, поки воно запрацює.

Мова може йти про ремонт та виробництво 35-мм зенітних систем Skyranger та Skynex, які вже використовують Сили оборони.

Натомість вже запрацювало бронетанкове підприємство, яке Rheinmetall створила на вже існуючих потужностях УОП.

У червні запрацював німецький цех з ремонту бронемашин Marder і танків Leopard 1.

Заявляється, що на ньому також можна виробляти БТР Fuchs та БМП Lynx.

Саме виробництво наразі викликає найбільшу цікавість.

Fuchs - це класичний німецький БТР, який випускають ще з часів Холодної війни, а Lynx - новітня БМП компанії, яку на озброєння взяла наразі тільки Угорщина.

"Пороблено в Україні".

Чи працюють протекціонізм та ідеї на кшталт "кешбеку"? Відповідь дають відкриті дані.

За словами Боєва, спочатку в Україні облаштують складання машин з імпортних компонентів.

Згодом підприємства "Укроборонпрому" можуть навчитись виробляти частини цих бронемашин та поглиблять локалізацію.

Також не виключена поява регіональних модифікацій із українським обладнанням на борту.

"Глибина локалізації залежить від українських спроможностей та готовності німців передавати критичні технології.

Чим глибша локалізація, тим дешевшою буде техніка.

Різниця у вартості між зібраними з імпортних компонентів та повністю виробленими в Україні машинами може становити до двох разів", - зазначив Боєв.

У реалізації цих мрій є проблема - гроші.

Німецька бронетехніка доволі коштовна.

Якщо спиратись на угорський контракт, Lynx можуть коштувати до 9 млн євро за штуку.

Сили оборони зараз потребують нових БМП, але замовлення партій з десятків цих машин можуть дорого обійтись вітчизняному бюджету.

Угорська БМП LYNX.

У Мінстратегпромі ЕП розповіли, що у проблему фінансування контрактів впираються майже всі проєкти з іноземними виробниками.

Коли компанія приймає рішення про відкриття підприємства на новому ринку, то один з головних факторів, який вона оцінює, це наявність стабільних замовлень.

В Україні ж не вистачає коштів, щоб законтрактувати всю техніку, яку здатні виробляти вітчизняні підприємства.

Та й передбачувані довгострокові трирічні замовлення українське Міноборони робить вкрай рідко, про що говорив сам директор Rheinmetall.

Тому гроші для контрактування нових заводів шукають не тільки всередині країни, але і зовні.

Наприклад, за словами міністра з питань стратегпрому Олександра Камишіна, виробництво бронемашин Lynx планують профінансувати за кошти німецького уряду.

Так само за гроші німців здійснюється ремонт на цьому підприємстві.

У Rheinmetall ЕП відповіли, що планують поставити перші нові машини українській армії вже у 2024 році, підготовка до цього триває, однак про деталі говорити відмовились.

Поки тривають бойові дії, зберігається військова допомога союзників, а Україна залишається одним з ключових ринків озброєння, західні компанії мають всі підстави відкривати тут свої підприємства.

Але після війни ситуація зміниться.

За цей час профільні відомства повинні зрозуміти, які умови потрібно створити для збереження цих заводів та їхньої роботи не тільки на український, але і глобальний ринок.